Українці житимуть довше, але тільки ті, які переживуть це

 Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

Дельта вже в Україні. Йдеться про штам короновірусу «Дельта», який ще називають індійським. Саме він спричинив спалах ковіду в цій країні навесні, через що було зірвано поставки вакцини Астразеніка/Ковішилд індійського виробництва до України. Цей штам значно більш заразніший та майже вдвічі частіше покладає пацієнтів на лікарняне ліжко за ти штами, з якими ми мали справу до сьогодні. Зараз він просто бушує у Росії – там, особливо у Москві та Петербурзі вже не вистачає ліжок у лікарнях, хворі лежать просто у коридорах на підлозі, відео про це активно поширюється у соціальних мережах. А, оскільки, для значної частини українців Росія – не табу, вони туди активно їздять та привозять звідти в Україну всіляку заразу. Ось і Дельту завезли. За таких обставин фахівці прогнозують незабаром нову хвилю пандемії ковіду. За думкою начальниці Управління охорони здоров’я Миколаївської міської ради Ірини Шамрай, наприклад, четверту хвилю короновірусу в Миколаєві слід очікувати вже наприкінці липня – у серпні і вона буде особливо небезпечною для вагітних. Керівниця міськздоров’я закликає якнайшвидше всіх вакцинуватися і тут особисто я її повністю підтримую. На користь вакцинації говорить приклад Британії, де Дельта теж бушує, але найбільше вона бушує серед молодих британців – ця група населення вакцинована найменше – перед усім, у Об’єднаному Королівстві вакцинують людей похилого віку та групи  ризику у чому досягли вражаючих успіхів – понад 60% населення Британії отримали першу дозу вакцини, понад 30% - вакциновано повністю. Але, як бачимо, і вони не встигли. Українські успіхи вакцинації порівняно з британськими просто мізерні – на сьогодні першою дозою щеплено менше 4,5%  українців, другою – в рази менше. І темпи не особливо зростають. І вакцин не вистачає.

Тут я міг би сказати, шо незабаром те, що ми пережили у лютому-квітні, коли українська медична система була не межі колапсу і ми знову були змушені зануритися у локдаун, нам буде здаватися квіточками. Але я так не скажу. Бо я знаю, що Володимир Зеленський дбає про здоров’я нації. Це ж очевидно, достатньо послухати його виступ на форумі про здорову Україну. «Українці мають жити довше» - проголосив Володимир Олександрович. Звичайно, довше. Ну, ті, хто переживуть Дельту.

Євросоюз оформив  санкції проти Білорусі. Вони завдадуть удару по таких секторах, як нафта, калій, банки, тютюн і наглядові технології. Зокрема, обмежується доступ до ринків капіталу Євросоюзу; забороняється страхування і перестрахування білоруського уряду і білоруських державних органів і агентств.  Європейському інвестиційному банку забороняється фінансувати проекти в державному секторі, а держави - члени ЄС зобов'язуються обмежити участь в Білорусі багатосторонніх банків розвитку, членами яких вони є. У відповідь Олександр Лукашенко збирається вводити в країні військовий стан аби, початок цитати: «показати цим мерзотникам за кордоном, що їх санкції – це їх безсилля».  Нагадаю, що до санкційного списку ЄС входить білоруський автомобільний завод МАЗ. Автобуси його виробництва фігурують у конкурсі по оновленню миколаївського комунального пасажирського парку. Ці рішення можуть внести суттєві корективи у результати цього конкурсу, що визнає міський голова. Як на мене, мати справу із кривавим божевільним не морально, не вигідно, хоча, на початку може здатися, що вигідно, та просто небезпечно – не помітиш, як опинишся в тому мороці, в якому той живе.

