Казкова "Казка" та дивні методи боротьби за якість медичних послуг Ірини Шамрай

 Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

Життя, як казка, або казка, як має стати реальністю. Казка чудова, чи страшна – на що чекати миколаївцям? Як ви зрозуміли, йдеться про… сказати оренду, не можна, тому скажемо, про історію із дитячим містечком «Казка». Як відомо, на початку року було відіграно конкурс на право проведення підприємницької діяльності на території цього об’єкту міського господарства. Переможець конкурсу, проведеного силами чиновників, обіцяє перетворити «Казку» на справжню казку. Згідно умов договору переможець за все це платитиме міському бюджету 51 тисячу гривень на місяць та бере на себе охорону дитячого містечка. Відразу ж така новина викликала неоднозначну реакцію. Але реакція вийшла на новий рівень неоднозначності після того, як стало відомо, що планується витратити понад 700 тисяч гривень з міського бюджету на ремонт та посилення електричної мережі у «Казці». І від цих потужностей будуть живитися електрикою атракціони, які встановлюватиме переможець конкурсу. Як ви розумієте, відразу ж виникли підозра, що і конкурс, і переобладнання електричних мереж коштом міста – все було підлаштовано під одного, конкретного підприємця. Ні, ну, насправді, як той збирався підключати свої атракціони до недостатньо потужної мережі? І тоді за більш детальне вивчення цієї історії взялися депутати міської ради, бо вирішення долі «Казки» відбувалось, до останнього часу, без їх участі. 

У п’ятницю, 23 квітня відбулось виїзне засідання, як то кажуть, на місці, відразу ж двох депутатських комісій – з питань законності та з питань житлово-комунального господарства. У членів комісій виникла купа питань – як щодо проектів та дозвільної документації на перебудови, які йдуть в «Казці» повним ходом, так і щодо взагалі законності конкурсу, який відбувся. А задля вивчення ситуації депутати зажадали отримати всю документацію щодо конкурсу, бо, повторюю, депутати, по-суті, уповноваженні представники власника - громади міста, абсолютно відстороненні від управління майном міста. І з передачею документів не все відбулось гладко, вірніше, поки що, не дуже відбулось. Після довгих сперечань депутати отримали певний перелік документів, а саму документацію чиновники мають підготувати та передати згодом. Слідкуємо за розвитком подій.

Скажіть, це добре, коли ви маєте вибір? Вибір, за якого політика голосувати, вибір, який товар чи послугу купувати? Вибір, до якого лікаря та до якої лікарні йти лікуватися. Добре, коли є конкуренція у будь чому і кінцевий споживач має вибір. Саме задля того – для включення механізму конкуренції і було започатковано медичну реформу, яка так не подобається Зеленському і який нічого іншого так і не запропонував. Медична реформа передбачає, що медичні заклади, в тому числі комунальні, мають певну автономію. За лікування людей вони отримують гроші від Національної Служби Здоров’я України та вільно, в межах законів, розпоряджаються цими грішми. Але не так, всупереч законам, на моє глибоке переконання, вважає очильніця міського управління охорони здоров’я Ірина Шамрай. Нею наприкінці минулого, на початку цього року було видано низку наказів, згідно яких керівники некомерційних підприємств Миколаївської міської ради сфери охорони здоров’я, так тепер називаються міські лікарні та поліклініки, зобов’язані погоджувати з нею всі свої закупки. Ще раз – всі закупки. В тому числі, за гроші, які вони отримують від держави, а не від міста. Таку форму контролю над, нагадаю, автономними господарчими суб’єктами Ірина Валентинівна встановила задля того, аби вони… правильно витрачали зароблені ними кошти. А під час перевірок цих закладів, виявляється, було виявлено багато порушень. А накази, які стали предметом депутатського обговорення, виявляються чи не державної таємницею.

Як на мене – дивна позиція Ірини Валентинівни. Якщо є порушення, якщо є нецільове використання бюджетних коштів – це пряма дорога до правоохоронних органів, це пряма дорога до відповідних кадрових рішень, це пряма дорога до апеляції до депутатів, міського голови, громадськості. Але – ніт. Замість зрозумілих та відкритих кроків боротьби із зловживаннями, ми йдемо шляхом видання сумнівного, з явними корупційними ризиками розпорядження. У будь якому разі – це не кінець історії, крапку ставити явно зарано.

