суббота, 5 ноября 2022 г.

Cui prodest?

 Вітаю всіх українців та друзів України!

Останнім часом у Миколаєві було зруйновано два меморіали радянської доби. Метод руйнації – підрив вибухівкою. Як на мене – ці події взаємопов’язані і є двома ланками одного ланцюга.

Спочатку – про об’єкти руйнування.

Першій – пам’ятник працівникам радянської міліції, загиблим під час встановлення радянської влади. Саме так, під час встановлення радянської влади, яка передбачала боротьбу із куркулями, колективізацію та боротьбу із українськими буржуазними націоналістами. Пам’ятник ще називали «чекістом», він мав дуже характерний вигляд людини у будьоновці із мечем та щитом в руках.

Другий – частина "Братської могили 80 миколаївських підпільників та жертв фашизму 1941-1945 рр.» у вигляді стели-пам’ятника скорботної матері. 

Що відомо на зараз?

Обидва пам’ятники було підірвано вночі, під час дії комендантської години, внаслідок вибухів постраждали оселі миколаївців – повибивало вікно, повиносило шибки та двері, обійшлося без жертв та поранених, але вони могли бути. Хто це зробив – наразі невідомо – офіційної інформації від правоохоронних органів немає. Обидва підриви викликали жваву дискусію серед містян – обговорюються теми «імпотенції влади», дії невідомих надмірно активних патріотів та «війни з пам’ятниками».

Якщо перший пам’ятник підлягав демонтажу, відповідно до закону про «декомунізацію» і навколо нього точилися суперечки, то другий – ні. І він ніколи не був темою для обговорення. Припускаю, що завдяки його географічному розташуванню, значна частина миколаївців взагалі не знала про його існування. 

Римляни казали, коли шукали злочинця - Cui prodest? Кому вигідно? Кому вигідно створити атмосферу недовіри до влади та ненависті до українських патріотів у прифронтовому місті під час активних бойових дій? Відповідь очевидна та знаходиться на поверхні – це вигідно росіянами. На мою думку, йдеться про таку собі ІПСО із вказаними цілями, на яку так легко повелася чимала кількість містян. На це вказує і характер акцій і характер дискусій у фейсбуці за активною участю ботів та традиційних місцевих мізантропів. А виконавцями самих підривів могли бути або, скажемо так - не дуже розумні патріоти, яких використали «в темну», або диверсійно-розвідувальна група ворога, до якою можуть входити й місцеві, бо добре знають місцеву ситуацію. І я на 90-95% схиляюсь до другого варіанту. Але тоді виходить, що в місті діє ворожа ДРГ (цілком ймовірно – не поодинока), яка має таку кількість вибухівки, та інших засобів, аби здійснити диверсії таких масштабів. І це виклик для Миколаївського управління СБУ, на який треба відповідати.

А всім миколаївцям раджу не забувати про те, що йде відкрита війна, в якій ворог не гребує нічим. І внесення розбрату всередині – один з найулюбленіших його методів. Не ведіться на це. Пам’ятайте про Cui prodest.

А що з Херсоном?

 Вітаю всіх українців та друзів України!

Російські агенти пішли останнім часом один за одним. Спочатку – директор Миколаївського комунального підприємства «Миколаївська ритуальна служба», який за версією СБУ передавав ворогу важливу інформацію, зокрема,  про роботу об'єктів критичної інфраструктури Миколаєва та інші закриті питання, які обговорювались під час нарад у міськраді, а вже трохи згодом пішла значно більша риба – керівник запорізького підприємства «Мотор-Січ» В’ячеслав Богуслаєв, який організував продаж двигунів для російських вертольотів коли це вже було заборонено у 2014 році, та, навіть, вже після початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році. Як з’ясувалось, пан Богуслаєв має російське громадянство вже понад 20 років.

Враховуючи його політичне минуле, насправді, з ним було все зрозуміло давно. Але руки до нього у спецслужб дійшли тільки зараз – коли російські вертольоти з українськими двигунами вбивають українців вже вісім місяців. І це дивно. А те, що у нас скрізь купа зрадників і на нас чекає ще багато подібних відкриттів – не дивно. На жаль.

Що відбувається навколо Херсону? Вже понад тиждень окупаційна влада оголосила так звану евакуацію правобережної частини Херсонської області. Евакуювали навіть пам’ятники Суворову та Ушакову. З’являється багато повідомлень про зникнення зв’язку у регіоні, про вивезення людей, евакуацію окупаційних органів управління, про пересування техніки та про прибуття чималої кількості російських військових як на лівий берег Дніпра, так і на правий. Схоже на те, що росіяни зображають слабкість, а, насправді, просто позбавляються нелояльного населення під виглядом евакуації, обрубають зв’язок, аби унеможливлювати передачу розвідувальних даних для ЗСУ і посилено готуються до бойових дій. Поки що – до оборони. Хоча те, як вони шалено грабують окуповані райони свідчить про їх невпевненість. 

Отже, битва за Херсон та Правобережжя Дніпра далека до закінчення і  Миколаїв ще довго буде лишатися прифронтовим містом.

Українці та друзі України – якщо ви мене бачите і чуте – ви живі. Залишайтеся і надалі такими.

За цим кланяюся – побачимось!

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=kaORg_0Gj2I

Українська «Битва за Атлантику». Початок

 Вітаю всіх українців та друзів України!

Одним з найбільших театрів бойових дій під час Другої Світової Війни була Північна Атлантика. Через цей район океану до Великої Британії із Сполучених Штатів та Канади доставлялось продовольство, зброя та все необхідне для боротьби із нацистською Німеччиною. Ці постачання були критично важливими. 

Саме тому ці морські конвої були під постійними атаками німецьких субмарин, так званих «вовчих стай», які потопляли величезну кількість транспортів з їх вантажами та екіпажами. Під час піку активності Крігсмаріне наприкінці 1942 – початку 1943 років ситуація була критичною – на Британських островах запасів лишалося на місяць і союзники ніяк не могли віднайти ефективну протидію цій навалі. Але згодом, ситуацію вдалось переломити. Збільшення радіусу дії патрульної авіації, збільшення кількості конвойних есмінців та зміни їх тактики, удари по базам німецьких підводних човнів дозволило союзникам розпочати бойові дії на материковій Європі та перемогти жорстокого ворога. Але на початку війни ніхто не знав як та коли це вдасться зробити. І так, це коштувало чималих жертв.

Україна вже другий тиждень потерпає від цілеспрямованих ударів по об’єктам критичної інфраструктури по всій території, російські ракети та іранські дрони атакують електростанції та електричну мережу – мета – лишити українців на зиму без світла, тепла та води. Значну частину ракет та дронів збивають, але не всі – і вони завдають нам чималої шкоди. Як і на початку «Битви за Атлантику» ще не знайдено найбільш ефективного способу захисту від цих атак. Але справа не стоїть на місці. НАТО та інші наші союзники передають нам антидронові засоби та засоби ПВО та ПРО, самі ЗСУ активно змінюють тактику протидії цим атакам. Хоча, найкращій спосіб припинити атаки ворога – зробити так, щоб він не міг їх вчиняти. Отже, протиотруту обов’язково буде знайдено, як знайшли її 79 років тому, я певний. Так буває завжди, коли весь цивілізований світ бореться із дикунством та середньовіччям. І всім слід усвідомлювати, що ми лише на початку цього важкого шляху.

Українці та друзі України – якщо ви мене бачите і чуте – ви живі. Залишайтеся і надалі такими.

За цим кланяюся – побачимось!

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=qCTSzSIVrAM

понедельник, 10 октября 2022 г.

Що святкує путін, або фальшивий тріумф

 Вітаю всіх українців та друзів України!

30 вересня на красной площі у москві відбувся грандіозний святковий концерт та мітинг. Присвячений він був приєднанню чотирьох українських областей до російської федерації, про що цього дня було оголошено володимиром путіним. Крім цілої низки російських артистів, серед яких найбільше відзначився, напевно, охлобистін, головним виступаючим на цьому святі, якщо можна так сказати, був сам путін. Ну, просто, тріумф. Але, давайте розберемось.

Тріумфом у Стародавньому Римі називалась хода, яку влаштовували для переможця, для імператора, який захопив нові землі, пограбував їх, так, Рим був загарбницькою імперією, полонив ворожого правителя, якого наприкінці тріумфальної ходи вбивали. А що зараз у путіна? Чи можна його дійство вважати справжнім тріумфом? Росія не контролює повністю всі чотири області, які оголосила своїми, Зеленський знаходиться в Києві, виступає на Генасамблеї ООН та інших форумах. 

Ба більше, російські війська відступають. Наступного дня після свята в москві вони залишили Лиман, що є чималою втратою та загрозою для них. Останнім часом з’являється все більше повідомлень та свідоцтв про просування українських військ на Херсонщині. 

