Подякуємо Володимиру Володимировичу за Володимира Олександровича

 Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

Не знаю, як ви, а мені все більше здається, що ми мандруємо на машині часу. Відчуття таке, що з кожним новим святкуванням Дня Незалежності часів Володимира Зеленського країна повертається до часів Петра Порошенка. Судить самі. Якщо передивитися кадри військового параду у 2018 році, а це був найбільший парад часів п’ятого президента, то там можна побачити крокуючих Хрещатиком поляків, американців та інших натовців, танки та іншу техніку. Якщо передивитися кадри військового параду 2021 року, там знову можна побачити крокуючих Хрещатиком поляків, американців та інших натовців, знову танки, та знову – військову техніку. 

І це при тому, що лише рік тому Володимир Олександрович називав військовим парад нічим іншим, як атракціоном для киян та гостей столиці. І риторика Зеленського за останні три роки дуже сильно змінилася. Якщо фактичним його гаслом передвиборчої кампанії було сумнозвісне «просто пєрестать стрілять» та «сойтісь десь посєрєдінє», то зараз він говорить про нарощування військової міці України, як про цілком належну річ.

Погодьтеся, коли говориш про нові танки, корвети та ракети – це зовсім не миротворча риторика про «перєстать стрєлять» та «сойтісь посєрєдінє» - це войовничий наратив. Парад військ – це демонстрація сили та, хочеться вірити, рішучості цю силу застосувати. А запрошення та прийом Вселенського Патріарха – це ще той подразник для росіян і такого не було за Порошенка! І, хоча, ще багато чого із трирічної давнини Володимир Олександрович вперто повторює, як – то бажання зустрітися з Путіним, попри зневагу до нього останнього, дещо в діях змінилося. В тому числі, визнання того, що війну з Росією не можна просто так закінчити, якщо це, звичайно, не повна капітуляція на російських умовах. У зв’язку з цим в мене питання: У 2019 році Зеленський щиро не розумів про що казав, чи свідомо брехав? І друге питання: Коли Володимир Олександрович вибачиться перед українцями та політиками, яких він оббрехав, звинувативши у тому, що вони не хотіли закінчення війни? Розумію, що питання мої риторичні, але не втомлюся їх повторювати, бо вони правильні. А ще, хочеться подякувати Володимиру Володимировичу Путіну, за те, що його одержимість ідеєю відновлення імперії з будь якого невігласа на посаді українського президента робить лютого українського націоналіста. 

А в Миколаєві святкування 30-ти річчя Незалежності відбулись своєю чередою. Серед святкових заходів – підняття найбільшого в області державного прапора – добре, що ніщо не впало та жоден лексус не постраждав, масштабний автопробіг, Марш Єднання та святковий концерт на Соборній площі – вся, як належить на день народження. І все це – на тлі багаточисленних скарг містян на погану якість водопровідної води та результатів перевірки Державної Аудиторської служби управлінь та департаментів виконавчих органів Міськвиконкому. Кажуть, там дуже цікаве є. Багато порушень та незрозумілих витрат бюджетних коштів. Хотілось би почути пояснення від міських чиновників.

А тим часом в Афганістані відбувається ескалація насилля. В Кабулі сталося декілька терористичних атак, внаслідок яких загинуло понад сотня афганців та понад десяток американських військових, відповідальність за них взяла на себе організація Ісламська держава Іраку та Леванту (ІДІЛ). І чим далі – тим ситуація буде гірше і невідомо, чи не спровокує вона міжнародну кризу, гіршу, за сирійську. Бо Росія не втратить шансу посилити свій вплив в цьому регіоні та послабити Європу та Сполучені Штати. Нам всім слід чекати на захопливі часи.

За цим кланяюся – побачимось.