Росія оголосила про відведення своїх військ від українських кордонів. Оголошення це було зроблено російським міністром оборони в Криму, де тривають російські військові навчання. І ми чудово розуміємо, що російські  слова – це лише слова. А напередодні Володимир Зеленський запропонував Володимиру Путіну зустрітися у будь якій точці Донбасу. І Путін відповів. Спочатку він звинуватив Україну у всіх гріхах антиросійських, знову вказав на те, що по Донбасу Україна має вести прями перемовини з російськими маріонетками ДНР-ЛНР бо їх, росіян, там нєт і Росія взагалі «трєття страна» . А щодо так званих «двосторонніх стосунків», то він готовий прийнятий Зеленського у Москві у будь який зручний для того час. А потім, на пару з Лукашенко, зайнялися приниженням Володимира Зеленського.

На мою особисту думку, найгірше, що може зараз зробити Зеленський – це погодитися на принизливу пропозицію Путіна. Нічого, крім ультиматумів про капітуляцію та приниження себе та України у своїй особі він в Москві не отримає. А якщо він таки погодиться, то це стане початком стрімкого закінчення його політичної кінця.

      За цим кланяюся – побачимось.

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=yoiPbV4x1Vk

Танечка, я ни черта вас не понимаю!

 Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

Перемога! Перемога! І ще раз – Перемога!

Відтепер відомий міський парк з такою назвою, чи не найбільший парк у місті, почав свій дрейф від Департаменту житлово-комунального господарства до Департаменту енергетики, енергозбереження та запровадження інноваційних технологій. Аби залучити туди інвестиції. Про які саме інвестиції, інновації та проекти йдеться – широкому загалу невідомо. Хоча і говорять про це багато. Говорить, наприклад, мер. Але найбільше про парк Перемоги говорить Тетяна Домбровська – лідерка фракції партії «Слуга народу», екс-кандидатка на посаду міського голови Миколаєва, яка, наразі, є найбільшим лобістом цієї історії. Звичайно, згадується модна зараз тема «туристичних магнітив». Потім нам розповідають про інвесторІв та про «перлину». А ще – про інклюзивний пляж від японського посольства. Сам новий керівник Департаменту енергетики, енергозбереження та запровадження інноваційних технологій Денис Денисенко, за сумісництвом – екс-керівник виборчого штабу Тетяни Миколаївни, багато ясності у туману картину не додає і відверто каже, що розповідати, поки що, особливо немає про що. Отже, на зараз із конкретикою щодо реконструкції парку Перемоги силами новоспеченого керівництва Департаменту енергозбереження та інновацій зрозуміло лише те, що нічого не зрозуміло. Але. Парк Перемоги під оруду Департаменту енергозбереження (де там, до речі, енергозбереження?) де факто вже почали передавати – із відповідним фінансуванням – треба ж проектно-сметну документацію розробити – без них інвесторИ не прийдуть! До речі всім цим, формально, керує віце-мер Дмитро Лазарєв, який звітує про передачу парка у стилі переможних реляцій. Нагадаю, що  Департамент енергозбереження та інновацій – це єдина структура виконавчої влади у місті, яка йому підпорядкована, в той час, як інші віце-мери, курують від трьох до шості структур – чималих структур із, загалом, зрозумілим функціоналом. За що такі преференції? Але зібрати інформацію про цей функціонал до купи у рамках робочої групи з питань реформування все тої ж структури Дмитро Лазарєв більше як за місяць не може. Чи не хоче. Але з парком Перемоги обов’язково буде «туристичний магніт», «перлина» та «інвесторИ». Ніхто і не сумнівається! І гостям міста та його мешканцям буде де на початку робочого дня хильнути винця.

Вражаючу єдність позиції з принципових та резонансних справ демонструють представники президентської партії «Слуга народу». Віталій Кім, голова обласної державної адміністрації, де-факто, представник Володимира Зеленського в регіоні не вважає доцільним передачу парку Перемоги від департаменту ЖКГ до Департаменту енергозбереження, принаймні, поки не буде зрозуміло, для чого. У свою чергу, Тетяна Домбровська, очильниця фракції президентської партії у Миколаївській міській раді вважає не на часі встановлення великого державного прапору в обласному центрі. А це проект, який Віталій Кім наполегливо просуває, бо мусить. І ще раз - вражаючу єдність позиції з принципових та резонансних справ демонструють представники президентської партії «Слуга народу».