Отже, що святкує путін? Відступ своїх військ, поразки на фронті? Видає бажане за дійсне? Намагається підняти градус шовінізму та мотивувати мобілізацію? Але коли поразку називають тріумфом, чорне – білим, а суспільство живе у суцільній брехні, при чому чудово розуміючи це, таке суспільство приречене - рано чи пізно. І цьому є безліч історичних прикладів. Це питання часу та ціни.

Українці та друзі України – якщо ви мене бачите і чуте – ви живі. Залишайтеся і надалі такими.

За цим кланяюся – побачимось!

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=qLA5ViQhtM8

суббота, 1 октября 2022 г.

Оформлення анексії та ядерні погрози

 Вітаю всіх українців та друзів України!

У чотирьох областях України відбуваються так звані «референдуми» щодо їх приєднання до росії – це, якщо коротко. Якщо чесно, виглядає це не дуже.

Але, на мою думку, те, що там відбувається аж ніяк не можна називати референдумами. Взагалі, це не має жодного стосунку до демократичної процедури. Бо не буває демократичних процедур під стволами автоматів.

Хто їх призначив? Росіяни, які силою зайняли ці території. Від того моменту, як вони туди зайшли там є виключне право сили. Право російської сили. В Херсонській та Запорізькій областях формально їх призначили так звані військово-цивільні адміністрації яких призначили – правильно – росіяни. А ніякі ні органи місцевого самоврядування. Жодного натяку на легітимність. І ніхто у світі, поки що, не збирається визнавати результати цих псевдореферендумів.

Тоді – навіщо? Насправді, триває дуже незграбне та швидке оформлення вже прийнятого рішення про приєднання цих чотирьох українських областей до росії. Для того, щоби оголосити їх російською територію і перейменувати спеціальну військову операцію у визвольну війну. І вже можна поширити на ці території дію російської ядерної доктрини та загрожувати застосуванням ядерної зброї.

Чи наважаться росіяни вдарити по Україні ядерною зброєю? Я не знаю, але вважаю, що все можливо, особливо коли вони зазнаватимуть нищівних поразок. Америка говорить, що відповість, початок цитати: «Якщо Росія перейде цю межу, то наслідки для неї будуть катастрофічними. США дадуть відповідь рішучим чином» - кінець цитати– таке заявив Радник президента з національної безпеки Джейк Салліван в інтерв'ю каналу NBC. Але про конкретні американські кроки у відповідь нічого, наразі, не відомо.

Українці та друзі України – якщо ви мене бачите і чуте – ви живі. Залишайтеся і надалі такими.

За цим кланяюся – побачимось!

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=COowl3MPUZ8

Ця війна може закінчитися раніше

 Вітаю всіх українців та друзів України!

Нещодавно з’явилось відео, як Євген Пригожин, керівник найбільш відомої російської приватної військової компанії проводить вербування на війну серед ув’язнених однієї з виправних колоній. Там він розповідає що війна з Україною (не спеціальна військова операція – називаючи її війною вчиняє кримінальний злочин за російськими законами) важка і потрібні ті, хто готовий йти на штурм, обіцяє помилування за півроку. Говорять, що це відео ще зроблено ще літом. Чималим попитом користуються грабіжники, вбивці, ґвалтівники та навіть… канібали. Зараз вже йдеться про сім-десять тисяч ув’язнених які вже приймають участь у війни з Україною.

Отже, росіянам так гостро не вистачає людей на війні проти України, що вони масово залучають злочинців. Навіть, якщо більшість з них загине у боях, частина цілком може повернутися на вулиці російських міст. Росіян це не зупиняє. При цьому, про оголошення мобілізації не йдеться, хоча, формально, до неї все готово.

Про ще це говорить? Це говорить про те, що путін не був готовий до такої масштабної та тривалої війни. Весь розрахунок був на бліцкриг. А він не вдався. Ба більше – росіяни зазнали принизливої поразки на сході України, їх тіснять на півдні. Оголосивши загальну мобілізацію та назвавши війну війною, путін визнає, що не така вже росія велика, а Україна не така вже нікчемна. А таке ой як не подобається росіянам і може призвести до краху сучасного російського режиму. Відповідно і ця війна може закінчитися раніше, ніж ми всі думаємо.

Українці та друзі України – якщо ви мене бачите і чуте – ви живі. Залишайтеся і надалі такими.

За цим кланяюся – побачимось!

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=AVpAOYijhhI

вторник, 6 сентября 2022 г.

Чи відбудеться у Миколаєві опалювальний сезон?

 Вітаю всіх українців та друзів України!

Зараз багато обговорюють тему майбутньої зими. Урядовці закликають готуватися до найбільш складного в новітній історії України опалювального сезону, до того, що в квартирах буде 16-17 градусів і всім треба якнайбільш утеплюватися. На мою думку, ці поради слушні для відносно спокійних українських міст, тих, які не потерпають через постійні обстріли – Київ, Одеса, Львів. А як щодо міст прифронтових, інфраструктура яких знаходиться під постійними обстрілами? Миколаїв, Харків, міста та містечки Миколаївської області, Донбасу?

Давайте спочатку спробуємо розібратися в тому, що відбувається на фронті.

Відповідно до офіційних повідомлень та оцінок експертів Збройні Сили України намагаються перебрати ініціативу у росіян. І всі зазначають, що справа ця не легка та не швидка, росіяни поки що поступатися не бажають. Отже, прифронтові міста, зокрема і Миколаїв, можуть лишатися під обстрілами ще не один місяць. І це не єдина проблема.

Іншою проблемою є вода. Вона з Південного Бугу, має багато солі, яка вбиває як внутрішньобудинкові мережі, так і магістральні. Правда, керівництво теплопостачальної комунальної компанії обіцяє воду належної якості із свердловин. Хоча вже з’явилась інформація що до свердловин почала «підтягуватися» солена лиманська вода. І третя проблема – відсутність більше половини мешканців міста – значна частина квартир та домівок лишається без догляду.

Отже, маємо три основні проблеми – обстріли, які завдають шкоди, якість води та значна депопуляція міста. 

Будь яка централізована система є вразливою саме через свою централізованість. Вражаєш центр – вражаєш всю систему. Під час війни це особливо актуально. Децентралізовану систему вразити набагато важче, зрозуміло чому. Саме тому, на моє глибоке переконання, міська та обласна влада мають думати не про те, як провести опалювальний сезон так, як це було раніше - централізовано, а думати про те, як провести його максимально децентралізовано. Аж до придбання індивідуальних засобів обігріву для містян та комунальних установ та пального для них. Це не означає, що самі містяни не мають про це потурбуватися.

Українці та друзі України – якщо ви мене бачите і чуте – ви живі. Залишайтеся і надалі такими.

За цим кланяюся – побачимось!

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=YzGacDyVlcg

пятница, 10 июня 2022 г.

Щодо розповсюдження інформації

 Вітаю всіх українців та друзів України!

Українські сили міцно тримають заняті позиції на Миколаївщині та Херсонщині, ворог продовжує обстрілювати миколаївський напрямок, намагаючись залякати захисників та мирних мешканців. Натомість, наші військові вражають ворожі сили. Напружені бойові дії на півдні тривають, наші сили працюють і це не привід для паніки, або розповсюдження інформації. А щодо розповсюдження інформації ми ще про це поговоримо.

Десятки мільйонів українського збіжжя та іншої аграрної продукції заблоковані на базах зберігання через російську агресію. Порти Одеси, Миколаєва закриті та не працюють. Це загрожує голодом низці, перед усім, африканських та азійських країн. Росія заявляє, що готова зняти їх блокаду після зняття санкцій з неї та, взагалі, не перешкоджає експорту української продукції. Але це відверта брехня, яку чудово розуміють у всьому цивілізованому світі.

А тепер про розповсюдження інформації. Як відомо, вчора було завдано ракетного удару по Баштанці, були жертви та руйнування. А не задовго до цього у соціальних мережах публічною особою було розповсюджено інформацію про появу там важливого інфраструктурного об’єкту. За кілька днів по тому, по Баштанці вдарили.

Під час війни будь який об’єкт інфраструктури може стати мішенню ворога, будь який, на жаль. Бо знищення таких об’єктів зменшує нашу можливість до опору. Отже, всім публічним особам, та й всім іншим, непублічним, теж, слід тисячу разів подумати, перш ніж вкидати інформацію про них у відкритий доступ. Для того, аби це не стало цілевказанням для ворога. І для того, аби не було приводу казати, що серед публічних людей України, у найважчий для неї час, присутні, скажемо так – не дуже обережні та розсудливі люди, через дії яких українці можуть втратити найцінніше – життя.

Українці та друзі України – якщо ви мене бачите і чуте – ви живі. Залишайтеся і надалі такими.

За цим кланяюся – побачимось!