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=-48mN60943Y

Відповідатиме кожний за своє

 Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

Чи завдав скандал із реконструкцією Соборної площі критичного ураження Сєнкевичу та його команді? За результатами восьмої чергової сесії Миколаївської міської ради можемо зробити висновок, що, поки що – ні. Хоча спроби «качати» ситуацію, користуючись приводом були. Так, дехто з депутатів намагався викликати фігурантів скандалу, як то кажуть «на ковьор» прямо під час сесії, і, навіть готовий робити перерви та чекати стільки, скільки треба. Однак, міській голова цілком успішно відбивав всі атаки. Всіх підозрюваних у корупції чиновників заздалегідь відсторонив від виконання своїх обов’язків. Та, взагалі, за думкою Олександра Сєнкевича у сторін слідства та звинувачення немає незаперечних доказів, крім переписок фігурантів. 

Практично всі питання, які запропонувала виконавча гілка влади міста, основні з яких – перерозподіл бюджету, згоду на відкриття кредитної лінії на 150 мільйонів на капітальний ремонт міських доріг, депутатами було проголосовано. З певними корективами, так, за наполягання фракції «Європейської Солідарності» на мільйон гривень було збільшено фінансування медичної галузі – гроші підуть на придбання медичних виробів для забезпечення дітей з інвалідністю, засобами реабілітації, спеціальним харчуванням для дітей з малозабезпечених сімей. І мільйон це ще не остаточний підсумок. 

 Отже, поки що, історія із Соборною площею не завдала непоправної шкоди для Сєнквича. Але ситуація має свій розвиток, іноді не дуже приємний для звинувачених – керівниці фірми-підрядника апеляційний суд суттєво збільшив суму застави. У будь якому разі, саму винуватість та її ступінь може встановити лише чесний та справедливий суд. А відповідальність, в тому числі, і не лише кримінальна, а й політична має настати. І у кожного вона має бути своєю. Не будемо забувати про те, що депутати приймають рішення, а виконавчі органи, чиновники, ці рішення виконують. За що отримують, власне, зарплату, це їх робота. І навряд чи у будь якому рішенні міської ради ви знайдете рядок під назвою «Крадіжка». Отже, кожний відповідатиме за своє. Депутати – за прийняття рішення, а міські чиновники та міський голова, який керує ними, який пропонує їх персони, бо має на це виключне право, і який очолює виконавчу гілку влади – за виконання цих рішень. Належне чи не належне.

У лічені тижні, після того, як американські війська та їх союзники залишили Афганістан місцевий радикальний ісламський рух Талібан захопив владу в цій країні. Президент та більшість урядовців просто втекли. Талібан захопив Афганістан попри значну кількісну перевагу афганської армії та наявність у неї сучасної зброї – бронетехніки, артилерії та авіації – всього цього у талібів не було зовсім, або було значно менше – вони переважно воювали на цивільних пікапах. Захоплення столиці Афганістану спричинило паніку у місцевого населення, яке масово почало тікати. Після захоплення Кабулу та взяття під контроль Талібаном кордонів, єдиним пунктом, через який можна залишити країну став Кабульський міжнародний аеропорт, контрольований військовими США. Тисячі афганців марно намагаються потрапити на літаки, деякі у безумному відчаї пробують улетіти на шасі реактивних літаків, що, звичайно, призводить до їхньої загибелі.

Пояснюючи відхід американців Джо Байден заявив, що Сполучені Штати на будуть битися за тих, хто не хоче сам за себе битися. І насправді, чому вони мають?

Отже, напередодні тридцятиріччя Незалежності України, з яким я всіх щиро вітаю, для нас це важливий урок – твої незалежність та свободу ніхто не виборюватиме, крім тебе самого. Тобі допоможуть, але лише тоді, коли сам будеш боротися, симпатії та співчуття цивілізованого світу завжди на боці тих, хто бореться проти агресії та несправедливості за своє існування. Але, якщо тобі байдуже – то і всім іншим байдуже.

А в Херсоні завалився найбільший флагшток Херсонської області, який намагалися встановити в рамках програми Зеленського «велике»… - навіть і не знаю, що там у нього велике – схоже, все там велике, чи Володимир Олександрович хоче, щоб він згадувався з великим. Флагшток рухнув на автівку чиновника обласної адміністрації, який відповідав за його встановлення. Можна сказати, що нагорода «щасливчик року» вже знайшла свого героя. І ось що буває, коли за справу беруться несистемні політики.

А якщо серйозно, то вітаю всіх із 30-річчям української Незалежності. Бажаю всім нам жити в Україні. Незалежній, вільній, демократичній.

