пятница, 31 декабря 2021 г.

Війна – це мир, свобода – це рабство, незнання – сила, 1984 – 2021 транзит

 Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

Україна – це дуже агресивне утворення, така собі «антиРосія», в якому промиваються мізки населенню, яке накачується зброєю і яке може у будь який момент «долбануть» Росію. І вона, Україна, просто такий жахливий монстр, що там, в Росії, постійно змушені з острахом оглядатися на цього агресора. Що за дичина, спитаєте ви? Адже це російські війська на Донбасі і Крим анексовано Росією, а не українські військові у Бєлгороді, і не Таманський півострів приєднано до України всупереч міжнародному праву та всім двостороннім угодам? Що це за схиблена фантазія – спитаєте ви? Але в саме такому схибленому та викривленому  світі живе Путін та абсолютна більшість росіян, про що Володимир Володимирович розповів всьому світові цього тижні. Ще раз - агресор не Росія, а Україна. І, якщо ви думаєте, що цей шизофренічний світ має якісь обмеження – ви помиляєтесь. Шизофренія – вона не знає меж, державних кордонів чи національних обмежень. Вона – безмежна. Але найбільше таке схибленя вражає людей, які абсолютно випадково опиняються на верхівці влади, за суттю своєю – нарциси, не мають жодного політичного досвіду та гадки зеленої не мають, на якому світі вони живуть. У таких людей Україна завтра нападе на Росію, а Порошенко – державний зрадник та терорист. Ви зрозуміли про що я. Про підозру Порошенку у державній зраді та сприянні тероризму. Володимир Зеленський, який аж ніяк не має до всього цього ніякого відношення, взагалі вважає, що у такий не простий час, коли російська орда нависла над нашими кордонами і весь світ говорить про ймовірне російське вторгнення до України, підозра Порошенку аж ніяк не вплине на суспільство, не призведе до розколу в ньому та протестів, бо ці протести влаштовують, початок цитати: «фінансові групи» які «звозять людей». Отже, за логікою Зеленського   і події 2004 року, і події 2013-2014 років – все це – змова фінансових груп, які звезли людей. Що тут додати? В Україні вже була людина на президентській посаді, як вважала приблизно так саме і яка думала, що, якщо запроторити за грати свого основного політичного супротивника, а протести розігнати, то можна весело святкувати новий рік (). Чим все це закінчилося для цієї людини і для України – гадаю, добре пам’ятають всі. Всі, крім Володимира Олександровича та тих, хто з ним поруч. 

Отже, давайте ще раз. Україна, яка втратила Крим та частину Донбасу, десятки тисяч громадян якої загинули та продовжують гинути від рук росіян та їх найманців, чому є безліч підтверджень, ось ця Україна – агресор, який спить і бачить сни, про те, як нападе на беззахисну Росію. А Петро Порошенко, людина, яка очолила український опір проти російського нападу у найважчі часи – державний зрадник та терорист. Виходить просто за Оруєлом: війна – це мир, свобода – це рабство, незнання – сила. Це все правда, якщо не вірите – спитайте у Путіна.

У вівторок відбулось пленарне засідання Миколаївської обласної ради, на якому було прийнято бюджет на 2022 рік. Але найбільше це свято місцевого самоврядування запам’яталось не прийняттям бюджету, а розглядом питання директорки миколаївської обласної інфекційної лікарні Світлани Федорової. До виступу керівника управління охорони здоров’я приєдналися керівники самих різних медичних закладів як обласного, так і міського підпорядкування, які всі прийшли засудити Федорову. Слід зазначити, що обговорення було не тривалим і закінчилось достроковим розірванням контракту з директоркою.