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=ZCQff20-t1I

среда, 1 июня 2022 г.

Коли закінчиться ця війна?

 Вітаю всіх українців та друзів України!

Від 26 травня Миколаїв, передмістя та найближчі села обстрілюють з крупнокаліберної артилерії. Про таке повідомляє Військова комендатура оборони міста Миколаєва, та пропонує мешканцям найбільш вразливих районів та сіл на кілька діб пересунутися на північ та захід, початок цитати: «Починаючи з 26 травня, обстріл Миколаєва здійснюють підрозділи 291 артилерійської бригади російських окупантів.  Для обстрілу використовуються 203 мм гармати 2С7 “Піон”. Застосовуються два типи снарядів, з дальністю стрільби 37 км та 47,5 км. Снарядів другого типу у окупантів відносно менше, тому й менша імовірність їх застосування.

Саме снарядами першого типу (ОФ43) здійснюється обстріл південно-східних районів Миколаєва – Інгульського та Корабельного, а також передмість. Вага одного снаряду складає 110 кг. Боєприпас наносить суттєве ураження об’єктам, але не забезпечує точної стрільби…. З метою уникнення жертв серед цивільного населення комендатура міста Миколаєва рекомендує тимчасово, на декілька діб виїхати з вказаних районів міста – Корабельного, Інгульського, а також сіл Полігон, Миколаївське, району НАРП, Кульбакіно.

Рекомендується щонайменше перебувати у центральних, західних та північних районах міста: Центральному, Заводському, Варварівці, Терновці, Соляних. Мешканцям, які за різних обставин не можуть покинути свої домівки, рекомендується знаходитись в бомбосховищах, підземних укриттях або поруч з ними. У разі початку обстрілу треба негайно прямувати в укриття, а у разі їхньої відсутності поруч – знаходитись біля північних і західних сторін міцних будівель, але не надто наближатися до них. Не можна знаходитись в панельних багатоквартирних будинках. Влучання 203 мм снарядом в такі домівки призводить до їх суттєвих руйнувань. Такі будівлі не врятують. Крім того, противник може застосовувати і касетні реактивні снаряди» - кінець цитати.

На південно-бузькому напряму наші сили продовжують розвивати наступ, тривають бої.

Коли закінчиться ця війна? Це питання, яке хвилює кожного в Україні і не лише в Україні. Для того, щоби спробувати дати відповідь на ці питання, треба точно розуміти цілі та наміри сторін, їх наявні ресурси, можливості їх поповнення. Цілі сторін цілком зрозумілі – Росія хоче знищення української державності та приєднання українських територій до себе, Україна цього не хоче. Обидві сторони готові воювати та продовжують це робити. Щодо ресурсів, нам лише відомо, що у Росії їх набагато більше, але Україна отримує підтримку цивілізованого світу і обіцяють ще більшу. Отже, не слід чекати на закінчення війни за кілька тижнів або місяців – на мою думку, це історія на роки, до чого і слід готуватися. І не я один так думаю. 

Українці та друзі України – якщо ви мене бачите і чуте – ви живі. Залишайтеся і надалі такими.

За цим кланяюся – побачимось!

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=UHfYStainGc

четверг, 19 мая 2022 г.

Коли тобі вже майже 70…

 Вітаю всіх українців та друзів України!

Наприкінці тижня, як завжди, пропоную вам поговорити про важливі змісти та тенденції.

Отже, 9 травня, на яке було зроблено так багато прогнозів вже майже тиждень як минуло, але ніяких особливих змін у діях Росії ми не побачили. Всім відома пристрасть росіян прив’язувати якісь події до певних, «сакральних» для них дат. Але це не означає, що, якщо їм не вдалось підігнати події до певної дати, вони відмовляться від того, чого вони хотіли досягти. Будуть вперто йти до заявленої мети, поки у них буде така можливість, поки їх не зупинить спротив та внутрішні проблеми.

Отже, не варто очікувати принципових змін у ситуації у середньостроковій перспективі. Вони будуть намагатися наступати, українці будуть боротися, а цивілізований світ допомагатиме українцям у цій боротьбі. Крім військової допомоги «Велика сімка» планую фактично спонсорувати українську державу. Рішення про виділення 30 мільярдів євро у наступні півроку майже узгоджено і має бути прийнято найближчого.

Про те, що ми лише на початку довгого шляху говорить і міністр оборони України Олексій Рєзніков.

Ну, і на останок. 9 травня стало помітно, наскільки постарішав Володимир Путін. Він вже дуже старий. Це особливо помітно, коли бачиш, як він читає текст з папірців і папірці зліпаються. Такий собі починаючий Брєжнєв. І це ще один момент для розуміння його мотивів – коли тобі вже майже 70, а Радянській Союз ще не відновлено – треба поспішати.

Українці та друзі України – якщо ви мене бачите і чуте – ви живі. Залишайтеся і надалі такими.

За цим кланяюся – побачимось!

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=8o5YqOWHvKQ

пятница, 13 мая 2022 г.

«Велич» - понад усе

 Вітаю всіх українців та друзів України!

Наприкінці тижня пропоную вам поговорити про важливі змісти та тенденції.

Зараз є багато припущень про те, що зробить Путін 9 травня – в цей день державного російського побєдобесія. Хтось говорить про те, що він оголосить офіційно війну Україні, хтось припускає що він оголосить про приєднання так званих ДНР та ЛНР до Росії, хтось висуває якісь інші припущення. 

Щодо оголошення війни. Як же тоді бути із кримінальною відповідальністю за поширення фейків про російську армію? Тоді всіх, хто називав війну війною а не спеціальною військовою операцією треба буде виправдати, або запроторити до в’язниці самого Путіна. 

Але головне тут, навіть не це – в Росії будь який закон легко змінюється, бо рішення там приймає фактично одна-єдина людина, а парламент там слухнянно-декоративний. Річ  в тому, що, оголосивши війну Україні, Путін визнає, що його російська армія не така вже велика, а Україна та її Збройні Сили – не такі нікчемні, як це подавалось раніше. А це дуже вдарить по психології зверхності та зневаги, яку відчувають росіяни до українців. Це зруйнує імперський міф, про велич Росії та нікчемність України та всього іншого світу, які росіяни собі вигадали та чудово живуть у ньому. А чи потрібно це Путіну?

Хоча, все може бути. Путін давно живе у власній реальності, тому чекати можна всього, чого завгодно. По-суті, для нас це мало що змінить. У будь якому разі, нічого доброго від нього нам чекати не слід.

А ось те, що Джо Байден збирається 9 травня підписати Акт про Ленд-ліз, має більше значення та змінить для нас на краще чимало. Слідкувати треба на за тим, що зробить Путін, а за тим, що зробить Байден.

В Миколаєві – проблема води, яку намагаються вирішити. Будемо сподіватися та молитися, що всі плани вдасться виконати і місто буде в водопостачанням, нехай, навіть не в такому обсязі і не з такою якістю, як було раніше. І в Україні, і в Миколаєві – дефіцит пального. Ціни на основні продукти харчування зросли. Про падіння виробництва та дефіцит бюджету – це окрема тема. І це – напевно, не повний перелік гуманітарних криз, від яких потерпає зараз Україна. Можливо це прозвучить не втішно, але ми змушені будемо стикатися із ще багатьма кризами. Очевидно, що треба бути готовим до цього, зрозуміло, що сказати це легше, ніж зробити. Але саме від нашої можливості адаптуватися до криз та долати їх залежіть коли настане час нашої перемоги.

Українці та друзі України – якщо ви мене бачите і чуте – ви живі. Залишайтеся і надалі такими.

За цим кланяюся – побачимось!

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=C8V_cAwm9Qw

Допомоги від вбивць не буває

 Вітаю всіх українців та друзів України!

Цього тижня Миколаїв зазнає регулярних ракетних ударів. Вночі, з початку комендантської години, зранку та вдень росіяни гатять навмання по житлових районах міста, в яких немає жодних військових об’єктів. Вечорі, 20 квітня прилетіло на ріг Соборної та проспекту Центрального, самий центр міста, місце яке знають абсолютно всі миколаївці, цього разу було «денацифіковано» ресторан, автівки містян, фасад бізнес-центру «Україна», вітрини магазинів, зупинки громадського транспорту і багато-багато вікон, у Баштанці «денацифікували» району лікарню, дістається і іншим районам міста. 

На межі Миколаївської та Херсонської областей тривають бої, страждають, також і села в цій зоні. Попри заяви росіян, що всі розбіглися, служби постачання без зупину відновлюють пошкодженні мережі.

У соціальних мережах миколаївці питають – невже для цього і було розпочато росією війну? Невже для знищення вікон та ресторанів? Так, друзі, і для цього теж. Війну вони почали для нашого знищення. Для знищення українців, для знищення всього, що для нас дорого, всього, що дає змогу нам жити та існувати. І чим більше вони вб’ють, зруйнують, вкрадуть та чим більше болю завдадуть нам, тим краще вони себе почувають. 