Зі святом вас!

За цим кланяюся – побачимось.

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=dOVegG6X9JE

Про політичні (не політичні) переслідування

 Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

Безумовно, топ-новиною тижня стало історія із затриманням Національним Антикорупційним Бюро України заступника міського голови-директора департаменту житлово-комунального господарства Сергія Коренєва, його заступника Олександра Брижатого та Марини Лозовенко – керівниці одеської фірми «ПІК-СРОЙ» - саме ця  фірма займалась реконструкцією Соборної площі.

Спочатку, 10 серпня, у вівторок, містом поширилась інформація про обшуки дома у Коренєва та в Департаменті ЖКГ, тоді ж з’явився пост міського голови Сєнкевича у фейсбуці, в якому він гнівно встає на захист свого заступника та звинувачує НАБУ у політичному тиску та непрофесійності, початок цитати:

«Що означає сьогоднішній обшук?

Якщо це тиск, то з якою метою?

Якщо це робота, то в чому ваша професійність? Наразі я можу оцінити такі дії лише як знущання над людською гідністю і сім’єю Сергія Миколайовича» - написав він.

Згодом, стало відомо, що Коренєва, Брижатого та Лозовенко затримали та доставили до Києва для висунення звинувачення та обрання запобіжного заходу у Вищому Антикорупційному Суді а, зрештою, з’явилось повідомлення на сайті НАБУ. В ньому говорилось наступне, початок цитати: «10 серпня 2021 року детективи НАБУ за процесуального керівництва прокурорів САП викрили корупційну схему, через яку громаді Миколаєва завдано збитків у понад 26,8 млн грн. Йдеться про заволодіння бюджетними коштами під час виконання робіт з реконструкції Соборної площі у Миколаєві. 

Учасниками схеми  слідство наразі вважає вісім осіб:

заступника Миколаївського міського голови; 

першого заступника директора одного з департаментів Миколаївської міської ради;

директорів шести приватних компаній, один із яких є чинним депутатом Одеської міськради…. Всім вісьмом учасникам схеми інкримінують вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України… Мера Миколаєва також повісткою викликано до НАБУ для проведення слідчих (розшукових) дій» – кінець цитати.

А потім почалось багаточасове засідання Вищого Антикорупційного Суду, яке транслювалось у прямому ефірі. Глядачі та слухачі почули там чимало. Прокурори цитували переписку фігурантів. Там звучали слова «кєшбек», «пірожкі», «взятка». Співрозмовники домовлялись між собою, як не показувати широкому загалу інформацію щодо вартості робіт, як передавати гроші. На переконання слідства, ціни на деякі матеріали було завищено у рази, у більше, як в 10 разів. 

За думкою слідства все це свідчить про корупційний зговір. Всі троє фігурантів отримали арешт із заставою. Розмір застави різний – у Брижатого – 953 тисячі, у Лозовенко – 1,4 мільйони, у Коренєва – 3,5 мільйони. На момент, коли готувався цей матеріал Брижатий вийшов під заставу, інші ще ні, але припускаю, що гроші на внесення застави наші фігуранти зберуть .

Вже зараз скандал дає опонентам міського голови нові приводи для критики та атак. Артем Ільюк закликає до проведення позачергової сесії та відсторонення від виконання своїх обов’язків звинувачених чиновників. «Мы призываем мэра Александра Сенкевича вместе с секретарем горсовета Дмитрием Фалько немедленно созвать внеочередную сессию горсовета для отстранения от должности руководства департамента ЖКХ» - написав він у своєму фейсбусці. 

Сам Сєнкевич рішуче відкидає всі звинувачення. Перші особи області не вважають інцидент політичним переслідуванням.