Британський есмінець управління ракетною зброєю «Defender», який прибув із візитом до України, під час переходу з Одеси до Грузії, наробив чималого галасу. За ствердженням Російської Федерації, яка анексувала Крим, британський бойовий корабель зайшов у російські територіальні води. Російській сторожовий корабель зробив попереджувальні постріли, а російській літак по курсу Дефендера скинув кілька бомб. Після чого, начебто, британець залишив так звані російські води. За версією британців, їх корабель рухався міжнародно визнаним коридором. Російські літаки навколо кружляли, кораблі близько наближались і навіть погрожували, але ніяких пострілів по ним, тим більше бомб, ніхто не зафіксував. Зрештою, прем’єр – міністр Британії Борис Джонсон заявив чітко та ясно – Британія не визнає анексії Криму, Крим – це українська суверена територія а їх корабель був в українських територіальних водах, куди їм захід Україна дозволила. Що тут можна додати. Форма української збірної на Евро-2020, британський есмінець, мапи світу з українським Кримом – все це постійно нагадує росіянам, з Путіним на чолі, що Російська Федерація є міжнародним злодієм, крадієм та вбивцею. Головне – не забувати про це нам, українцям.

Володимир Зеленський дав чергове, розлоге інтерв’ю каналу 1+1. Поруч з тезами, які вже звучали неодноразово і не стали новиною, ми почули дещо нове. Володимир Олександрович не втомлює всіх дивувати. Цього розу він просто та невимушено розповів як він сам, власним ротом «злив» божевільному білоруському диктатору, російській маріонетці Лукашенку так звану справу «вагнеровців». Бо він був впевнений, що той всіх цих злочинців видасть Україні. Нагадаю, йдеться про затримання влітку минулого року під Мінськом чималої групи російських найманців, які збиралися займатися своїм огидним ремеслом у Латинській Америці, а Білорусь використовували як транзитну країну. Багато з них приймали участь у бойових діях в Україні, Сирії та Центрально-Африканській республіці у складі ЧВК Вагнера та скоїли там чимало злочинів. Як правильно зазначив Володимир Зеленський – вони вбивці. Насправді, їх збирання на, начебто, контракт було спецоперацією української та західних спецслужб. Літак з ним мав сісти у Києві, де їх мали затримати. Але хтось, і тепер ми знаємо хто саме, все злив безпосередньо Лукашенку. Хоча майже рік тому брехав, що не робив цього. Лукашенко їх затримав і потім передав Путіну. А вдячний Путін допоміг Лукашенкові утриматися при владі. Зеленський говорить про те, що подібна операція могла призвести Україну до таких самих наслідків, до яких призвело посадка літака «Райнер» Білорусь. Але це – абсолютна маніпуляція. Бо, процитуємо екс-генпрокурора Юрія Луценка: «Порівнювати примусову посадку літака для захоплення опозиціонера і операцію по захопленню «вагнерівців» - це все рівно, що порівнювати 95 квартал з 95 бригадою ЗСУ. Примусова посадка літака Ryanair з допомогою білоруських винищувачів - не те саме, що посадка зазделегідь підготовленого і узгодженого з країною відправлення літака.  Примушування до посадки цивільних пілотів - не те саме, що сплановані дії підготовлених спецслужбами пілотів. Непрогнозовані дії пасажирів при примусовій посадці літака - не те саме, що сплановані і відпрацьовані на тренуваннях дії спецпризначенців на борту з «вагнерівцями».Терористичне захоплення літака заради ув’язнення опозиційного діяча - не те саме, що спільні із країнами НАТО дії в рамках кримінального провадження для покарання міжнародних терористів.Строк давності статті КК за державну зраду - більший навіть двох президентських термінів» - кінець цитати.

Що тут додати? Зеленський ще нас всіх здивує і не раз. Тут головне – не дивуватися погіршенню життя та псуванню відносин України з її основними союзниками та партнерами – бо ніхто не хоче мати справу із інфантильною, самозакоханою по-дитячи наївною та не дуже далекоглядною людиною, яка, до того ж вперто намагається самотужки про щось домовитися із серійним вбивцею. 

За цим кланяюся – побачимось.