Я не є адвокатом Світлана Федорової, насправді, до неї є чимало запитань. Але, навіщо було це свято «совка» у 21 столітті? Навіщо це «всєнародноє осуждєніє»? Є претензії у власника – обласної ради – висловіть їх чітко та переконливо із фактами на руках. Окремо слід відзначити однопартійців Федорової із дивного проекту із незрозумілою ідеологією «Наш край». Виявляється, Федорову слід було звільнити, бо вона, депутат обласної ради, почала займатися політикою і взагалі, керівник комунального підприємства не може критикувати начальство, про таке сказав керівник фракції «Наш край» Юрій Кормишкін у коментарі інтернет-виданню «НикВести». Тобто, депутата звільняють з посади через те, що він займався політикою та критикував керівництво області? Ви хоч розумієте який це треш? А може вам просто хотілось не псувати стосунки із тим самим керівництвом? Додамо до всього цього кодекс депутатської етики, згідно якого обласні депутати мають з повагою ставитися до людей із статусом, уникати критики та їх дії мають бути спрямовані виключно на створення позитивного іміджу України і вони мають керуватися загальнодержавними інтересами. Такий собі «Моральний кодекс строітєля комунізма», нова редакція. Даремно депутати не прийняли його на цій сесії. Просто диву даєшься, як зовсім молоді люди, я про керівництво обласної ради, які не бачили Совєтского Союзу виявляються такими завзятими, махровими совками!

Миколаївська міська рада на своїй сесії прийняла бюджет на 2022 рік. Не зовсім той, який хотіли чиновники, депутати захотіли, аби 53 мільйони гривень було перенаправлено з департаменту житлово-комунального господарства на облаштування пожежної сигналізації та систем пожежогасіння у миколаївських школах та дитячих садочках, бо питання безпеки, особливо дітей, не терпить компромісів. Отже, є сподівання, що міський голова не накладе вето на такий варіант бюджету, натомість, у миколаївських школах та дитячих садочках стане безпечніше.

І на останок. Телеканал «Рада» який донедавна займався тим, що транслював засідання Верховної Ради, парламентських комітетів та брифінгів народних депутатів, тобто – інформував суспільство про діяльність українського парламенту, для чого, власне, і створювався, за ініціативою «слуг» оновив формат мовлення. Бо, за їх думкою, не потрібен телеканал, який ніхто не дивіться. І оновлений телеканал зробив нечуваний прорив у рівні професіоналізму, називаючи архистратига Михаїла якимось страхіттям (). Це точно цікаво дивитися. Як і все, до чого торкаються «слуги».

За цим кланяюся – побачимось.

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=DKprDQTtTNU


Миколаївська міська рада – бурундуки-рятівники імені Чіпа&Дейла для ОДА, виконавчі органи ради – виконують що хочуть, хлєбало має значення

 Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

У міста з областю, а, якщо бути вже геть точним – у міського голови з головою обласної державної адміністрації чудові стосунки. Як ніколи. Як ніколи не було за всю історію України. І учасники цих стосунків говорять про це відкрито та публічно. Це така-така взаємна симпатія, в неї така нездоланна сила, що місто, забувши всі  свої потреби, поспішає на допомогу області на утримання аеропорту, як тільки область цього забажає. Попри те, є чимало незадоволених міських потреб. У відповідь на пропозицію депутатів, зокрема, від «Європейської Солідарності», прогарантувати у наступному році профінансувати встановлення протипожежної сигналізації, закупівлю та обслуговування інсулінових помп для інсулінозалежних дітей та низку інших потреб, нагадаю, більшість миколаївських шкіл та дитячих садочків знаходяться під постійною загрозою закриття через судові позови МНС, бо вони не мають систем протипожежної сигналізації та пожежогасіння і є, таким чином, потенційно небезпечними для всіх, хто там постійно знаходиться – перед усім – дітей, ніхто, нічого не зміг прогарантувати, - ані міській голова Олександр Сєнкевич, - ані голова ОДА Віталій Кім. Але, попри це, більшість міської ради проголосувала за допомогу аеропорту. Наче це не міська рада, яка має, перед усім, вирішувати проблеми міста, турбуватися про безпеку дітей, тощо, а якійсь рятувальний загін для ОДА імені Чіпа і Дейла. Бурундуки-рятівники. 