А тим часом, ситуація на наших кордонах, міжнародна ситуація залишаються складними. Росія продовжує накопичення військ проти України та нагнітає антиукраїнські настрої. Давид Арахамія вважає, що все це Путін влаштував задля того, аби вразити Байдена та довести останньому, що він серйозний гравець. Тобто, Україні боятися немає чого. І дійсно. Очевидно же, що з 2014 року Путін постійно намагається вразити спочатку Обаму, потім Трампа, а ось зараз – Байдена. І тому вбиває українців, бере їх в полон та захоплює українські території. А приєднати Україну до своєї імперії він не хоче. Але, чомусь, Крим та частина Донецької та Луганської областей де-факто вже не українські. Втім, за версією Арахамії – і програти місцеві вибори слугам вигідніше, і воду в Крим можна пускати, і місцеві еліти він збирався зносити як цунамі. Давид Арахамія продовжує говорити, коливаючи повітря.

А Сполучені Штати запровадили чергові санкції проти Росії. Зокрема, американським резидентам заборонено фінансувати російський державний борг, введено обмеження проти окремих російських юридичних та фізичних осіб за втручання у процес американських виборів. Це викликало справжню істерику з боку Росії, з погрозами відмовитися від участі у американсько-російському саміті, який Байден запропонував Путіну напередодні. Американський президент виступив із заявою, в якій зазначив що, початок цитати: "Я дав чітко зрозуміти Путіну, що США залишаться непохитними у своїй підтримці європейських партнерів. У зв'язку з цим висловив стурбованість через збільшення чисельності російських військ на кордоні з Україною і в окупованому Криму. Я підтвердив підтримку українського суверенітету і територіальної цілісності з боку Сполучених Штатів. І застеріг від будь-яких військових дій. Прийшов час деескалації. Ми чекаємо вдумливого діалогу і дипломатичних рішень. США планують надалі на конструктивному рівні просувати вперед цей процес" – кінець цитати.

Чим все закінчиться – важко сказати, але не думаю, що нам не слід чекати полегшення поки існують Путін та Україна.

В Україні, тим часом, продовжує вирувати пандемія коронавірусу, Миколаївщина залишається у червоній карантинній зоні. Вакцинація не квапиться, бо немає чим. Аби було чим, Уряд знімає шість з половиню мільярдів гривень з програми безкоштовних ліків на придбання вакцин, правда, каже, що тимчасово. Можемо бути з вакцинами, але без ліків.

 Кабінет Міністрів зробив більш жорсткими умови надання житлових субсидій. Відтепер під час їх призначенн будуть враховуватися доходи від депозитів, дивіденди від цінних паперів, одноразові вартісні покупки, наявність банківських депозитів, здійснення операцій з купівлі іноземної валюти, банківських металів, перетин кордону, тощо.

Проте, багатих теж чекають приємні сюрпризи. Володимир Зеленський хоче, щоб в Україні з’явився закон про олігархів, аби вони, олігархи, не впливали на українську державу.

Отже, будемо бідні, хворі, але багатим хвоста притиснемо. Не життя, а просто мрія.

За цим кланяюся – побачимось.

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=ssy0tVQsWq4

Боже, за що все це нам!

 Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

Тема пандемії коронавірусу та її негативних наслідків знаходиться на першому місці. Кількість хворих, госпіталізованих та померлих залишається стабільно високою. І Миколаїв та область, на жаль, серед сумних лідерів. Найближчими днями і тижнями міністерство охорони здоров’я прогнозую зростання кількості хворих щодня до 30 тис і навіть більше. Враховуючи те, що у державного керма у нас зараз «майстри спорту з боротьби з коновірусом» вакцинація у нас несеться вперед із швидкістю шалено-божевільного равлика. І скільки триватиме стан пандемії – не знає точно ніхто.