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=Ce1EQdEWQFY

Смерть наливайкам, корупції не існує та чи покарає РНБО за преференції російському всіх?

 Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

Нещадні боротьба та демонтаж наливайок – про таке буремне буття департаменту внутрішнього фінансового контролю нагляду та протидії корупції ми дізнались з брифінгу його директора Андрія Єрмолаєва. Останнім часом помітна зміна у інформаційній політиці органів виконавчої влади Миколаївської міської ради – щотижня керівники різних підрозділів, управлінь та департаментів виходять на брифінги та розповідають про власні, як вони вважають, досягнення та відповідають на питання журналістів. Щодо останнього брифінгу – з нього особисто я зрозумів, що із корупцією у органах виконкому міської ради все гаразд, тобто, немає її. Бо весь брифінг Андрія Вадимовича було присвячено виключно благоустрою – демонтажу незаконних кіосків, бордів та нещадній боротьбі із налівайками, що само по собі не погано. Але. Заявлено про боротьбу з корупцією. У самої назві та у положення. Питання – а нащо нам департамент по боротьбі із корупцією, якщо він з нею не бореться, або її не існує? Існує? Бориться? Тоді чому про це не розповідають?

Депутати Миколаївської обласної ради є на службі у олігархів. Принаймні, більшість з них. Бо там не знайшлось більшості, аби підтримати звернення до Верховної Ради, аби та скоріше прийняла так званий закон проти олігархів, за який так ратує Володимир Зеленський. Раніше таке саме звернення не підтримали депутати Миколаївської міської ради. Кажуть, злі язики таке кажуть, що проблема у самому законі. Що він не усуває причин олігархії – монополії та неприродних преференції для окремих бізнесменів. Натомість, цей законопроект спрямований на перерозподіл медіаринку, порушує конституційні права громадян та є інструментом боротьби проти політичного режиму Зеленського – режиму молодої автократії,за прикладом Росії та раннього Путіна. І цей законопроект просто розчищає простір для появи нових, лояльних до Володимира Олександровича олігархів. Про це навіть самі «Слуги народу» говорять жартома, а у кожному жарті, як відомо, є маленька доля жарту. Але це злі язики. Ми з вами точно знаємо, що Зеленський, його оточення та партія Слуга народу складається виключно із високоморальних, чесних та відданих служінню народу людей, не схильних до особистого збагачення та всілякої там олігархії. І ми в це суцільно віримо, так і буде у державі із знищеною опозицією, якщо цей законопроект буде прийнято.

Секретар Ради Національної безпеки та оборони Олексій Данілов, коментуючи новину про, начебто, відкриття у Миколаєві магазину російської торгової мережі заявив, що міський голова та депутати міської ради відповідатимуть за, начебто, надання преференцій росіянам. Міській голова Сєнкевич відповів на закиди Данілова, мовляв, не може міська влада заборонити відкриття торгівельного підприємства, якщо це робить формально українська юридична особа, проти якої немає ані жодних вироків суду, ані рішень РНБО щодо санкцій. Щодо цього конкретного випадку – ще слід все з’ясувати. Але є інше питання. Якщо, за думкою секретаря Ради національної безпеки та оборони, надання преференцій російському – це загроза українській національній безпеці, а Росія перед виборами нарощує свій сепаратистський вплив і це мають розуміти всі депутати – від сільської до міської та інших рад, то чи відповідатимуть голова пропрезидентської фракції партії «Слуга народу» у Миколаївській міській раді та деякі інші депутати цієї фракції за те, що вони не голосували за скасування старого, мертвонародженого та такого, яке не відповідає українським законам та українській Конституції рішення міської ради щодо надання російській мові статусу регіонального? Буде цікаво дізнатися.