А, взагалі, складається дивна ситуація, коли в міському бюджеті не вистачає грошей на необхідне, проте місто щиро ділиться грошима на аеропорт і намагається ще набрати кредитів у вигляді лізингу для купівлі техніки для комунального підприємства, яке нещодавно виграло конкурс на вивіз сміття з більшої частина міста. А як воно збиралося це робити без техніки? Скажемо так, схоже, хаос та бардак, які опанували верхівку держави, потрохи доходять і до нас. Як в народі кажуть – з ким поведешься, у того і наберешься.

Голова Миколаївської обласної державної адміністрації Віталій Кім здійснив виступ на сцені Миколаївської обласної ради, який він назвав власним звітом за рік діяльності на посаді. Нагадаю, що, відповідно до закону, звіт очільника ОДА має відбуватися саме на сесії відповідної ради, чого, як ви самі розумієте, не було У виступі прийняли участь заступники голови ОДА. Зала обласної ради була напівпустою. Але навіть за такої умови, не всім глядачам вистава сподобалась, що помітив навіть головний виступаючий. Певно, вистава була не дуже цікавою, бо вистава або фільм, мають бути цікавими з першої хвилини, до останньої, лише тоді вони буде касовими, так стверджує Андрій Богдан, а йому про це казав сам Зеленський, отже, можна цьому вірити. Отже, Віталію Олександровичу є над чим працювати. Бо, погодьтеся – вигороджуватися від народу, слугою якого ти є – це не діло.

В принципі, у виконавчій гілці влади Миколаєва не проти виділення грошей на аеропорт, бо все одно, всі заплановані бюджетні кошти там все одно не встигають витратити. Про таке, зокрема, заявив заступник міського голови Дмитро Лазарєв, під час шоу «Битва за місто». Просто хочеться нагадати, що йдеться, фактично, не просто про невикористані кошти, а й ще про не виконання рішень міської ради, бо і плани робіт і кошти на ці роботи – все це були саме рішення саме міської ради. Натомість, міські чиновники самі собі вирішують, що їм виконувати, а що ні, особливо не витрачаючи час на пораду з тими, хто ці рішення приймає. А потім вони дивуються – чого це депутати обурюються та не пристають на їх пропозиції чи то – забаганок? Хтось приймає рішення, хтось їх виконує. І виконання цих рішень – це їх робота, вони за це отримують гроші з міського бюджету, отже, і мають за це виконання – належне, або не дуже – відповідати.

Ну, і на останок. Незабаром, однією з вимог прийому на державну службу стане примітне хлєбало. Як стало мені відомо із джерел в офісі президента, відповідні зміни готуються до відповідних законів та інших норм. А то хлєбала деяких службовців недостатньо примітні для простих громадян, що створює значні труднощі для цих службовців. Такі труднощі, що вони навіть роботу втрачають. Роботу на посаді заступника міністра внутрішніх справ. І це попри його російське громадянство. І те, що його дружина – особиста помічниця Зеленського, яка присутня на таємних нарадах, не працюючи офіційно на державній службі. А в одному будинку з ними живе керівник військової розвідки, бо вони друзі. Але, все одне, хлєбало має відповідати. Як же за часів Зеленського, без знатного хлєбала? 

А, взагалі, такі сюжети закручуються, що де там вашим детективам! Насправді, оскільки йдеться про безпеку моєї країни, то трохи стрьомно стає, коли усвідомлюєш, у чиїх руках ця безпека опинилась. Але, якщо абстрагуватися, то дивитися цікаво, кіно явно виходить касовим, бо режисер та продюсер відомий та вмілий. Але проблема в тому, що абстрагуватися не вдасться нікому. Бо це – не кіно, це наше життя, нашої країни і цей треш відбувається з нами і зараз. Якщо хтось ще цього не зрозумів.

За цим кланяюся – побачимось.