Можливо, в це важко повірити у 21 столітті, але варто це зробити, бо це правда, друзі мої.

Місто, як і раніше не має централізованого водопостачання. Спроби відремонтувати пошкоджений водогін Дніпро-Миколаїв поки невдалі через те, що місце пошкодження знаходиться у зоні бойових дій – росіяни контролюють його та не дають зробити ремонт. До речі, це чудово викриває російську брехню, яка шириться серед миколаївців, про те, що, начебто, наша адміністрація відмовляється від допомоги окупантів у ремонті водогону. Ніякої допомоги не було, немає і не буде – їх мета взяти місто ізмором, а не дати йому воду, саме тому вони водогін зруйнували і не дають його ремонтувати. І не дадуть цього зробити, на моє переконання. Надійно полагодити водогін Дніпро-Миколаїв, на мою думку, можна буде лише після того, як окупантів виженуть з Херсону. В той же час, міській голова говорить про активну роботу з буріння свердловин, пошуку альтернативних джерел води для Миколаєва, за його словами вода у кранах миколаївців – це питання кількох тижнів.

Петро Порошенко відвідав Миколаїв, але не просто так, а з величезною допомогою для військових. 

Порошенко зсередини, а Джо Байден зовні допомагає українському війську. Цього тижня американський президент оголосив про чергову порцію військової допомоги Україні на 800 мільйонів доларів та нові санкції для росії. Згодом стало відомо, що американці та союзники вже постачають нам реактивні системи залпового вогню, важку артилерію, запчастини для літаків, які дозволили підняти в повітря більше українських бойових одиниць.

Маріуполь тримається. На сході України тривають запеклі бої. Від їх наслідків, багато в чому, залежить доля і Миколаєва в тому числі. 

А російський президент, а, якщо точніше – військовий злочинець та ватажок банди в погонах провів зустріч з іншим злочинцем – шойгу. Спостерігачі помітили, що володя виглядає не дуже – якась скукожена поза, голова, втягнена у плечі, руки, вчеплені у стіл. Виглядає він як справжня нежить – ще не мертвий, але вже не живий. 

На останок – всіх вітаю з Великоднем. Бажаю перемоги Україні та миру українцям. Але святкування цього разу буде по-воєнному: рекомендуємо миколаївцям відсвяткувати дома, заради власної безпеки.

За цим кланяюся – побачимось!

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=CwCvHwRN0DU

Повернення Леніна

 Вітаю всіх українців та друзів України!

Сьогодні пропоную вам поговорити про важливі змісти та тенденції.

На захоплених територіях російські окупанти відновлюють пам’ятники Леніну. Так, повідомляється про відновлення пам’ятнику вождю всіх трудящих у Новій Каховці. Таке саме відбувається і в інших містах. І ви знаєте, це дуже дивно. Путін вже давно стверджував, що саме більшовики на чолі із Леніним фактично «створили» Україну у її міжнародно визнаних кордонах, подарувавши їй землі, «с ісконно рускім насєлєнієм». Чому же тоді відновлюються пам’ятники цій людині, яка так несправедливо вчинила по відношенню до Росії?

Просто сто років тому більшовістська Росія окопувала Україну. Але українці тоді чинили опір. І задля того, щоби легше було цей опір здолати, росіяни взяли на озброєння популярну тоді комуністичну ідею – ми воюємо не з простими українцями, а з панами, буржуями та куркулями. І визнали право націй на самовизначення. Тому і було проголошено радянську Україну. І значна частина простих і не простих українців повірили в цю брехню і не стали чинити опір. 

Чи варто нагадувати, що більшість тих українців, які повірили в те, що можна зберегти українське, національне, у новій комуністичній імперії були знищені, коли росіяни вирішили що можна не заграватися із націоналістами, тобто, з українцями?

Саме тому Ленін для росіян – це людина, завдяки якій їм вдалось відновити свою імперію, яка сто років тому майже розвалилася. Його пам’ятники в Україні – це такий самий маркер і знак імперії, як орли римських легіонів в Галії. Гадаю, що зараз ні у кого немає сумнівів, чому цих пам’ятників не мало і не має бути на українській землі.

Українській бюджет має величезні проблеми із наповненням. Внаслідок війни, до 40% і більше українців лишилися без роботи, зараз ситуація трохи покращується, але дуже повільно. Через блокаду чорноморських портів український експорт обвалився наполовину. Значна кількість бізнесів зупинилась через бойові дії. Очікується, що у квітні до бюджету вдасться зібрати не більше половини плану. В той же час, військові витрати виросли в рази. Зараз на оборону та безпеку Україна витрачає за місяць стільки, скільки витрачала до того за рік. Отже – за такої ситуації, зрозуміло, що всі інші соціальні видатки під загрозою. Український уряд вже оцінив нестачу у 15 мільярдів доларів на найближчі три місяці. І покрити цей дефіцит можливо лише за допомогою міжнародних донорів. Схоже, що вони це розуміють і готуються це зробити. Єдине, що механізм такої допомоги ще не розроблений, і все це потребує часу. Але, схоже, Україна отримає все, що потрібно. Бо цивілізований світ розуміє всю загрозу путінської Росії і необхідність її поразки.

До речі, візит Анджеліни Джолі до українського Львова, яка не тільки є відомою акторкою, а ще й послом доброї волі ООН, наявно демонструє, на чиєму боці всі симпатії та допомога цивілізованого світу і хто є Мордором сучасності.

Українці та друзі України – якщо ви мене бачите і чуте – ви живі. Залишайтеся і надалі такими.

За цим кланяюся – побачимось!

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=7XZ6kJ8YXXU


четверг, 21 апреля 2022 г.

Хто підірвав водогін Дніпро-Миколаїв?

 

Вітаю всіх українців та друзів України!

Останнім часом серед миколаївців ширяться плітки, про те, що начебто, водогін від Дніпра до Миколаєва було заміновано українськими військовими на випадок здачі Миколаєва. А коли його було підірвано, росіяни наказали працівникам херсонського водоканалу відремонтувати цю ділянку свого господарства, але керівництво миколаївської адміністрації не дозволило їм це зробити, мовляв – з окупантами не співпрацюємо.

Давайте включимо логіку. Найбільша загроза взяття міста була наприкінці лютого – на початку березня. Зараз безпосередньої загрози немає. Чому з підривом водогону тягнули аж до середини квітня? Де тут логіка?

Питання друге. Навіщо, навіть, полишаючи місто, прирікати своїх, власних людей на гуманітарну катастрофу? Навіщо взагалі його було мінувати тай ще у полі через яке наступав ворог – легше це було зробити у самому Миколаєві? Ще зрозуміло підрив мостів – для того, щоб затримати просування ворога. А чим допоможе українським військовим страждання півмільйона цивільних? Своїх цивільних? Яка тут логіка? Я вже не кажу про те, що автори цієї, в лапках, новини не орієнтуються в тому, що труба належіть саме миколаївському водоканалу, а херсонській ніякого відношення до нього немає. Тобто, автори – не місцеві.

Втім, певна логіка у таких розповідях є. Якщо розуміти, що їх вигадують ті, для яких людські життя нічого ніколи не були варті, ті, які завжди залишали після себе випалену землю не рахуючись із втратами цивільного населення ті, які влаштували підрив та спалення Хрещатка у 1941 році. Я маю на увазі російських окупантів. Такі дії – цілком в їхньому стилі.

По-суті, маємо справу із інформаційною спецоперацією росіян для дискредитації нашої військової адміністрації та військових. Виходить, що це не вони вдерлися в Україну, влаштували геноцид у Бучі, та обстрілюють наші міста та руйнують інфраструктуру скрізь, де їм це вдається. А це все роблять українці. І ви їм повірили?

Насправді я здивований тим, що вони позбавили місто води лише зараз. Очевидно, що, якщо місто не вдається взяти штурмом, пробують зробити це ізмором. Ну і, послаблюючи його як можна більше всередині.

Просто, не ведіться на цю ворожу, позбавлену логіки брехню.

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=gv_jARj4eTc

Вода

 Вітаю всіх українців та друзів України!

Вода.

Можна сказати, що саме під знаком води минув крайній тиждень для Миколаєва. І це лише початок.