Отже, які перші висновки можна зробити? Реконструкція Соборної площі, новий вигляд якої, переважно, подобається містянам, викликала дуже багато питань з самого початку. Відкидаючи шанувальників естетики пізнього совка, питання викликала саме її постійно зростаюча ціна. Це вже не перші обшуки. Але перші звинувачення та арешти. Ця реконструкція – це найбільший та найяскравіший символ правління Олександра Сєнкевича. І якщо правоохоронцям вдасться довести у суді те, у чому вони звинувачують підлеглих Сєнкевича, то цей символ буде заплямований корупційним скандалом. І пляму цю змити буде неможливо. І якби антикорупційний департамент мерії проводив би повноцінну перевірку реконструкції, яку він мав би проводити, відповідно до назви та завдань, то атаку НАБУ, САП та інших було би легко відбити. Але – ніт. Отже, політичний ландшафт міста ризикує змінитися дуже суттєво.

І ще одне. Відповідно до версії НАБУ та антикорупційних прокурорів завищення вартості реконструкції Соборної площі відбулось ще на етапі проектування. Тобто, це була добре організована корупційна схема від самого початку – так стверджує сторона звинувачення. А проект виготовляла фірма «Урбан Констракт», та сама компанія, яка тепер виготовила проект гігантського прапора, який мають «подарувати» нам всім до тридцятиріччя Незалежності. Отже, якщо це все не політичне замовлення, а просто крадіжка, як вважає НАБУ та САП, то виникають певні питання.

Ще треба розповісти про наростання кількості хворих на ковід-19 та закликати всіх вакцинуватися, бо всі колективи, в яких буде менше 80% вакцинованих працівників під час локдауну працюватимуть дистанційно. Ще треба розповісти про прес-конференцію Лукашенка, який від страху, крові та безкарності схибнувся остаточно та вже майже повністю перетворився на путінську собаку. І про нові призначення у Збройних Силах України, які свідчать про те, що ситуація восени на фронті може загостритися та Україна готується до рішучої відсічі. І про наближення Дня Незалежності. Але діло Соборної площі затьмарює все. Новини, на які ми заслужили. 

І, так - сесія міської ради 19 серпня буде дуже нескучною та цікавою. Та й не лише вона.

 За цим кланяюся – побачимось.

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=VMTJp0yZKGs

Свято наближається, або як Володька МВФ построїл…

 Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

На нас чекає нова хвиля пандемії короновірусу, яка буде ще гірше за перші дві. Про це говорять вголос всі притомні фахівці. І єдине спасіння – у вакцинації. Вакцинація не гарантує того, що ви не захворієте, але гарантує, що хворітиме коротший термін, легше і менше заражатиме оточуючих. А ще фахівці говорять, що всі вакцини працюють. Всі надають захист. Можливо, якісь більший, якісь менший, але навіть менший захист краще за ніякий. Отже, аби вберегти себе та близьких від важкої та небезпечної хвороби, аби уникнути локдаунів – йдіть та вакцинуйтеся. Не гайте часу! Благо, зараз це зробити дуже легко, було би бажання.

На тлі нової хвилі короновірусу, яка насувається, минулий тиждень розпочався із обшуків у обласній інфекційній лікарні. Обшук тривав понад 12 годин, в ньому брали участь крім слідчого Національної Поліції співробітники СБУ. Офіційної інформації дуже мало, цитата з сайту нацполіції: «У рамках кримінального провадження, розпочатого за ч. 1 ст. 364 КК України (Зловживання владою або службовим становищем), на підставі ухвали Заводського районного суду Миколаєва проводився обшук за місцем знаходження КНП «Миколаївський обласний центр лікування інфекційних хвороб». У результаті поліція вилучила офіційну документацію для аналізу та дослідження». Директорці обласної інфекційки інкримінують зловживання владою або службовим становищем, маючи на увазі, перед усім, нарахування 300 відсотків так званої ковідної надбавки співробітникам  лікарні – як собі, так і лікарям, так і іншим працівникам лікарської установи. Це, так би мовити, основна претензія. Федорова стверджує, що всі нарахування справедливі, працівники, які отримували ці надбавки, її підтримують. 