Володимир Путін – збочений самозакоханий садист та негідник. Саме до такого висновку доходиш, коли дивишся окремі моменти його прес-конференції за підсумками американо-російського саміту на вищому рівні, який відбувся цієї середи у Женеві. Відповідно до його версії, Олексій Навальний опинився у російській колонії… тому, що сам так хотів. Нагадаю, що Олексія Навального, людину, яка гостро критикували Путіна та путінський режим, розповідала про путінські палаци із запаморочливою розкішшю, спробували отруїти агенти ФСБ минулого року. Він опинився за крок від смерті, лікувався у Німеччині, через що не мав можливості відмічатися у російських органах юстиції за іншим, умовним вироком за явно сфабрикованою справою. За що і отримав вже реальний строк. Натомість Путін вважає, що Навальний садомазахіст і сам хотів запроторити себе до в’язниці.

Крім того, Володимир Володимирович, у кращих радянських традиціях вважає, що всі всередені Росії, хто не згодний з його політикою є американськими агентами і з ними слід боротися за російськими законами. Отже, існування окремої думки Путін просто не допускає. Додамо до цього, що відповідно до цих самих російських законів громадянин Росії може потрапити за грати за лайк у фейсбуці під постом так званої небажаної громадської організації – це буде вважатися підтримкою діяльності такої організації і за цей самий лайк, громадянин Росії позбавляється права балотуватися не лише до російських органів державної влади, а, навіть до органів місцевого самоврядування. Статусу небажаної організація набуває за рішенням Генерального прокурора Росії або його заступника, це навіть в суді оскаржити неможливо. На наших очах Росія перетворюється з авторитарної держави на справжню тоталітарну. І на цьому тлі заяви російського очільника виглядають особливо цинічно. І особливо безглуздими лишаються заяви очільника українського про його вперте бажання зустрітися із збоченим самозакоханим садистом та негідником – на що він чекає від такої людини? І підтримувати Пуніна, захоплюватися ним тут, в Україні, та у будь якій іншій більш-менш вільній країні можуть лише такі самі самозакохані садисти та негідники як він, або клінічні ідіоти. 

За цим кланяюся – побачимось.

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=vNDKuQQvW-w

П’ять років та мідні заклепки на кожній версті

 Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

П’ять років. П’ять років ганьби, поливання брудом та обрехування. Це я про поневіряння екс-першого віце-голови Миколаївської обласної державної адміністрації Миколи Романчука, якого п’ять років тому звинуватили у, начебто, вимаганні та отриманні хабаря за певне рішення Миколаївської обласної ради. П’ять років тому ця історія сколихнула громадськість, яка спалахнула праведним гнівом, який вміло підігрівався заздалегідь сформованими вироками так, начебто презумпції невинуватості не існувало. Особливо тиснули на тунелі та золоті злитки. Розпалюючи найбільш низменні, найогидніші людські почуття елементарної заздрості. Результатом п’ятирічної тяганини стало повне виправдання Романчука у суді першої інстанції. З нього були зняти всі звинувачення. Цілій армії прокурорів та слідчих не вдалось нічого довести. Очевидно, що історія не закінчена. Але цей, проміжний результат, наочно демонструє нам, що може трапитися з людиною, коли вона стає заручником брудної та нечесної політичної гри. І постає питання – хто компенсує такій людині всі збитки – матеріальні та моральні, і чи можна, взагалі, порахувати ці збитки. І дуже хотілось би, щоби це  питання не лишилось риторичним. 

Напівмарафон «Нової пошти» минулої неділі, як спортивний захід, безумовно дуже класна та корисна подія, призвів до транспортного колапсу у Миколаєві на півдня. Ще раз наголошую – подібні спортивні заходи – це добре, та чи варто на півдня перекривати заради них та заради реклами однієї приватної компанії основну транспортну магістраль міста та порушувати режим тиші у неділю?