12 квітня було оголошено про проведення ремонту на Миколаївводоканалі, для чого було відключено водопостачання. Але вода у кранах миколаївців не з’явилась ані наступного дня, ані в інші дні. І коли вже соціальними мережами та у різних групах почала ширитися тривожна інформація, 15 квітня під час свого вечірнього ефіру Миколаївський міський голова Олександр Сєнкевич, можна сказати, що офіційно, повідомив про те, що води немає через те, що водогін від Дніпра, яким подавалася вода до Миколаїва пошкоджено через російські удари. Працівники комунального підприємства не мають доступу до місця пошкодження  і саме тому відновити нормальне водопостачання міста поки що неможливо. Міська влада, за словами Сєнкевича, готувалася до такого сценарію, отже, технічну воду будуть розвозити по районах міста, цю воду не можна вживати просто так, а виключно після кип’ятіння, крім того, є місця в яких воду можна купити і за домовленістю із бізнесом її вартість не може бути більше однієї гривні вісімдесят копійок за літр.

Отже, природньо, що в місті відтепер, принаймні поки що, є  велика проблема з питною водою. Як свідчать миколаївці, на пунктах розливу води утворюються величезні черги, а на пунктах продажу, води часто просто немає, очевидно через те, що вона там швидко закінчується, вартість води у пляшках у торгівельних мережах стрімко зростає.  Люди намагаються компенсувати нестачу води за рахунок річок, благо – їх у нас цілих дві. Сподіваємось, що ситуація налагодиться, принаймні, в такому запевняє нас Віталій. Але це, поки що, не змінює суті того, що відбувається. Відтепер виживання у Миколаєві стає ще більш складним завданням.

У Середньовіччі, якщо місто не вдавалось взяти штурмом, вороже військо починало його облогу і намагалось відрізати його від всіх видів постачання і, перед усім – від води. Тому що, вода – це життя, а її відсутність – відсутність життя. Без їжі людина може прожити значно більше, ніж без води. Нестача чистої води у сучасному місті – це, крім всього, загроза епідемій кишкових інфекцій. Тому питання особистої гігієни виходить на перше місце – слід мити руки, обов’язково кип’ятити технічну воду перед вживанням та застосовувати дезінфекційні засоби у туалетах. А величезні скупчення людей на пунктах розливу води є дуже вразливими під час ворожих обстрілів. Бо росіяни минулого тижня знову вдалися до жорстокої практики обстрілу касетними снарядами житлових, спальних районів Миколаєва, нажаль, є жертви та постраждалі серед абсолютно мирних містян.

І на цьому тлі Олександр Сєнкевич знову закликає цивільних залишити місто, а тим, хто вже поїхав не поспішати із поверненням.

Миколаїв не вийшло і не виходить взяти штурмом. І окупанти вдаються до дикунських, середньовічних практик терору та знищення цивільного населення. Це ще раз доводить, що у них середньовічне, варварське мислення, що вони ведуть війну на знищення українців, або їх вигнання, з територій, які вони прагнуть загарбати. І ще раз наголошую – це не Сєнкевич, не Кім і не Зеленський стріляють по Миколаєву, руйнують інфраструктуру, вбивають наших людей та відрізають місто від води. Винні у всьому виключно російські окупанти на чолі із путіним. Той відає злочинні накази, а вони із задоволенням їх виконують.

І це – очевидний факт.

Один нещодавно помирав кілька тижнів – я маю на увазі огидного Жириновського, а інший опускався на дно морське майже добу – я маю на увазі флагман російського Чорноморського флоту «гвардейський ракетний крейсер «Масква». Спочатку російські інформресурси казали, що на крейсері пожежа через яку вибухнув боєзапас, потім казали, що він тримається та його буксують до Севастополя, а екіпаж врятовано, але, зрештою, визнали, що він потонув. Хоча не вказували причини. І лише потім Дмитро Мєдвєдєв, заступник Ради Безпеки росії визнав, що крейсер було атаковано Україною. Флагман ЧФ було потоплено залпом із двох українських протикорабельних ракет «Нептун», для відволікання його уваги використовували українські «Байрактари» яких росіяни, за їх ствердженнями вже всі давно «знищили». Очевидно, що більшість екіпажу загинуло. Вже не буде кому розповідати про службу на крейсері. Вже зараз спостерігачі називають цю перемогу ЗСУ блискучою. Насправді, це чимала тактична українська перемога, бо крейсер мав величезний потенціал та був ключовим елементом російських ППО на півдні України, прикривав з повітря перекидання військ окупантів морем та мав командувати десантом на Одесу та Миколаїв. Мав. Тепер не буде. 

Крейсер був улюбленою іграшкою путіна та іконою шовіністичної російської публіки. Але, як завжди, їх згубила імперська пихатість, зневага та самовпевненість. Вони їх і погублять ще не раз. Але хочеться нагадати про те, що крейсер ремонтувався у Миколаєві вже за часів незалежності. Отже, українці власними руками удосконалювали зброю, яка потім їх вбивала. Варто це пам’ятати аби ніколи такого більше не повторювати.

І ще трохи про інші підсумки тижня. Дві з половиною – три тисячі загиблих та до десяти тисяч поранених – такі втрати українських військових з початку російського вторгнення, втрати росіян – близько двадцяти тисяч лише вбитими – такі цифри озвучив Володимир Зеленський в інтерв’ю CNN, близько 700 полонених росіян у нас, та приблизно стільки ж наших знаходиться в полоні у окупантів – такі цифри озвучила Ірина Верещук. Віктора Медведчука знайшли, затримали та арештували без права застави, а фракція ОПЗЖ в парламенті припинала своє існування. Швеція та Фінляндія мають намір порушити свій багаторічний нейтралітет та вступити до НАТО вже цього літа, кажуть, приклад України змінив все. Путін, який боровся із розширенням НАТО на схід знову всіх переграв. США додатково надають Україні військової допомоги на 800 мільйонів доларів, туди входить і важке озброєння. Зброя та обладнання вже прямують до України. Україна щомісяця, з початку війни витрачає на оборону та безпеку стільки, скільки раніше витрачала за рік. І вже понад п’ять мільйонів українців залишили Україну – переважно жінки та діти, понад 10 мільйонів стали вимушеними переселенцями. 

Але Україна та Миколаїв стоять.

За цим кланяюся – побачимось!

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=6PA4_po13XU&t=5s

среда, 13 апреля 2022 г.

Вільні люди або раби

 Вітаю всіх українців та друзів України!

Фактично, жодного дня не буває без новин про чергові військові злочини росіян в Україні. Ніколи не думав, що, підбиваючи підсумки українського тижня, буду обирати найбільш жахливі трагедії. Цього разу це – обстріл ракетою «Точка-У» залізничного вокзалу у Краматорську, на якому тисячі мешканців Луганщини та Донеччини чекали на евакуацію. Результат обстрілу – понад п’ятдесят загиблих та понад сто поранених, серед них - діти. І ці цифри не остаточні.

Нагадаю, на початку тижня, що минув по мирним миколаївцям було завдано ракетного обстрілу. Хтось вважає такі обстріли цивільних взагалі, та тих, які намагаються врятуватися з зони бойових дій нелогічними. Але логіка, своя, жахлива, тут є. Справа в тому, що Краматорськ знаходиться в межах Донецької області, яку загарбники намагаються захопити. Як вже відомо, на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей окупанти проводять примусову мобілізацію та кидають ненавчених, погано озброєних людей на позиції наших військових. По-суті, це повторення практики Другої Світової війни, коли радянські польові військкоматі набирали так званих «чорнопіджачників» і кидали їх в бій навіть без військової форми та зброї, звідки і така назва. Кому цікаво – можна погугліти. А обстрілюють цивільних, які намагаються втекти від війни з однією метою – зберегти ресурсну базу для гарматного м’яса. І це ще одна яскрава ілюстрація ставлення росіян до всіх, без виключення, українців як до людей нищої раси. Втім, до цієї теми ми ще повернемось.

Під час свого інтерв’ю телекомпанії НІС-ТВ миколаївській міський голова зазначив, що Миколаїв може бути мішенню для росіян через дві причини – закрити для України вихід до моря та заблокувати морську торгівлю, яка була ключовою для українського експорту. Також, він зазначив, що місто й досі лишається небезпечним місцем через не прогнозовані ракетні обстріли та можливість подальших атак на нього і вкотре запропонував мирним містянам за можливості залишити місто, а тим, хто це вже зробив – не поспішати повертатися. 

На моє переконання – це цілком слушна думка, до якої варто прислухатися всім цивільним, перед усім жінкам та дітям. Приклади Краматорська, Чернігова та, не дай Боже, Бучі та інших передмість Києва більш, ніж красномовно говорять «за» таке рішення.

Староста села Лоцкине, яке було певний час під окупацією росіян, у своєму інтерв’ю Суспільному розповіла про те, як окупанти та їх колаборнати ставилися до неї та її односельчан. За її словами, вони заявили, що вони нова влада, та щодня приходили до неї, та змушували виконувати самі різні завдання, не особливо переймаючись можливістю їх виконання та, взагалі, здоровим глуздом. Головне для них було – отримати підкорення. У разі не виконання вони погрожували старості зброєю. І це ще раз демонструє суть ставлення окупантів до українців – у кращому разі нас бачать покірливими рабами. І в цьому докорінна різниця між нами та ними. Різниця між вільними людьми, які звикли контролювати та вільно змінювати свою владу, та між рабами, які звикли плазувати перед начальством та принижувати тих, хто нижче їх за становищем. Саме тому вони ненавидять вільних людей, нас з вами, та прагнуть нас обернути на рабство або знищити.