Згадаємо конфлікт Федорової з головою обласної ради, неприйняття її очільником облдержадміністрації, який закидає їй те, що вона ставиться до лікарні, як до власної, - і все це не перший день. Конфлікт триватиме. Але маємо зазначити, що конфлікт цей має системний характер. З початком медичної реформи, коли головні лікарі перетворились на директорів комунальних неприбуткових підприємств та отримали певну автономію, питання їх взаємостосунків із власниками – громадами та повноважними представниками цих громад – депутатами та керівниками медичних управлінь та департаментів подекуди набувають подібних гострих форм. З одного боку – так потрібна конкуренція на ринку медичних послуг, яка неможлива без автономії, з іншого – власник має право контролю за тим, як використовується його власність. І ще маємо зазначити, що системна проблема має вирішуватися системними заходами, а не наїздами правоохоронних органів із дуже сумнівною перспективою.

Свято наближається. За два тижні Україна святкуватиме 30-річчя відновлення своєї незалежності. І Володимир Зеленський, і вся його команда роблять все можливе, і часом, неможливе, аби святкування це було масштабним та незабутнім. Вони лізуть зі шкіри геть, аби українці отримали якнайбільше подарунків до цього, визначного свята. І ніякі авторитети не змозі зупинити цю всепереможну подарункову хвилю, яка накриває і обов’язково накриє всю країну. Посудіть самі. Варто лише було Володимиру Олександровичу подзвонити розпоряднику Міжнародного Валютного Фонду Крісталіні Георгієвої та суворо її запитати – і ось – 2 мільярди та 700 мільйонів американських подарунків отримає Україні під свято – 23 серпня. Саме так і написали на сайті Зеленського, початок цитати: «Напередодні 30-ї річниці незалежності Україна отримає від МВФ понад 2,7 мільярда доларів, – читаєш гучний заголовок і далі за текстом, - Після телефонної розмови Президента Володимира Зеленського з директором-розпорядником Міжнародного валютного фонду Крісталіною Георгієвою, яка відбулася минулого тижня, Україна отримає від МВФ понад 2,7 млрд дол. США безоплатно та без жодних додаткових умов» - кінець цитати. Ох, ні фіга собі! Ось це Володька дає! Построіл МВФ, молодець! – перше, що спадає на думку, коли читаєш заголовок та перший абзац новини. Правда, якщо читаєш другий абзац виникають інші думки, початок цитати: «Відповідне рішення ухвалила Рада керівників МВФ за пропозицією Крісталіни Георгієвої задля допомоги у відновленні світової економіки, яка постраждала внаслідок пандемії коронавірусу. Всього між країнами буде розподілено спеціальні права запозичення (СПЗ) на суму 650 млрд дол. США» - кінець цитати. Виявляється, всім давали, просто, щоби підтримати світову економіку в часи ковідної кризи. І виходить, для того, щоб отримала Україна, Зеленському треба було телефонувати. Ну так виходить? 

Або просто не треба розповідати про неіснуючі перемоги, або правильно писати новини на сайтах. 

І ще трохи про свято, яке наближається. Говорячи про нову державну нагороду «Національна Легенда», Володимир Зеленський називає людей, які, на його думку прославляли Україну, змішуючи до однієї купи тих, які у різні історичні періоди, безумовно, мали видатні досягнення кожний у своїй сфері. І деякі з них насправді відчували себе українцями і підкреслювали це, а деякі просто мали українське походження, але завжди ототожнювали себе не з Україною, а пристосовувались до держави та режиму які панували тоді в Україні. Виходить так собі «каша мала». В якій немає дисидентів, немає людей, які боролися за українську незалежність зі зброєю в руках, немає тих, хто виступав проти советської окупації. Насправді, так підміна понять розмиває українську ідентичність, ставить на один рівень В’ячеслва Чорновола та Івана Кожедуба. Останній, безумовно, солдат і герой, але він не ідентифікував себе з Україною, натомість вважав своєю батьківщиною Совєтскій Союз. І таке розмиття дозволяє все, що відбувалось чи відбувається на українській території прив’язувати до тридцятиріччя святкування Незалежності України. Як-то – художню виставку із гучною назвою «З Україною в серці» - картини там, різні та чудові, але – до чого тут Україна?