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=qsNUnWemxLE

Скажи мені, ким ти пишаєшся…, а сесія-та нєнастоящая, ані корупційних ризиків, ані «корупційних складових» у міській медицині немає бути

 Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

Судячи зі всього, у обласній раді з’явився небезпечний шпійон. Або диверсант. Або, як це зараз актуально казати, - кріт. Який вчиняє диверсії, висмикуючи електричні вилки з розеток, або порушує цілісність штепселей, чи що там у цій обласній раді.  Пам’ятаєте останню сесію обласної ради 24 листопада. Ну та, яка була онлайн і на якій були проблеми з українською мовою та на якій гімн України звучав, як на зжованій магнітофонній стрічці. А ще – найбільш опозиційні депутати були позбавлені можливості виступати. Виявляється – не лише вони, а багато інших бо, як стало відомо, хтось влаштував формену диверсію у обласній раді, висмикнув щось звідкись. І тоді особисто в мене виникає питання – якщо ціла низка депутатів невідомо який час була позбавлена взагалі можливості приймати участь у роботі сесії, якщо відбувалось відключення зв’язку – то чи можливо взагалі вважати цю сесії та її результати легітимними? А ще, якщо пам’ятаєте, на цій сесії деякі депутати намагалися дізнатися, як виконується рішення обласної ради щодо реконструкції парку серед якого стоїть гігантський прапор. І голова обласної державної адміністрації обіцяв що сквер буде. Ганна Володимирівна заспокоїла – Віталій Олександрович регулярно їздить та контролює виконання обіцяного. Поїхав і я, подивитися – а що, голова обласної адміністрації їздить, а я не можу? І що ж там? А там – прапор є, розкурочена частина парку є, стоїть поодинокий екскаватор, але на працює, акуратно складені лопати та інший інструмент, яким теж ніхто не користується, як і екскаватором, ну і поодинокий працівник на весь парк. Як то кажуть, «робота кипить». Кім контролює. Весь депутатський корпус обласної ради на чолі з Ганною Замазєєвою може бути абсолютно спокійним та нагороджувати один одного грамотами та медалями. Все хорошо. Просто вогонь.

А ви знали, що критика – це троллінг? Знову цитуємо голову обласної ради. А якщо ти обіймаєш якусь посаду керівника якоїсь, навіть муніципальної – не державної установи, критикувати Зеленського не можна. Це вже сентенція Віталія Кіма, це він про Світлану Федорову, яка, як відомо, кого лише не критикує, Зеленського в тому числі. А Володимиром Олександровичем слід пишатися, як пишається ним Віталій Олександрович, а вся критика, всі незручні питання – це негативний настрій і ніщо більше. Просто, нагадаємо, що сподобалось Віталію Кіму – святкування дня народження Єрмака у державній резиденції, з використанням державних гвинтокрилів, з бутербродами, без, цитата: «ведмедів та циган», бо Зеленський має право. Ще раз наголошуємо, за думкою Зеленського та Кіма – він, Зеленський тобто, має на це право, а ми просто, наче селюкі якісь цього не розуміємо! Певно, що Віталій Олександрович, пишається тим, що Володимир Олександрович в той час, коли весь цивілізований світ стоїть на вухах через агресивну політику Путіна, проводить консультації та переговори, коли всі навколо говорять про вже скору можливий російський напад на Україну, так ось, Зеленський постить фоточку із спортзали з красномовним написом «Добрий ранок всім!!! Друзям і тим, хто заздрить». 

В принципі, і несприйняття критики, і нездорова зацикленість на переслідуванні, за будь яку ціну, одного опонента, і фоточка із спортзали в той час, коли твоя країна під загрозою – все це – явні ознаки неадекватності. Це ознаки того, що людина просто знаходиться не на своєму місці. І, на відміну від Віталія Кіма та певної кількості українських громадян, американський президент Джо Байден, наприклад, це дуже добре бачить. Саме тому він інформує Зеленського про результати його перемовин з Путіним в останню чергу, вже після своїх союзників. Америка зацікавлена у збережені незалежної, суверенної та демократичної України, а ось, щодо вас, пане Зеленський… - начебто промовляє Джо Байден.