На останок – хороші новини. Минулого тижня Київ відвідали керівниця Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн, канцлер Австрії та прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон. Урсула фон дер Ляєн на власні очі побачила наслідки російської окупації у Бучі, а Борис Джонсон навіть прогулявся київськими вулицями. І всі вони говорили про незаперечну підтримку України задля її, України, перемоги. І підтримка нас цивілізованим світом – це не лише слова а й справи, зокрема, Словаччина вже передала Україні дивізіон дальнобійного зенітного комплексу С-300.

Отже – ми не одні у нашій битві за життя.

За цим кланяюся – побачимось!

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=ykG-X0iykV8

понедельник, 4 апреля 2022 г.

Тотальне знищення та опір

 Вітаю всіх українців та друзів України!

Вже понад місяць точиться повномасштабне російське вторгнення в Україну. Київ, Харків, Чернігів та багато інших українських міст та містечок знаходяться під жорстокими обстрілами окупантів. Маріуполь майже знищено. Тисячі цивільних вже загинуло та продовжують гинути. Понад 4 мільйони українців стали біженцями за кордоном, понад 10 мільйонів змушені були покинути власні домівки та стали переселенцями, половина українських сімей розсталися на невизначений термін. Ворог цілеспрямовано руйнує як військову, так і цивільну інфраструктуру – нафтобази, зерносховища, склади продовольства. Прямі матеріальні збитки вже сягнули  трильйона доларів. І це лише попередні, дуже загальні оцінки.

Миколаїв став прифронтовим містом практично з перших днів вторгнення, бої відбувались прямо на міських вулицях. На сьогодні Збройним Силам України вдалось відсунути ворога на кілька десятків кілометрів в сторону тимчасово окупованого Херсону. Але Миколаїв час від часу піддається хаотичному обстрілу ракетної артилерії росіян, є руйнування та жертви серед мирного населення. Складна ситуація минулого тижня була у Снігурівці, наразі, вичерпної інформації щодо ситуації там немає, що, власне, не дивно – тривають бойові дії, ситуація постійно змінюється.

Але найбільш вражаючим став ракетний удар по будинку Миколаївської обласної державної адміністрації 29 березня. Російська крилата ракета прилетіла близько дев’ятої ранку, коли багато людей були на своїх робочих місцях. На сьогодні вже відомо про понад три з половиною десятки загиблих, та понад тридцять постраждалих. Багато миколаївців дізналися про загибель своїх родичів, знайомих, колег. 

Ворог перегрупував свої сили та залишим Київщину. І там перед очима українських військових та цивільних предстала насправді жахлива картина. Сотні, це поки що, цивільних – жінок, дітей, чоловіків – закатовані, зґвалтовані, пограбовані. Чоловікам зав’язували руки, катували, а потім вбивали пострілами у потилицю. Жінок ґвалтували, а потім намагалися спалити їх тіла. Мирних людей на житомирській трасі, які намагалися врятуватися, розстрілювали та палили у власних автівках. Відступаючи, російські солдати забирали з собою автомобілі, гроші, жіночі прикраси, вирвані з м’ясом нещасних жертв, ковдри, дитячі велосипеди та іграшки, пральні машинки. Буквально все, до чого вони встигли дотягнутися.

Все це зветься геноцидом. Відповідно за визначення, геноцид (від грец. γένος — рід, плем'я та лат. caedo — вбиваю) — цілеспрямовані дії з метою повного або часткового знищення груп населення чи народів за національними, етнічними, расовими, корисливими або релігійними мотивами. Тобто, людей нищать не за їх дії, або вчинки, а за їх належність, у нашому випадку, до української нації. Хоча я певний, що не всі загиблі у Бучі були етнічними українцями. Втім, росіянам це було байдуже. 

Я просто хочу, щоб усі розуміли. Приклад Бучі говорить – вони прийшли із тотальною війною на знищення. На наше з вами знищення.

Зараз росіяни намагаються заперечити свої військові злочини та приписати їх ЗСУ. Як вони заперечували Голодомор, масове знищення польських полонених у Катині, збиття південнокорейського лайнера у 1983 році та збиття малайзійського боїнгу у 2017. У мене для них погана новина – їм ніхто не вірить та не повірить.

Наприкінці минулого тижня ворог почав обстрілювати Миколаїв дальньобійними системами реактивного залпового вогню з застосуванням касетних боєприпасів. Судячи із вже доступних кадрів пошкоджень – фугасно-осколкового типу. Такі боєприпаси не є високоточними, вони гатять по площині, мають багато осколків – їх основне завдання – знищення людей на відкритій місцевості. Крім того, вони завдають значної шкоди об’єктам цивільної інфраструктури – бо вона зовсім не пристосована витримувати обстріли. В принципі, це така сама тактика залякування та терору, яка була у Бучі. Тільки вона здійснюється дистанційно. 

Отже, ворог, не маючи змоги захопити Миколаїв вдається до терору проти мирного населення. Атака на будинок ОДА свідчить не про те, що вони відмовились від захоплення міста і області, а навпаки. Вибивають структури керування, тому що без них легше атакувати та захоплювати. А щодо того, що їм так важче буде керувати областю, якщо вони її захоплять, то їм байдуже. Створять своє управління, а спустошенні землі заселять бурятами. Такі у них плани. 

Але їх плани не здійснюються. Україна и Миколаїв опираються. Вже 40 днів. Нагадаю, Вермахт повністю розгромив Польщу у 1939 році за 36 днів. 

А Україна та Миколаїв опираються та стоять і до повного розгрому як до Києва рачки.

За цим кланяюся – побачимось!

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=pNtsFuupfXA

понедельник, 28 марта 2022 г.

Нова якість

 Вітаю всіх українців та друзів України!

78 років тому радянські війська вигнали німецькі війська з Миколаєва. Я не певний, що історія розвивається за спіраллю. Порівнюючи ти події із сьогоденням, я радше б сказав, що, не дивлячись на певну зовнішню схожість, ми можемо говорити про нову якість. Тоді Миколаїв, як і вся Україна були об’єктами протистояння двох злочинних імперій. А сьогодні Миколаїв, як і вся Україна, є суб’єктами, які протистоять нащадкам однієї з тих двох імперій. Нащадкам, які успадкували все найгірше від обох.

І ця нова якість надає нечувану силу та мотивацію всім українцям, які боряться за власну свободу та незалежність, за право на своє існування – саме це стоїть сьогодні на кону.

Щодо недостатньої, в лапках, західної допомоги і можливих наших компромісних домовленостей з агресором. Ще раз хочу нагадати – на наші міста, на наших жінок та дітей падають не американські чи англійські бомби та ракети, а російські. Нас намагаються знищити росіяни, а не американці чи англійці. Не забувайте про це. Так, хочеться більшої допомоги і відразу ж. Але не все так просто і швидко робиться, як хотілось би. У Варшавській промові Джо Байдена прозвучало чітко – на сході повстала Імперія Зла. І цивілізований світ буде з нею боротися. Хтось більш рішуче, хтось – менш. І, хоча, цей відомий вислів Рональда Рейгана про Радянський Союз не було процитовано, але контекст був саме такий. Щодо компромісів. Як на мене, путін, розпочавши війну 24 лютого, наявно та цілком відверто показав, що він не схильний до компромісів. Отже, цивілізований світ буде все більш рішучим, сподіваюсь. Інакше, на кону буде вже не лише наше, а і його існування.

За цим кланяюся – побачимось!

пятница, 25 марта 2022 г.

Обережність та підозрілість

 Вітаю всіх українців та друзів України!

Будь який професійний військовий скаже вам, що артобстріл чи авіаудар найбільш ефективний, якщо на землі працює корегувальник. Він повідомляє про результати обстрілу своїх військових, що допомагає їм більш влучно вражати цілі. Отже, коли ми фіксуємо та викладаємо у соціальні мережі результати ворожих обстрілів, ми добровільно працюємо ворожими корегувальниками. 

Не робіть так. 

Не будьте ворожими корегувальниками, не будьте корисними ідіотами.

Крім того, багато з нас є учасниками різних груп у вайбері, телеграмі, тощо. Вже зрозуміло, що Росія готувалось до цього нападу не один місяць і рік. У цих групах, особливо, якщо там багато учасників, цілком можуть бути російські агенти, які нічого там не постять, але уважно читають всі повідомлення про обстріли та повідомляють цю інформацію своїм кураторам в ФСБ. Не фіксуйте результати обстрілів у соціальних мережах та групах, не пишіть про них. Це може призвести до смертей. До ваших, до наших смертей. 