Білорусь стрімко, просто на очах перетворюється на справжню диктатуру, на тоталітарну країну, в якій життя людини не варте нічого, з повторенням найгірших совєтскіх практик. Минулого тижня на весь світ пролунав скандал із білоруської легкоатлеткою Христиною Тимановською, яка, - ні, не виступала проти Лукашенка чи режиму божевільного диктатора, а просто дозволила собі публічно обуритися, коли її, без її відома поставили бігти естафету 4 по 400 метрів, в той час, коли вона спеціалізується на короткі дистанції 100 та 200 метрів. Проблема лише в тому, що в сучасній Білорусі не можна публічно критикувати дії начальства, можна лише покірно виконувати його волю, навіть, якщо це тобі шкодить. Можна лише бути рабом, при чому – безсловесним рабом. Тому Тимановську було вирішено достроково відправити додому з олімпіади у Токіо, при чому, подейкують, рішення прийняв сам Лукашенко. На спортсменку здійснювався тиск. У токійському аеропорті Тимановська звернулося по допомогу до японської поліції та Міжнародного Олімпійського комітету. Зараз з Тимановоькою все добре – вона та її чоловік у Польщі. Ще двоє білоруських спортсменів Яна Максимова, яка виступає в багатоборстві та її чоловік, легкоатлет Андрій Кравченко відмовились повертатися додому з Німеччини. «Довго думаючи і розмірковуючи ми прийняли рішення не повертатися в Білорусь. На превеликий жаль, зараз там можна втратити не тільки свободу але й позбутися життя...» написала у своєму Instagtam Максимова.

Отже, люди тікають з Білорусі за першої можливості, як колись тікали із «першої країни робітників та селян». Бо ти можеш стати там об’єктом державного терору навіть не виступаючи проти режиму, а просто захищаючи власні професійні інтереси. Людина та її права та інтереси в сучасній Білорусі не варті нічого. Проте, у них дорогі у хорошому стані і на вулицях чисто. 

І в той самий час, у Києві, серед дня спочатку зникає Віталій Шишов, керівник громадської організації Білоруській дом в Україні. Він був змушений переїхати в Україну восени 2020 року після участі в протестах у серпні і подальшого активного протистояння узурпаторам влади в Білорусі. Наступного ранку його знаходять вбитим – повішаним у лісі так, аби продемонструвати всім противникам лукашенківського режиму – ми вас  знайдемо будь де і вб’ємо.

Які висновки можна зробити? По-перше, ми всі бачимо, у якого божевільного та кровожерливого монстра може перетворитися авторитарний правитель, який захопив владу над народом і тепер жорстоко мститься за спробу народу скинути цю його владу. Іншими словами Лукашенко з’їхав з катушек остаточно. І ми бачимо у що могла би перетворитися Україна, якби Майдан 2013-2014 років зазнав би поразки. І, по-друге, ми бачимо до чого призвела деградація української правоохоронної система, яка, замість того, аби боротися проти агентів КГБ-ФСБ грає у гру «сховай – знайди Чауса». 

За цим кланяюся – побачимось.

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=1wD0rEbhtDE

Регламент слід виконувати та піструном по державі

 Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

На черговій сесії міської ради депутати не стали розглядати питання перерозподілу бюджету міста. Як стало відомо, бюджет Миколаєва за перше півріччя вдалось перевиконати, отже, виконавча влада запропонувала депутатами розподілити надлишок бюджетних грошей. Натомість, серед депутатів, яких було не так багато, не набралось необхідної кількості голосів, аби навіть включити питання бюджету до порядку денного сесії. Причина, яку, принаймні оголошували – матеріали сесії були надані із порушенням законних термінів. У відповідь Олександр Сєнкевич свого роздратування не приховував та звинуватив депутатів у небажанні працювати, популізмі та демарші. Та анонсував для депутатів «зробити висновки» та роботу без відпустки. 

Отже, враховуючи результати сесії – а вони мало кого задовольнили, регламенту – а це основний закон, за яким живе будь яка рада, орган місцевого самоврядування, треба дотримуватися. І тоді, можливо, чимало проблем та конфузів у сесійній залі вдасться уникнути.