Депутатська комісія Миколаївської міської ради з питань соціальної політики рекомендувала керівниці міського Управління охорони здоров’я Ірині Шамрай скасувати власні накази щодо погодження нею всіх закупівель міськими закладами охорони здоров’я, які зараз називаються комунальними неприбутковими підприємствами і є фінансово автономними а цей наказ протирічить закону і несе значні корупційні ризики. Саме тому, а ще – через жахливі плітки, щодо, скажемо так, «корупційної складової» цих наказів, які ходять містом, я вже не першій місяць добиваюсь їх скасування. Члени комісії, які самі є керівниками лікарень зазначили, що ці накази, щонайменше заважають роботі, особливо у «гарячий» ковідний період, коли оперативність надважлива і протирічать чинному законодавству про публічні закупівлі. Сподіваюсь на адекватну реакцію очільниці Управління. 

Ну, і на останок. Про перемовини Байдена з Путіним. Американський Президент попередив російського про нечувані санкції проти Росії у разі агресії останньої проти нашої країни, що Америка допоможу українському оборонному сектору і послідовно виступає за її незалежність, але своїх військових в Україну не посилатиме. А російські офіційні особи продовжують робити загрозливі заяви на українську адресу – риторика не змінилися. Наслідки цієї бесіди ми зрозуміємо за кілька місяців або навіть тижнів. Слід просто усвідомлювати, що, принаймні, поки президентом Росії працює Володимир Путін нам, там й всьому цивілізованому світу годі й сподіватися на спокійне життя. Отже, лише від того, чи зможемо ми виявити стійкість для опору російським зазіханням, залежить саме існування України та її майбутнє. І не тільки її.

За цим кланяюся – побачимось.

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=zNzuyOf2hI4

понедельник, 6 декабря 2021 г.

Як наші кораблі бороздять простори Большого театру

 Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

У перший день зими Володимир Зеленський звернувся до парламенту. Президент має виступати у Верховній Раді з посланням щодо основних засад внутрішньої та зовнішньої політики щорічно. Ось Володимир Олександрович і скористався такою нагодою аби розповісти про власні успіхи та грандіозні плани. Ми почули дуже багато. Виявляється, за два з половиною роки, якими Україною керує Зеленський та учасники його угруповання під назвою «Слуга народу», у нас: побудували десятки тисяч кілометрів доріг, сотні спортивних майданчиків, шалено цифризувалися, почали боротися проти злих олігархів, вдало долаємо короновірус, тощо. Так багато досягнень, що аж Арахамія офігел. А попереду – перспективи просто запаморочливі. У новонародженних будуть так званні «економічні паспорти» на які будуть нараховуватися гроші з ренти за видобуток надр олігархами, у нас буде державна авіакомпанія, множинне громадянство, утеплення тисяч будинків, збільшиться зарплати лікарів,  будується президентський університет, у нас буде реконструйовано 24 лікарні, у нас з’являться майже два десятки льодових арен – буде куди пенсіонерам витратити «вовіну тисячу». У нас буде багато чого.  Взагалі, його виступ сприймався дуже добре і неодноразово переривався оплисками, що дещо нагадувало минуле. Можна довго переповідати все сказане, але, якщо коротко – то у нас все чудово, а буде ще краще і все це – заради дітей. Ну точно, як у північних сусідів. 

Загалом – виступ у дусі такого собі патерналіста-автократа, який розповідає про досягнення, які не торкаються ані рівня добробуту більшості людей, ані основних викликів, які стоять перед Україною – пандемії короновірусу, енергетичної кризи та російської агресії. 

Багато аналітиків вказують, що єдиною, насправді змістовною частиною його виступу, була заява про подальше прагнення вести прямі перемовини з Путіним . Попри те, що Володимир Володимирович неодноразово вже заявляв, що не буде обговорювати з Зеленським питання Криму та Донбасу – а про що тоді їм спілкуватися? – і, взагалі, майбутнє України, можливість її вступу до НАТО, військову співпрацю нашої країни з іншими державами він воліє вирішувати з Америкою та Європою – а Зеленського, України та її народу для Путіна просто не існує. Отже, навіщо Зеленський так завзято прагне зустрічі з Путіним, про що він хоче з ним домовитись, що аж бреше про підтримку цієї зустрічі з боку наших партнерів, хоча саме наше партнери відмовляли і відмовляють його від цієї ідеї, і звинувачує патріотичну опозицію у несприйнятті цієї ідеї? Чи не полягає причина в тому, що проросійське оточення недосвідченого та, що вже очевидно, нездатного вчитися українського Президента, заманює його у капкан конфлікту з патріотичною частиною українців, бо тільки на них може спертися будь яка влада у справі боротьби із російськими зазіханнями на Україну? Що дасть можливість Путіну на тлі цього конфлікту захопити ще якусь частину України? На жаль, питання у мене здебільше риторичні – бо у Володимира Олександровича геть інше у голові.