Ну, і абсолютним табу є фіксація дій українських військових. Не можна фіксувати військових, їх знаки відмінності, їх шеврони – так ворог може зрозуміти які підрозділи діють. Не можна фіксувати пересування будь якої військової техніки та будь які військові об’єкти – бази, блок-пости, тощо. Це – абсолютне табу на всій території України.

І ще. Росіяни цілеспрямовано знищують нашу цивільну інфраструктуру. Отже, не можна фіксувати її пошкодження та дії наших комунальних служб, які її ремонтують та лагодять. І, взагалі, будь які дії будь яких українських державних служб. Не фіксуємо і не викладаємо у соціальних мережах та групах. 

Це може призвести до смертей. 

До ваших, до наших смертей. 

Прийшов час стати обережними та підозрілими. Підозрілими до нових, незнайомих людей, які цікавляться такими чутливими питанням.

За цим кланяюся – побачимось!

вторник, 22 марта 2022 г.

Щодо винних та національну єдність

 Вітаю всіх українців та друзів України!

«— «Молчи! устал я слушать,

Досуг мне разбирать вины твои, щенок!

Ты виноват уж тем, что хочется мне кушать».

Сказал — и в темный лес Ягнёнка поволок.»

Иван Крылов, «Волк и Ягненок»

Коли хтось говорить про те, що включення до української конституції наших євроатлантичних прагнень спричинило напад путінської Росії на Україну, то він або не розуміє причинно-наслідкових зв’язків у політиці, або свідомо зміщує акценти та руйнує нашу національну єдність. 

Росія напала на Україну, бо хотіла напасти. Бо росіяни, так – так, росіяни, а не лише оскаженілий Путін, ніколи не визнавали права українців на існування у власній державі та вважають розпад СССР величезною помилкою, яку треба обов’язково виправити, навіть, вдавшись до кривавої війни на знищення, не рахуючись з власними втратами, не кажучи про наші втрати.

Будь які приводи для війни, на які вказує Росія, як то: загроза з боку НАТО, міфічні біологічні лабораторії із зараженими птахами, притискання російськомовних, тощо – очевидна маячня. Просто росіяни не можуть терпіти існування незалежної України. Як німці не терпіли існування незалежних Чехії, Словаччини, Франції та інших 83 роки тому. 

В тому, що українці зараз гинуть, а Україна жорстоко руйнується винуватий виключно російський народ на чолі із своїм біснуватим фюрером. І це не фігура мови – сучасна Росія з автократії за лічені тижні на наших очах перетворилась на націонал-соціалістичну диктатуру і по суті, і по формі. І вона не змогла би стати такою без підтримки переважної більшості свого населення.

Тому, коли у російському нападі звинувачують тих, хто вказував на реальність цього нападу, казав про необхідність збільшення витрат на оборону, тощо – це історія не про національну єдність. Це якась інша історія – зовсім не хороша і про що вона я, поки що, не хочу говорити. Але розповідати її слід припинити негайно!

За цим кланяюся – побачимось!

вторник, 15 марта 2022 г.

Вижити аби перемогти

 Вітаю всіх!

Гадаю, що всі розуміють, що з 24 лютого у всіх у нас почалось абсолютне нове життя. Що старого життя не буде і не буде дуже довго. Я хочу, щоб всі це чітко усвідомлювали і не мали жодних ілюзій.

Жорстокий ворог вдерся до нас заради однієї мети – захопити Україну або її частину, ліквідувати незалежну українську державу, а українців перетворити на безправних рабів. А тих, хто не погодиться з цим – знищити відразу, або дуже скоро.

Систематично знищується військова та цивільна інфраструктури, росіяни вбивають українських чоловіків, жінок та дітей. І все це робиться за лекалами Третього Рейху, живим перевтіленням якого і є путінська Росія. Четвертий Рейх.

Вже зараз поламані мільйони доль. Біль розлуки на невизначений термін із коханими, рідними та близькими невиразна. Я знаю про що говорю. Але ця біль – ніщо, порівняно з почуттями тих, хто втратив своїх чоловіків, дружин, батьків, дітей та рідних на завжди. І, на мій погляд, ця історія не на тижні, а на місяці, а може й на роки. Звичайно, тут я хотів би помилятися.

Нещодавно одна моя знайома із прифронтового міста запитала: «А яке вони (росіяни) мають право мене не випустити поїхати куди я хочу?» 

Не буду нікого ображати, але таким наївним бути не можна. Там, куди вони приходять не буде українського життя, вільного життя зі всіма свободами та вольностями, до яких ми звикли за останні 30 років та які вважаємо цілком природніми, такими самими природніми, як можливість дихати повітрям. Я не хочу нікого лякати, але ми всі маємо розуміти – з ними приходить морок. Він накриває землю та всіх людей на них. І не буде ніяких свобод.

Отже, їм не можна дозволити посунутися далі, ніж вони вже пройшли та треба звільнити ті українські землі та українських людей, які вони тимчасово захопили. Знаю, що так і буде. Але також знаю, що це буде не просто і займе певний час. І ще знаю, що всім нам треба для цього вижити. Вижити кожному на своєму місці. 

Військовим вижити в боях, цивільним вижити в тилу. 

Тому, якщо ви мирний, цивільний, я кажу про: 

жінок, 

дітей, 

людей похилого віку, 

хворих

 і якщо ви опинились у зоні активних бойових дій і не приймаєте у них ніякої участі, не є волонтерами – їдьте звідти. 

Навіть і за кордон – Європа приймає, це відомо всім. Рівень підтримки українців у всьому світі зараз надзвичайний. Нам співчувають та допомагають всі. Краще перечекати там, у безпеці. Головне для вас зараз вижити. І не тримайтеся за ваші будинки та квартири – у оточеному ворогом місті вони нічого не вартуватимуть. Вони вже зараз майже нічого не варті. Так, життя буде не таким, яким було. Але воно вже не таке. На перші місця вийшли інші цінності. Але людяність та взаємодопомога лишаються безцінними. 

І ще про одне. Відтепер в Україні є лише дві політичні партії – ті, хто за Україну і ті, хто готовий на колаборацію з загарбниками. Всі інші політичні розборки мають бути відкладені на «після війни». 

Тому, Віталій Олександрович – так тримати!

За цим кланяюся – побачимось!

понедельник, 21 февраля 2022 г.

Головне – розуміти нам

 Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

Вас – не існує. Бо ми з вами – один народ. Значна частина територій, якими ви володієте – насправді – наші. Їх вам незаслужено подарували. Те, що ми від вас відібрали – ми не повернемо – для нас це питання закрите. Ви не можете заключати союзи, які нам не подобаються. Ані багатосторонні, ані двосторонні. Ваші бажання нас не цікавлять. Повторюємо – вас не існує. Ви маєте віддати всю зброю, яку вам дали і ніколи не озброювати власну армію. Повторюємо – ваші бажання нас не цікавлять, робить те, що ми вам говоримо, «нравітся – нє нравітся».

Взагалі, ми були великою імперією. Нас боялися, а значить – поважали. Ми перестали нею бути, і це стало найбільшою геополітичною катастрофою 20 століття, а для нас – драмою. Саме так, найбільшою геополітичною катастрофою 20 століття стали не дві світові війни, ні Голокост чи Голодомор, ні диктатура червоних кхмерів а крах агресивної імперії, винної у загибелі десятків мільйонів людей на всій планеті. Ми хочемо її відновити, ви і весь інший світ має з цим змиритися. І у нас мало часу, бо нам вже майже 70.

Я перелічив головні думки Путіна та абсолютної більшості росіян по відношенню до України. Вони – Путін та абсолютна більшість росіян, марять відновленням совєсткої імперії. З самого 1991 року. А тепер, дайте чесну, перед усім, для себе відповідь – такі люди здатні розв’язати війну з Україною? Не забуваємо про Приднєстров’я, Грузію у 2008 році, Казахстан зовсім нещодавно. А тепер ще раз спитаємо у себе – ці люди підуть на війну чи ні? 

Чи, правільніше поставити питання – коли вони цю війну почнуть, якщо вже не почали за той час, що пройшов з того моменту, як я написав та вимовив ці слова, а ви почули їх, або прочитали.

І як ми до цього готуємось?