Чергова, п’ята сесія міської ради, зрештою, затвердила перерозподіл міського бюджету. Але основне питання, яке було на заваді прийняттю цього рішення раніше – перерозподіл депутати затвердили із третьої спроби – не знято. Міські чиновники – головні розпорядники коштів не мають бажання щільно спілкуватися із депутатами та «захищати» запропоновані бюджетні витрати на засіданнях постійних комісіях ради. І міській голова їх в цьому підтримує, на жаль. Натомість рішення від депутатів вони отримувати хочуть. Прогнозую чималі труднощі у прийнятті наступних бюджетів за умови збереження такого статус кво.

Форма української національної збірної з футболу на Чемпіонаті Європи з цього виду спорту, який розпочався, викликала справжню істерику у росіян. На формі, нагадаю, зображено обриси політичної мапи української держави, так, як її визнає весь цивілізований світ, та гасла «Слава Україні!», «Героям Слава!». У відповідь на скаргу росіян, УЄФА постановило прибрати гасло «Героям Слава!», хоча вигляд форми було узгоджено ще раніше. На момент, коли готувався цей матеріал, Українська Асоціація  футболу оголосила гасло «Слава Україні – Героям Слава!» - офіційним гаслом українського футболу та символи на футболках нашої збірної – футбольними символами України. Також, речник УАФ зазначив, що українська збірна не збирається змінювати свою форму.

На питання, чому форма нашої збірної викликала таку бурхливу реакцію у росіян, відповідь дуже проста. Росіяни, на чолі з Володимиром Путіним не визнають права українців на існування, вважають Україну штучним утворенням та прагнуть її знищення та приєднання до Росії. Саме тому, будь що, що протирічить їх нездоровій уяві, викликає у них таку саму нездорову реакцію. Пам’ятаємо це. 

В той самий час, на знак підтримки України, українську форму одягли співробітники посольства Британії зі словами, початок цитати: «Ми не могли не приміряти на собі нову форму збірної України з футболу, на якій зображено мапу країни у її міжнародно визнаних кордонах, включно з Кримом. 

Бажаємо всім командам успіху та нехай переможуть найсильніші!» - кінець цитати, та співробітники американського посольства.

Пам’ятаємо і про це. Про те, хто прагне нашого знищення, та про те, хто підтримує нас у нашій боротьбі за виживання.

Ну, і на останок не можу не згадати чергову ініціативу Володимира Зеленського про побудову підземного ходу звідси до Москви, і щоби на кожній версті були мідні заклепки. Ой, вибачте, я переплутав, це не із сучасного життя українського, це із вигаданого світу персонажів Миколи Гоголя. А із сучасного життя – це мільярд дерев посадити за три роки. Саме з такою черговою ґеніальною ідеєю, інших до голови Володимира, Сонця нашого, Зеленського не приходить, він виступив на черговому форумі. Знову щось, мегалітичного масштабу із повним нерозумінням навіщо, як, яким коштом та, головне – що ж з цього всього є нашим пріоритетом? І я мушу признатися вам чесно – відрізняти Зеленського від Манілова особисто мені з кожним днем вдається все складніше.

За цим кланяюся – побачимось.

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=_in-cgXOZl4

Білоруське не можна

 Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

Слуга народу не хоче чути голосу народу. Саме до такого висновку можна дійти, коли спостерігаєш розвиток конфлікту між головою Миколаївської обласної ради Ганною Замазєєвою та директором Миколаївського обласного центру лікування інфекційних хвороб Світланою Федоровою. Суть конфлікту в тому, що, на думку Ганни Володимирівни, Світлана Федорівна неправильно використовує гроші. Гроші, які обласна інфекційна лікарня отримує від Національної служби здоров’я України, тобто від держави, а не з обласного бюджету. Основна претензія – нарахування певним категоріям працівників 300 відсотків так званої ковідної надбавки. Дуже вчасно трапились, як би правильно сказати – затримка із заключенням нових так званих «ковідних пакетів» між лікарнями та НСЗУ – це угоди між лікарнями та НСЗУ, згідно яких держава фінансує лікування ковідних хворих. До цього додались результати перевірки обласної інфекційки Держаудітслужбою та лист голови обласної ради, в якому вона простить заступника голови облдержадміністрації та начальника обласного управління охорони здоров’я, з’ясувати ступінь тяжкості проступку керівника, прийняти відповідні управлінські рішення або, за необхідності, внести обласній раді пропозиції про відповідальність керівника підприємства – це все майже цитата. І почалось. Світлана Федорова у притаманній їй манері винесла конфлікт у публічну площину – слава Фейсбуку! А візит представника НСЗУ та Ганни Замазєєвої до лікарні 2 червня проходив у прямому ефірі.