А тим часом, Верховна Рада прийняла законопроект 5600, який значно збільшує податковий тиск на український бізнес та простих громадян. Аби зрозуміти, що стоїть за цим формулюванням, перелічімо деякі його інновації:

  • -Кожний власник земельного паю платитиме в середньому 1500 гривень на рік, незалежно від того, обробляє чи здає він в оренду свою землю, чи ні;
  • -Запроваджується податок на доходи фізичних осіб з усієї вирощеної продукції, якщо її сукупна вартість перевищує 72 тис. грн
  • -Збільшується плата за використання радіочастотами на 5% - це про мобільний зв’язок
  • -Запроваджується списання податкових боргів з рахунків підприємств без рішення суду (на 91ий день заборгованості)
  • -Вводиться заборона на виїзд за кордон директора підприємства, що має заборгованість із сплати податків
  • -Державна податкова служба отримує право надсилати запити не за фактом порушення, а за підозрою у несплаті податків
  • -Починаючи з третього продажу нерухомості за рік запроваджується податок на рівні 18%

І це ще не все. Додаємо 20% ПДВ які платитимуть Гугл, Фейсбук та інші електронні сервіси. Зрештою, за все платитиме ми з вами. А ще – абонентська плата для монополістів – постачальників тепла та води. Просто податкове навантаження – це зростання ціни на все для всіх нас, начебто, тої інфляції, що в нас є - замало. Для короткої, але всеосяжної характеристики цих норм, скористаємось, шановні колеги, цитатою Ігоря Негулевського,  миколаївського нардепа, який ризикує стати класиком угруповання «Слуга народу», бо він найбільше виражає суть всього цього трешу, я коли кажу про треш, маю на увазі і закон і слуг, процитуємо «класика»: «Бл@ть ёб%на...шановні колеги». Але головне, - на що ці гроші будуть витрачатися. Це мають знати все. Правильно – на відпочинок Зеленського з Єрмаком та бутербродами. І вже після прийняття 5600 приймається бюджет на 2022 рік, в якому немає коштів на обіцянки Зеленського, які прозвучали у його промові, про що сказав лідер «Європейської Солідарності» Петро Порошенко. Ну, чому ж дивуватися, що обіцяного немає? Зеленський і переворот на 1 грудня обіцяв з Ахметовим на чолі. І що – де той переворот?

Директорка Миколаївського обласного центру лікування інфекційних хворіб зібралась піти з депутатів, каже – через Ганну Замазєєву, та тиск та загрози на її адресу, а з обласною державною адміністрацією у неї все гаразд. Це вже друга спроба Федорової піти з депутатів. І це все – дивна історія. Якщо цілі твої шляхетні, то депутатський мандат – це додаткова можливість їх досягти. Але у мене таке враження, що у цій історії не розповідають всієї правди всі її учасники – і Федорова, і Замазєєва. Якщо є незаконний тиск – звертайтесь до правоохоронних органів, якщо є серйозні порушення у роботі директорки – шлях такий же. Натомість, маємо якусь незрозумілу та непублічну підкилимну боротьбу.

Держпродспоживслужба виступає за заборону всіх святкових заходів на площі Соборній у Миколаєві. Про таке у п’ятницю повідомив перший заступник міського голови Віталій Луков. Але, за його словами, це не зовсім правильно, бо люди мають, цитую – «отримати задоволення від свят», тобто, на площі мають лишитися і ковзанка, і фуд-зона, можливо, не буде концертів. Але варто нагадати, що, навіть без нового штаму короновірусу «омікрон», Україна залишається у світових лідерах по смертності від цієї хвороби, навіть за умови зменшення кількості хворих. 