Отже, єдиним способом збити хвилю пандемії лишається старий, але не добрий, локдаун. Розривання контактів між людьми призводить до зменшення кількості хворих, але при цьому вбиває економіку. Страждають всі бізнеси, але найбільше – середні та маленькі. Миколаївські бізнеси – не виключення. Люди багато чого не розуміють. Вони не розуміють, чому їм не дозволяють працювати, чому маршрутки ходять у обмежені години, чому дозволяють працювати супермаркетам, в яких часто не дотримуються санітарної дистанції (до речі, чому цю дистанцію називають соціальною а не санітарною – це ж не про різний матеріальний стан, а про санітарію?), а їм – не дозволяють. Багато людей взагалі не розуміють, чому і за що їм всі ці проблеми, негаразди та біди? Вони ж все зробили правильно у 2019 році, проголосували вірно. Чому? Не знаходячи притомних відповідей,   вони вдаються до радикальних засобів. Як то – виходять на роботу, попри заборону та погрожують мітингами. І свою погрозу виконують – на мітинг виходять і вимагають там права, як вони це розуміють, на роботу, зменшення оренди, скасування комунальних платежів, тощо. І знову, звучить тема справедливості, вірніше – відсутності такої. Міська влада в особі міського голови намагається знайти можливості для полегшення становища бізнесу, планується зменшити розмір податку на землю для власників ринків, аби ті могли зменшити рівень оренди для тих підприємців, які змушено припинили роботу. Миколаївській міський голова закликає міських депутатів підтримати таке рішення. Як депутат міської ради я таке рішення підтримаю, гадаю, що так саме, як і інші депутати. Але не скажу, що зроблю це радо, бо це означитиме, що бюджет міста Миколаєва недорахується певної суми. Але такі часи у нас і ніхто навіть приблизно не може спрогнозувати коли наприкінці цього мрачного тунелю з’явиться хоч якийсь проблиск світла, бо за машиніста у нас – правильно – «майстри спорту з боротьбі з коронавірусом». 

Прес-секретарка Володимира Зеленського Юлія Мендель зробила неабияке наукове відкриття. Вона відкрила… «українскій рускій» язик, тобто, мову. На її думку мовне питання порушують виключно погані політики, а  «борцям» за мову самим треба цю мову вивчити, вона знає, бо вона кандидат філологічних наук. Ще вона говорила про українську культуру на основі, не дивуйтеся… космополітизму. Цікаве таке інтерв’ю вийшло для телеканалу «Дом», передача «Взгляд с Бановой» називається. З нетерпіння чекаємо від пані Мендель на відкриття «німєцкого русскава», «англійского рускава» та інших мов із великого сімейства «русскіх язиков». А якщо серйозно, то хочеться нагадати пані Мендель та людині, на яку вона працює у якості прес-секретарки, що мова, унікальна та неповторна – це один із головних моментів самоідентифікації будь якої нації. Як і унікальна та неповторна культура. І українська мова – це ідентифікатор української нації, а російська – російської. Все. А розвиток різних культур в межах однієї держави починається лише тоді, коли носії інших культур та мов визнають безумовне право на існування держави та мови країни, в якій їм, волею долі, випало жити.

До речі, ще про мову. Тарас Кремінь, наш земляк, та Уповноважений з захисту державної мови вважає, що Миколаївська міська рада має виконати вимоги українського законодавства та скасувати своє рішення від 2012 року, яке визначало російську мову регіональною мовою. Я певний, що так і буде.

Тим часом, тема ковіду дуже скоро може стати другорядною. Росія, під приводом військових навчань, перекидає до українських кордонів величезну кількість своїх військових та військової техніки, подібна концентрація російських військ на наших кордонах була останнього разу у 2014-2015 роках. В той самий час російська пропаганда захлинається від нової істерії щодо кровожерливих українських військових, які з дронів бомбардують городи мирних мешканців та вбивають дітей. Російські високопосадовці роблять одну за іншою погрозливі та зневажливі заяви про «ескалацію громадянської війни» в Україні, про «дітей із сірниками» та про можливість Росії втрутитися напряму для захисту російських громадян та «рускоговорящіх». На цьому тлі Захід демонструє підтримку Україні – починаючи від дзвінка Зеленському Байдена, закінчуючи іншими заявами підтримки з боку очільників НАТО та контактів голів європейських країн з Путіним у прагненні стримати його. І не забуваємо про очевидне кількамісячне загострення на фронті. Чим все закінчиться і коли – не може сказати ніхто. Отже, сподіваюсь, що вже всім, навіть Зеленському, зрозуміло, що «просто пєрестать стрєлять» - явно не працює? 

За цим кланюяся – побачимось.