А ще місяць тому – ніяк. Ніякої паніки, якщо ми готуємось, то тільки до шашликів на «майскіє», ну, можливо, за винятком харків’ян. Якщо вже щось почнеться – то п’ємо чай. Але, не проходить і місяць, як раптово фракції слуг у місцевих радах ініціюють позачергові сесії, аби виділити гроші на потреби територіальної оборони. У Миколаївській області порахували, що двох мільйонів на все-про все цілком вистачить. В області буде п’ять батальйонів ТРО по одному у чотирьох районах області та у самому Миколаєву. У цих батальйонах буде трохи більше трьох тисяч особового складу. Але тут виникає питання. Головнокомандувач Збройних сил України генерал-лейтенант Валерій Залужний тиждень тому заявив, що бажано залучити до територіальної оборони до 2 мільйонів громадян. Якщо виходити з таких розрахунків, то у Миколаївській області має бути понад 55 тисяч бійців ТРО, а в самому Миколаєві – понад 23 тисячі. А може – і більше. Але ж ніяк не 3 тисячі. Чи є, взагалі, одне розуміння того, як має розвиватися територіальна оборона за Верховного Головнокомандувача Володимира Зеленського? Чи є, взагалі, розуміння у Володимира Зеленського того, що Володимира Путіна не цікавлять окремі райони Донецької та Луганської області, що його цікавіть дещо більше?

В той самий час напруга зростає. Російські заяви про відведення військ від кордонів України нічим іншим не підтверджуються, навпаки, всі спостерігачі наголошують на подальшому нарощуванні сил та засобів. Для чогось росіяни це роблять? Якщо не для повномасштабного вторгнення, тоді для чого?

З четверга спостерігається різка активізація обстрілів з боку російських найманців на Донбасі. Окупаційні адміністрації Донецьку та Луганську оголошує масову евакуацію мирних мешканців, бо, «Зеленський скоро дасть наказ на наступ». Путін говорить про «геноцид» мешканців Донбасу. Схоже, що Росія активно шукає casus belli – привід для війни. Якщо ще не знайшла, за той час, який пройшов з того моменту, як я написав чи промовив ці слова, а ви їх почули, чи прочитали. Аби повторити грузинській сценарій 2008 року. 

Чи розуміє це керівництво української держави?

Гадаю, це ми незабаром зрозуміємо. Головне – розуміти це нам всім.

За цим кланяюся – побачимось!

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=QIOY0bvW9TA

понедельник, 7 февраля 2022 г.

Імітатори

 Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

Минулого тижня Київ став дипломатичною Меккою. До України завітали: прем’єри Великої Британії, Польщі та Нідерландів, президент Туреччини. Всі – зі словами підтримки України у протистоянні російській агресії. І додаємо до цього нечувані поставки сучасної зброї та бойових припасів. Літаки з ними із США, Британії, Польщі сідають у київських аеропортах один за одним вже не перший тиждень. І частина цих озброєнь вже активно освоюється українськими військовими та передається до ЗСУ. І знаєте – це дивно. Ні, не дивно, що цивілізований, демократичний світ підтримує Україну, дивно, що Володимир Зеленський приймає цю підтримку. Бо ще на минулому тижні, всупереч світовому інформаційному мейнстріму, він казав, що рівень небезпеки міжнародним співтовариством значно перевищується, що загроза не стала більше, ніж була і, взагалі, навіщо вся ця паніка? Але проходить менше тижня з того моменту, коли Зеленський де-факто спростував зусилля та дипломатію західних країн, коли все його оточення в унісон говорило про те, що ніякого нападу не буде і всім нам треба не напружуватися і пити чай, навіть, якщо почнеться, отже, проходить менше тижня після цих заяв, як Володимир Олександрович громогласно, з трибуни Верховної Ради проголошує курс на… майже півторакратне збільшення чисельності Збройних Сил України і всілякі няшкі для військових (за його думкою няшкі) і красиво підписує указ про це. Погодьтеся – це не зовсім логічно. Спочатку заперечувати саму небезпеку військової агресії, а потім проголошувати курс на збільшення військової потуги задля спротиву нападу, якого не буде. 

Але нелогічним це здається лише якщо забувати про те, що Володимир Зеленський актор та імітатор, який за понад два з половиною роки знаходження на посаді Президента України так і не став справжнім політиком, а так і лишився самозакоханим виконавцем номерів самодіяльності для не вельми вибагливої публіки. Бо указ, який він так ефектно підписав у залі парламенту нічого не вирішує – для виконання проголошеного ним курсу потрібні гроші, багато грошей. І зміни у законах, багато змін. А це – робота українського парламенту. Натомість, його слуги не хочуть навіть розглядати законопроект опозиції щодо негайного виделеня 50 мільярдів гривень на першочергові потреби армії та територіальної оборони. І подібну політику «слуги» продовжують на місцях. Політику імітації захисту України. Коли «Європейська Солідарність» у міській раді пропонує звернутися до Верховного Головнокомандуючого та Верховної Ради із закликом до перегляду державного бюджету в сторону збільшення матеріального забезпечення військових та підтримки територіальної оборони на місцевому рівні, для виконання Закону «Про основи національного спротиву», який було прийнято, до речі, за ініциативою Зеленського, слуги його не підтримують, бо їм… треба більше часу аби його вивчити. 

Отже – імітація захисту України. А насправді – бажання про щось домовитися з Путіним. Бажання капітуляції. Бо саме з такими намірами Зеленський прийшов до влади. Але ситуація змінюється. Росії вже замало капітуляції України. Вона хоче більшого, вона хоче відновлення впливу Совєтского Союзу. І саме тому Захід реагує так бурхливо, значно активніше, ніж у 2014 і у 2008 роках. А Україна стала епіцентром цієї глобальної кризи. І це зрозуміло для всіх притомних людей, крім Зеленського та його слуг. І саме тому він так нервує та дратується. Бо не розуміє. І це – наша з вами проблема. І нам з вами цю проблему усувати.

І знову – про Порошенка. Як виявляється, Петро Олексійович такий хитрий та коварний, що злонавмисно заслав купу негідників та мерзотників, хабарників та неадекватів до політичної сили Володимира Зеленського «Слуга народу», аби вони своїми негідними вчинками паплюжили світлий образ Володимира Олександровича та його слуг. Цього разу черга дійшла до пана Трухіна. 23 серпня 2021 року Олександр Трухін, народний депутат від «Слуг народу», заступник керівника бюджетного комітету парламенту спричинив  резонансне ДТП із кількома постраждалими. І вже тоді подія стала скандальною. Через те, що поліція замовчувала її, через те, що інформаційним ресурсам за гроші пропонувалось видалити новину про цю подію. Через те, що сам Зеленський захищав Трухіна, мовляв, мають зробити якісь експертизи, він, Зеленський не все знає, і чого це так журналісти переймаються цим – ніхто ж не загинув. В принципі, нового з відео нагрудної камери поліцейського, який серед перших опинився на місці події, ми дізнались мало. Вже тоді всі знали, що Трухін п’яний сів за кермо та спричинив аварію. Повторюю – знали всі. Керівництво МВС – за 20 хвилин після події – воно телефонувало поліцейському. Зеленський, я думаю, знав не набагато пізніше. З нового – те, що Трухін намагався підкупити поліцейських, пропонуючи 150 тисяч, як він казав, «конфет». Отже – Трухін п’яний спричиняє ДТП з потерпілими, намагається втекти з місця події, підкупити поліцейських, а керівництво МВС, ДБР та держави його прикривають. А всі кари на голову Трухіна падають лише після того, як журналісти оприлюднюють відео з персональної камери поліцейського, тобто, коли всіх притиснуто до стіни і заперечувати нічого вже просто неможливо. 

Про моральний стан Зеленського та всіх, хто з ним поруч питань немає. Це дно. Питання про походження 150 тисяч «конфет» та їх призначення. Невже Трухін віз ці гроші для роздавання їх у конвертах депутатам Верховної Ради від пропрезидентської партії? Про що вперто говорить опозиція та ті зі слуг, які залишили їх високоморальні лави? Невже це правда? Ну, на дні всяке буває. А що скаже нам про це слідство? Те саме слідство, яке понад 5 місяців не помічало відеозапису з камери поліцейського Сергія Петрика? 

А, ледь не забув. До чого тут Порошенко? А він, як завжди, у всьому винний. Адже Трухін був депутатом Полтавської обласної ради минулого скликання від БПП. Очевидно же, що Порошенко заслав його до «Слуг народу». Так саме, як і Сергія Лещенка, який був народним депутатом від БПП, а зараз займається інформаційною обслугою слуг, за що має високооплачувану синекуру у наглядовій раді Укрзалізниці. Але, все ж таки, Володимире Олександровичу – навіщо було збирати весь непотріб зі всієї країни!

Насправді безпринципні пристосуванці були, є і будуть за будь якої влади. Але лише за часів Зеленського вони стали домінантною та однією з основ його режиму. Заїхали в рай, як блохи на собаці. І так саме змінять собаку за першою ознакою того, що ця собака вже не везе. Їм не вперше, їм це звично.

За цим кланяюся – побачимось!

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=cWX7AxP9yQI&t=2s