Кінець історії, наразі, невідомий. Як можна прокоментувати цю ситуацію? Якщо коротко – конкуренція має свої переваги та, іноді, недоліки. Конкуренція у медичній сфері, яка розпочалася після старту медичної реформи – це боротьба лікарняних закладів за фінансування від НСЗУ, це боротьба за пацієнтів, це боротьба за спонсорів, за підтримку власника – громади міста, ОТГ, району, області. Це боротьба за класних фахівців – від технічних працівників, бо каналізацію треба тримати регулярно чистити, до медиків високого рівня. Але ця конкретна ситуація демонструє що буває коли менеджер конкуренту боротьбу сприймає як війну, на якій всі засоби дозволенні – від відвертого шантажу власника, до побудови оборонної смуги із вилікованих пацієнтів – саме цих представників народу не захотіла слухати їх слуга Ганна Замазєєва. Комунальні медичні заклади, внаслідок медичної реформи отримали певну автономію. Без автономії неможлива конкуренція. Органам управління медичної сфери власників, конкретним чиновникам від медичної галузі не подобається ситуація, коли вони позбавлені старих можливостей ручного керування медичними закладами. І часто вони намагаються повернути собі втрачені можливості. З іншого боку, деякі керівники закладів уходять, як то кажуть, у відрив. У відрив від власників, контролю та здорового глузду. Боротьба триває. Потрібна золота середина. А поки що, як каже Ганна Володимирівна – всім здоров’я, незважаючи не нестачу вакцин від ковіду, та успіхів.

Володимир Зеленський на нещодавньому форумі анонсував чергову свою глобальну ідею – Президентський Університет, на який попередньо збираються витратити понад 7 мільярдів гривень. В цьому закладі будуть готувати, цитата – «людей майбутнього». Хочу лише нагадати, що борг теплогенеруючих компаній, облгазів перед НАК «Нафтогаз» складає понад 50 мільярдів гривень. Внаслідок, фактично, адміністративого обмеження рівня тарифів на тепло, без урахування всіх складових цих тарифів в опалювальний сезон 2020 – 2021, тільки миколаївським двом основним теплогенеруючим підприємствам ТЕЦ та «Миколаївоблтеплонерго» потрібно близько 900 мільйонів гривень, аби розпочати новий опалювальний сезон. Я не кажу про тотальні затримки з виплат службами зайнятості обіцяної допомоги підприємствам, які постраждали через карантин, та багатомісячні затримки виплат лікарняних – проблеми виникли навіть із бланками лікарняних. Це все єрунда. Ми будемо будувати чергову забаганку Володимира Олександровича, де незрозуміло хто, буди навчати незрозуміло чому, незрозуміло кого. Більше, більше таких планів, пане Зеленський.

Білоруський державний телеканал ОНТ показав півторагодинне так зване «інтерв’ю» з Романм Протасевичем – опозиціонером, якого захопили внаслідок терористичного захоплення літака рейсу «Афіни – Вільнюс» під час його прольоту над територією Білорусі. В цьому так званому «інтерв’ью» Протасевич признається у скоєні цілої низки важких злочинів, відповідно до кримінального кодексу Білорусі, розповідає про те, які меркантильні та нікчемні представники білоруської опозиції, як він кається у скоєному та поважає Лукашенка. На поширеному відео ми бачимо очевидно дуже залякану людину, із слідами тортур, яка говорить все, що від неї потребують, сподіваючись таким чином уникнути смерті. Як робили це жертви сталінських репресій століття тому. До Протасевича на дванадцятий день арешту досі не допустили адвоката. І ми бачимо, що в Білорусі вже збудовано тоталітарну державу зразка СССР минулого століття. Ми бачимо, що Олександр Лукашенко надзвичайно жорстока та мстива людина. Він хоче помститися в особі Протасевича всім тим опозиціонерам та громадянам його країни, через  яких він пережив кілька нервових тижнів минулого літа та осені, коли білоруси тисячами виходили на протести проти його правління і коли його влада висіла на волосині. 

