Сказати, що позиція Українського
інституту національної пам’яти щодо постаті адмірала Степана Макарова дивна –
нічого не сказати. Мовляв, він нічого російського не насаджував, імперцем не
був, був просто військовим і науковцем. Кому цікаво – може подивитися тут - https://nikvesti.com/news/politics/315453-institut-natspamyati-makarov-ne-pidpadae-pid-dekolonizaciyu-ale-yakscho-dlya-mikolayeva-vin-problema-rishennya-za-m . Ок, давайте подивимось на
біографію Макарова щоб зрозуміти як він «не насаджував» російське.
Народився він в Миколаєві в родині
військового. Коли йому було десять років батьки перебралися на Далекій Схід.
Там Степан поступив до морського училища і відтоді його доля була невід’ємно
пов’язана із службою на флоті. Якщо бути точними – службою на російському
військовому флоті. Саме там він робив перші походи, саме там робив свої
науково-технічні дослідження та винаходи і саме там ці дослідження та винаходи
втілював у життя і застосовував на практиці. Наголошуємо, що всі його наукові
пошуки були пов’язані саме із військовою справою на морі. Це і переобладнання
корабля яким він командував під запуск мінних катерів, це й пуски саморухомих
мін (торпед) – це під час російсько-турецької війни 1877-1878 років та інше.
А в 1880-1881 роках під час
Ахал-Текинської експедиції під командуванням генерал-лейтенанта Михайла
Скобелєва штурмом була взята туркменська фортеця Денгіль-Тепе, під час якого
було вирізано 15 тисяч туркменів – чоловіків, жінок, дітей. Після цієї трагедії
Туркменістан було підкорено. Наш герой не приймав участі у баталії – нагадаю,
він був морським офіцером, натомість він відповідав за забезпечення окупаційних
військ морськими шляхами. А із «звитяжним» генералом Скобелєвом Макаров
обмінявся георгіївськими хрестами – такий був тоді спосіб побратимства між
георгіївськими кавалерами.
Ну, і, нарешті, через низку посад у
військовому російському флоті, з початком російсько-японської війни він стає
командувачем російської тихоокеанської ескадри де і знаходить свою загибель від
японської міни.
Отже, чи «насаджував» Макаров
російське, як, власне, і будь який російський військовий у будь які часи? Ну
давайте запитаєм це у 15 тисяч туркменських чоловіків, жінок і дітей яких
російськи військові вбили у Денгіль-Тепе, чому Степан Йосипович активно сприяв.
А начальник генерального штабу російської федерації генерал Валерій Герасимов
насаджує російське? А інші російські військові, які вбивають українських
солдатів на фронті, запускають шахеди і ракети по українським містам – вони
насаджують російське? Вони ж, формально, не забороняють нічого українського,
емскі укази не видають. Вони просто вбивають. Тисячами. Мільйонами. Як вбивали
і раніше. А ще грабують і ґвалтують. Як грабували і ґвалтували раніше. І будь
який російський військовий ніколи не відмиється від цієї плями – приналежності
до ганебної армії завойовників, армії вбивць жінок і дітей, армії грабіжників
та ґвалтівників. І адмірал Макаров тут не є виключенням.
А позиція УІНП, зокрема, його
очільника є дивною.