Ну не може кухарка керувати державою. Не може людина, як не знає історії керувати державою. Не можуть люди, які вірять у можливість простих рішень складних проблем керувати державою. Не можуть люди, які розмірковують, як підлітки у пубертатний період керувати державою. Хоча, - ні. Неправильно я кажу. Вони можуть захопити владу у державі та певний час керувати нею. Але вони не можуть робити це успішно. Мимоволі доходиш такого висновку, коли чуєш вислови багаточисельних представників монобільшості у Верховній Раді, особливо – її очільника. Днями Давид Арахамія заявив, що найбільшою помилкою першого українського президента Леоніда Кравчука була відмова від ядерної зброї та підписання Будапештського меморандуму. А, за умови відсутності можливості утримання ядерного арсеналу, Україна могла би, за думкою Арахамії, шантажувати ядерною зброєю цілий світ и отримувати гроші на утримання цієї зброї. В цій заяві все чудово. Від банального незнання історії – Будапештський меморандум підписав Кучма, а не Кравчук, хоча останній і готував угоду, до повного нерозуміння того, що робить світ із країнами, які намагаються шантажувати той своєю зброєю. Ось, у Північної Кореї є, судячи зі всього, і ядерна зброя, і ракети, які можуть донести ці ядерні заряди до найближчих сусідів є, і спроби погрожувати, лякати та шантажувати інших теж є, але до цієї країни весь цивілізований  світ ставиться як до, вибачте, мавпи з гранатою, як до країни-ізгоя. Невже такої долі хоче головний парламентарій слуг для України? А щодо його тези, що, якби в Україні зберіглася ядерна зброя, то і доля її була б іншою, то просто хочеться нагади про Естонію, Латвію та Литву. Ці маленькі країни не мали жодної ядерної зброї, але зараз вони є і членами НАТО і членами Європейського Союзу. Були би бажання та воля.

Як ще одне підтвердження озвученої тези про кухарок та державу – шоу із суддею Чаусом, яке ми спостерігаємо просто зараз. Нагадаю передісторію. 9 серпня 2016 року суддя Микола Чаус був затриманий співробітниками НАБУ за одержання хабаря у розмірі $150 тис.. 6 вересня Верховна Рада дала згоду на арешт судді. Однак до цього часу суддя залишив територію України, і 12 вересня 2016 року його було оголошено у розшук. У Молодові він спробував отримати політичний притулок, йому відмовили, він подав апеляцію, яку мав всі шанси програти. Тобто, дуже скоро, Молдова мала видати Чауса за запитом НАБУ. Але, комусь в офісі Зеленського дуже нетерпілося отримати суддю яка можна швидше, бо він, начебто, може щось там свідчити проти попередника Володимира Олександровича. І 4 квітня 2021 року в Молдові невідомі викрали Чауса. Наступного дня в МВС Молдови повідомили, що українського суддю Миколу Чауcа, який перебував у Кишиневі, викрали іноземні громадяни, а згодом, молдовська прокуратура прямо заявила про причетність до викрадення українських державних органів. І ось, 30 липня Чауса знаходять на Вінниччині, в одних труселях. А потім починається просто трешова історія. СБУ викрадає Чауса у поліції і везе його до Києва. А там спецназ НАБУ влаштовує гонитву за спецназом СБУ. 

Що маємо, поки що, у підсумку? Маємо зіпсовані стосунки з Молдовою – дружньою країною, союзником, з якою у нас є спільні інтереси. Покази Чауса неможливо буде використати, бо це все одне, що використовувати покази Протасевича – очевиден неправовий спосіб здобуття цих свідків та показів. Очевидна міжнародна та внутрішня ганьба. Так, вибачте, піструном по репутації українських державних органів ще ніхто не грав.

Якщо коротко – ідіоти, кришталево чисті ідіоти.

Самопроголошений президент Білорусі, Олександр Лукашенко готовий надати територію захопленої ним країни для російських військ. Початок його цитати: «Если нужно будет для безопасности Союзного государства, которое мы строим, для безопасности Беларуси и России разместить здесь все вооруженные силы со всеми видами вооружений - они будут здесь размещены незамедлительно…Если будет мало, сюда будут введены все Вооруженные Силы Российской Федерации» - кінець цитати. Отже, маємо розуміти, що протяжність україно-російського кордону відтепер збільшилась на кілька сотень кілометрів. Зі всіма наслідками.

За цим кланяюся – побачимось.

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=UuZrT2z6DAc&t=5s