Але я не можу не звернути уваги на важливий, як для Миколаєва, аспект. Через свою очевидну нелегітимність та неадекватність, Лукашенко стрімко остаточно псує залишки стосунків зі всім цивілізованим світом і все більше потрапляє у залежність від путінської Росії, завдяки якої він весь час існував та зумів зберегтися і цього разу. Він все більше публічно демонструє принизливе підлабузництво перед Путіним, може, наприклад, скупатися у морі за температури води лише плюс 16 градусів, бо Володимир Володимирович так схотів. Перетворюючись на російського чи то блазня, чи то ведмедя на ланцюгу для розваг, Лукашенко свідомо загострює стосунки із Україною – повторює російську риторику про Україну, запрошую так званих «слідчих» з ДНР-ЛНР для допиту Протасевича, тим самим принижуючи власну країну до рівня цих проросійських бантустанів, плануючи літати літаками державної «БелАвіа» до окупованого Криму, тощо. За такої динаміки, білорусько-українські стосунки можуть геть припинитися одного чудового дня. І тоді, вся куплена містом білоруська техніка – автобуси, чи тролейбуси, може дуже швидко перетворитися на металобрухт – через відсутність запасних частин її не можливо буде відремонтувати. Я вже не кажу, що просто не можна, через морально-етичні міркування спонсорувати режим божевільного кривавого м’ясника. Отже, якщо і купувати автобуси чи тролейбуси, чи будь що інше для комунального господарства Миколаєва – вони мають бути не білоруського виробництва. Зі всіх можливих міркувань.

За цим кланяюся – побачимось.

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=lXNXFWJk9G8 

Вчора – по 5. Сьогодні – по 7. Але різниці – ніякої…

 Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

Найчастіше сім, у більш віддалені райони – до дев’яти. У трамваях і тролейбусах – по шість. Саме стільки гривень платитимуть миколаївці за проїзд у громадському транспорті з 1 червня. Таке рішення було прийнято на останньому засіданні виконавчого комітету Миколаївської міської ради майже одноголосно. Відразу ж зазначимо – через таке підвищення нічого, крім, звісно, витрат миколаївців, не змініться, у цьому чесно зізнаються всі, навіть самі перевізники. Хочу нагадати, всім, що приватні маршрутки, як масове явище, в Миколаєві з’явились у далекому вже 1994 році. Єдиною причиною їх появи було те, що комунальний громадський транспорт не міг впоратися із пасажирським потоком. У годину пік, у тролейбуси та трамваї неможливо було сісти, а великі автобуси кудись зникли. Першими маршрутками були незабутні «катафалки» та рафікі. Якість всього у них була – така собі. Протягом останніх двадцяти п’яти років приватний громадський транспорт суттєво посунув комунальний з вулиць міста. Фірми-перевізники монополізували цей бізнес. І, як завжди буває за монополії – якість надання послуги знаходиться не на належному рівні. Діряві дахі, порвані сидіння, брудні салони та просто відпадаючи двері – частий та звичний, на жаль, антураж миколаївських маршруток. І нарікання на занизькі тарифи, як головну причину цих не гараздів, - у це майже ніхто не вірить. Міській голова зголосився змінити цю ситуацію – закупаються нові одинці муніципального транспорту. Але головне тут – не створити нового монополіста – бо за монополії для споживача не змінюється нічого. Нічого, крім ціни. І так не має бути.

