Коли ви будете дивитися це, слухати, або читати –
голосування на виборах Президента вже закінчиться і всі будуть обговорювати результати
екзіт-пулів. Звісно, всім цікаво – хто же потрапив до другого туру? Але ж, -
наша справа, створювати своєрідний літопис Миколаївщини, країни та світу. Ось
ми цим і займемось.
Вибори – виборами, а депутати Миколаївської міської ради
про своє не забувають. А що у них своє? Правильно – так звані депутатські гроші.
Депутатські гроші, насправді – ніякі не депутатські – це гроші бюджетні, тобто
– наші з вами. Тільки вирішувати, куди витрачати ці кошти, в рамках бюджетних
програм, мають право конкретні депутати, в тих обсягах, в яких вони самі і
вирішують. Ось про ці обсяги вони і сперечалися. Це, звичайно варто послухати
та подивитися. Хтось хоче скромно – 500 тисяч, а комусь і 5 мільйонів малувато
буде. Скільки вже говорили про ці депутатські гроші – що це розмазування
ресурсів тонким шаром, замість концентрації їх на вирішенні глобальних проблем
міста, таких, наприклад, як водопостачання та каналізація; що це – прихований
підкуп виборців, що це – поживний бульйон для корупції та прямих крадіжок
бюджетних коштів, начебто, нам інших щілин не вистачає. Але – ні! Миколаївські
депутати стоять на своєму – відайте їм їх кровні! І, якщо хтось обурюється – то
немає на кого обурюватися – ми їх самі обрали.
Звичайно, виборчі перегони відклали свій слід на минулий
тиждень. На Миколаївщину висадився цілий десант і кандидатів в Президенти, і
політиків різного калібру на підтримку інших кандидатів. До нас завітали з
числа кандидатів: Руслан Кошулинській та Юрій Дерев’янко. Ці кандидати
проводили зустрічі у камерному, можна сказати, форматі. Серед груп підтримки – колишній
заступник командуючого Сил Спеціальних Операцій – Сергій Кривонос та народний
депутат Володимир Ар’єв. Ці також, спілкувалися із специфічною публікою. Ну, і
звичайно – нарешті, з третьої спроби до нас завітала Юлія Володимирівна. Її
штаб анонсував концерт Олександра Пономарьова, запрошення на який розсилали
навіть смс-ки. А зустріч з кандидаткою анонсували із зовнішніх носіїв реклами.
І Тимошенко лишилося вірною собі. Завзято, не дивлячись на холодну погоду
півтори години розповідала перед небагаточисельними прихильниками, випадковими
перехожими, поліцейськими та журналістами – загалом – близько п’яти сотень
осіб, про зубожіння, та як вона його подолає. Наскільки їй це допоможе –
незабаром побачимо. Хоча, справедливості заради, слід зазначити – такого
великого вуличного передвиборчого заходу крім леді Ю жоден інший кандидат не
проводив.
А ще до нас завітав міністр інфраструктури Володимир
Омелян знову обговорювали наш багатостраждальний залізничний вокзал.
Як відомо – два дебила – это сила! І тиждень що минув, ще
раз довів справедливість цього прислів’я. Російські актори Михайло Порєчєнков
та Іван Охлобистін зняли задушевне відео на підтримку одного з кандидатів, а
саме – Володимира Зеленського. Нагадаю, що обидва з цих російських «культурних»
діячів неодноразово та однозначно висловлювались на підтримку ЛНР та ДНР, а
один з них навіть був у жовтні 2014 у Донецьку де влаштував таке собі «сафарі»,
стріляючи із кулемета по українських солдатах. Йому тоді було весело. І
сьогодні він веселиться на пару з Охлабистіном.
Не знаю – така підтримка – це була ініціатива штаба
Зеленського, або самодіяльність самих фігурантів. Але вона – дуже симптоматична.
Скажи мені, хто тебе підтримує і я скажу тобі – хто ти. Що ще тут можна додати?
Дивлячись третій сезон агітки «Слуга народу», який чомусь називають художнім
фільмом, за сюжетом якого війна в Україні та сепаратизм – це проблема виключно
внутрішнього походження, а Росія до цього немає жодного відношення, і всі
захочуть повернутися назад, після того, як тут збудують рай. А рай, звісно,
збудувати можна легко та швидко – достатньо проголосувати і – все, і більше
нічого робити не треба. Так ось, дивлячись на картонно-паперових героїв
серіалу, які говорять лозунгами та поводяться як справжні дебіли, не дивуєшся
Порєченкову та Охлабистіну. Дивуєшся кількості співвітчизників, які так легко
ведуться на таке. От скажіть, якщо у вас сусід – рецидивіст, кілька разів
засуджений за розбій та вбивства, і вже забрав частину вашого майна та вбив
когось з ваших рідних, то що він зробить коли дізнається, що ви стали багатше,
у вас вродлива дружина, чудові діти та дім – повна чаша? Ви самі-то захочете,
щоб він дізнався?
Кажуть, що високий рейтинг Зеленського – це провина
влади. Можливо. Владу у нас традиційно не люблять і дуже часто є за що. Але
кого обирають замість? Може високий рейтинг Зеленського – це, також, - діагноз
суспільства? Принаймні, значної його частини?
Про це поговоримо за тиждень.
Комментариев нет:
Отправить комментарий