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=BJ9B-XGU6Og

Небувалий локдаун, дивне енергезбереження, треш та ганьба у Верховній Раді

 Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

Третя хвиля пандемії короновірусу накриває світ та, особливо, Україну. Таких цифр захворюванності, заповнення лікарень та смертей в Україні за весь рік, що ми живимо з ковідом ще не було. Б’ються, на превеликий жаль, всі сумні рекорди. Миколаїв та область лишаються у червоній зоні, більш за те, карантинні обмеження стають більш жорсткими. Від 3 квітня громадський транспорт працюватиме виключно на час робочих перевезень з 6.30 до 9.00 та з 16.30 до 19.00. Про таке оголосив міський голова Олександр Сєнкевич. Під час засідання відповідних комісій таке рішення було ухвалено. Єдина зміна – початок руху громадського транспорта буде не з 6.30 а з 6.00. Більше того, було анонсовано повне зупинення громадського транспорту згодом, якщо ситуація з ковідом не покращиться. Таких жорстких заходів ще не було. На мою думку, вони можуть призвести до трагічних наслідків. Звичайно, таке обмеження мобільності населення дасть свій результат – зменшиться кількість контактів, а значить, зменшиться кількість хворих. Але, є люди, які не працюють на підприємствах критичної інфраструктури, але їм життєво необхідно пересуватися вдень і у них немає грошей на таксі. Це люди, наприклад, які мають регулярно відвідувати медичні процедури, без яких їм не вижити. Зрештою, як хворому пенсіонеру потрапити до лікарні? Діти допоможуть? А якщо дітей немає, або вони живуть у іншому місті? Таке обмеження їх мобільності може їх просто вбити. Ми не можемо рятувати життя одних за рахунок життів інших. Отже, всім виконавчим органам влади слід вирішити проблему пересування таких категорій населення перед тим, як запроваджувати такі серйозні обмеження.

А ось, не одягати маски у приміщенні, та й ще сперечатися з цього приводу з головою ОДА, вибачте – за це треба карати і дуже жорстко. І давно вже.

Пам’ятаєте, був такий собі департамент енергетики, енергозбереження та запровадження інноваційних технологій Миколаївської міської ради? Виник він за часів минулої каденції за бажанням Опозиційного блоку, який мав тоді чи не половину депутатських мандатів. Тодішні лідери цього політичного, с позволєнія сказать, утворення Ігор Дятлов та Олександр Омельчук влаштували з нього таку собі синекуру, через яку на, начебто, енергоефективність прокачувались чималі гроші. Пам’ятаєте програму «Теплий дом» та обіцянки зменшення тарифів на опалення в рази? Всі обіцянки виявились пустим звуком, головні фігуранти тої афери століття до нового складу міської ради не потрапили. Але. Їх дітище лишилося. А свято місце пустим не буває довго. Ось і зараз його зайняв вірний соратник Тетяни Домбровської, керівник її виборчого штабу Денис Денисенко. І однією з інновацій, очевидно, є, початок цитати: «Реконструкція адміністративної будівлі з прилеглою територією на території парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Перемога» та «Реконструкція парку – пам’ятки садово-паркового мистецтва «Парк Перемоги» - кінець цитати.  Саме такий проект рішення щодо зміни Програми економічного і соціального розвитку Миколаєва  пропонується винести  на сесію міської ради. І це – за умови, коли робоча група з реорганізації структури виконавчих органів Миколаївської міської ради збиралась лише один раз, ніяких рекомендацій нікому не давала, а зміна структури – це виключна компетенція міської ради.

Якщо це – інновація, то, на мою думку, у виконавчих органах нашої ради все дуже погано. А може, просто йдеться про те, щоб наповнити грошовим потоком ту саму синекуру, для певної людини, яка зараз лишилась пустою? І робиться це тишком-нишком.

30 березня Верховна Рада України засідала позачергово. Фактична тема засідання – засудження протестної акції, яка відбулась під стінами Офісу Президента 20 березня. Тут було прекрасно все. Перед усім, я не пам’ятаю позачергового засідання українського парламенту, яке б присвячувалось вуличним протестам. Інших тем для позачергового засідання ради – провал із вакцинацією, проблеми з економікою та наповненням бюджету, ймовірне вторгнення російських військ – це не було важливим. Хоча ні, теми війни, все ж таки торкались. Народна депутатка Анна Колісник від Слуг народу під час доповіді Головнокомандувача Збройними Силами України, в якій той розповідав про надзвичайну концентрацію російських військ на кордоні з Україною, написала комусь в телефоні, що "треба звалювати з цієї країни", правда, потім недолуго виправдалась, що це вона про травневі свята. Смішно, правда? 

Натомість, важливим було обговорити трощу дверей в Офісі Президента. Найкраще про цей засідання висловилась народна депутатка Вікторія Сюмар, назвавши його трешем, тобто, сміттям, та  справжнім окозамилюванням.

Ось так з вами і живимо – зі справжньою пандемією ковіду, жорстким карантином, інноваціями у вигляді «реконструкції» парків, постійною загрозою активізації війни – сама війна вже триває восьмий рік та окозамилюванням.

Вдягайте маски, бережіть себе та не дозволяйте замилювати собі очі.

За цим кланяюся – побачимось.

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=ics9emxa7Ew