9 мільярдів гривень. Саме стільки, згідно рішення суду має виплатити Миколаївській глиноземний завод в якості компенсації за завдану шкоду довкіллю відходами свого виробництва – червоним шламом. 

Маємо зазначити наступне. 

Перше – червоний шлам – це шкідливі для природи та для людини відходи виробництва глинозему. 

Друге – Миколаївській глиноземний завод працює на давальницькій схемі, а це означає, що він зобов’язаний вивозити всі відходи виробництва за межі України. 

Третє – глинозем – це основна сировина для виробництва алюмінію. Фактичним власником Миколаївського глиноземного заводу залишається Олег Деріпаска – путінський олігарх. 

Алюміній, який виробляється з миколаївського глинозему застосовується для виробництва зброї, якою росіяни та їх колобаранти вбивають українців на сході України. Отже, не можемо не вітати таке рішення суду. Хоча всі розуміють, що буде апеляція.

Найбільш резонансною подією тижня, що минув, за межами України, хоча це безпосередньо вже зачепило, та ще більше зачепіть нашу країну стало по-справжньому піратське захоплення білоруським режимом літака ірландського лоукостера RYANAIR, якій летів у повітряному просторі Білорусі рейсом Афіни – Вільнюс. Для посадки літака із понад сотнею пасажирів та членів екіпажу у Мінську, на якому начебто була бомба, було навіть задіяно бойовий винищувач. Як згодом з’ясувалось – все це було інсценування заради захоплення Романа Протасевича – білоруського опозиціонера, засновника телеграм-каналу Nexta, через який координувалися протести білорусів минулого року проти фальсифікації результатів президентських виборів. Ще раз скажу – ніякої бомби на борту літака не було, повідомлення від, начебто радикального палестинського руху ХАМАС про мінування, електронною поштою було отримано після того, як літак змусили сісти у Мінську. За кілька днів після затримання було оприлюднено відео Романа та його дівчини, громадянки Росії Софії Сапеги, яка теж була на літаку і яку теж затримали, де вони розповідають, що з ними все, начебто, гаразд і, фактично, зізнаються у скоєні важких, як з точки зору білоруського кримінального законодавства, злочинів. На обличчі Протасевича – погано замазані сліди побиття. Взагалі, їх виступи по суті дуже схожі на виступи звинувачених майже сторічної давнини – «ворогів народу», «врєдітєлей», тощо. Тодішні «врагі народа» та «врєдітелі» чудово розуміли, що шансів на справедливий суд, повноцінний захист у них немає і їм лишається говорити все, що від них вимагають їх кати у примарній надії врятувати своє життя. Майже століття по-тому історія повторюється всього у кілька сотнях кілометрах від України, бо Протасевич, за свою опозиційну діяльність проголошений терористом і йому загрожує смерть.

Основні європейські перевізники відмовились від польотів над Білоруссю та закрили своє небо для білоруських літаків.

А щодо наслідків для України. Україна також припинили повітряне сполучення із Білоруссю. Білорусь з 1 червня припиняє експорт до України бензину А-95 а це – майже половина українського ринку бензину цієї марки, отже, чекаємо на дефіцит та підняття ціни на нього. А ще, Білорусь вводить ліцензування імпорту з України, тобто, йдеться про ручне управління ввезенням української продукції до Білорусі. А ще – ми всі чудово розуміємо, що Білорусь не може бути безпечним сусідом. Просто не може бути безпечним сусідом авторитарний правитель, у якого закривавлені руки і який існує завдяки російській підтримці. І який явно публічно демонструє свою залежність та підпорядкованість, агресивну підпорядкованість Росії у начебто протистоянні Заходу (). Чесне слово – слухаючи Лукашенка, начебто промови Брєжнєва слухаєш.

За цим кланяюся – побачимось.

Відео - https://www.youtube.com/watch?v=9OUI4crfwTU