Але з «омікроном», судячи зі всього, ми будемо розбиратися вже після свят.

За цим кланяюся – побачимось.

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=ywlnqLImGE8

понедельник, 29 ноября 2021 г.

Капсуляція

 Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

24 листопада відбулось дещо, що, з незрозумілих мені причин, певні люди називають сесією Миколаївської обласної ради. Чому це дійство не можна вважати справжньою сесією цього органу місцевого самоврядування, та й взагалі – чому те, що відбувалось у стінах Миколаївської обласної ради 24 листопада ніякого відношення ані до місцевого самоврядування, ані до демократичної процедури немає? Розберемо все по черзі. Сесія мала відбутися у онлайн-режимі. У своєму розпорядженні щодо її скликання Ганна Замазєєва, голова обласної ради, посилаючись на «червону» карантину зону, в якій знаходиться Миколаївщина, воліла провести підготовку до неї та саму сесію у режимі відеоконференції, а питання, які пропонувалися до розгляду, початок цитати: «невідкладні питання, пов’язані із запобіганням поширенню та ліквідації наслідків, спричинених спалахом гострої респіраторної хвороби COVID-19» - кінець цитати. Було там ще «різне», але, відповідно до Регламенту обласної ради, сесії у режимі он-лайн можна проводити виключно задля змін у бюджеті для боротьби із ковідом, наслідками епідемій та розгляду процедурних питань, про що говорить стаття 69 Регламенту запам’ятаємо цю норму - це важливо.

А потім почалося те, що особисто мені іншим словом, як треш назвати складно. Сесія проводилась онілайн, за допомогою програми, в якій немає української мови – відповідно спотворено відображалось все – від назви області, до прізвищ учасників. Гімн України звучав, наче на пожованій магнітній плівці старого магнітофону. Але це не саме головне. Під час обговорення порядку денного, депутати, начебто, проголосували за питання, які жодного стосунку до подолання ковідної пандемії не мають. Як то, передача санаторію «Дубки» на баланс обласної дитячої лікарні, прийняття техніки миколаївським аеропортом, кадрові питання, тощо. Попри те, що серед них були заперечення, стосовно такого порядку денного. Але голова обласної ради пояснила, що, оскільки, діти хворіють ковідом, то питання санаторію «Дубки» доречне, а решта питань – ну просто терміново треба. А потім відбулось так зване голосування. Під час якого ніхто, крім Ганни Володимирівни, та якоїсь Світлани за кадром трансляції, не бачив його результатів. І так – всі подальші голосування. Але це ще не все. Депутати, які на звичайних, людських сесіях є найбільшими критиками керівництва - і облради, і ОДА просто не змогли поставити свого питання чи висловитися. За дивним збігом обставин, їм не вдалося здійснити вхід до відеоконференції, їм не дозволили цього зробити. Про таке повідомили Вікторія Москаленко, Алла Воробйова, Світлана Федорова та Тетяна Демченко. 

Втім, незручні питання прилетіли з іншого боку. З Америки. Депутатка Альона Кара, яка, судячи зі всього, знаходилась саме у цій країні, поцікавилась виконанням депутатського рішення, яким виділилися гроші обласного бюджету на реконструкцію парку, посеред якого стоїть зараз гігантський прапор, а реконструкції парку як не було, так і немає. Віталію Кіму чи то питання не дуже сподобалось, чи не сподобалось ситуація, за якої йому треба звітувати перед депутатами, але свого роздратування він не приховував.

Отже, сесія начебто відбулась. Чи, вірніше сказати, начебто сесія. Бо пройшло воно із численними технічними факапами, хто за що і як голосував – не бачив ніхто, а частина депутатів була позбавлена можливості приймати участь у роботі сесії. І порядок денний було затверджено з порушенням власного ж регламенту. Чи є результати цієї так званої «сесії» взагалі легітимними? На моє глибоке переконання – ні. 

Але сталося, як сталося. І те, що сталося, свідчить про одне – керівництво області капсулюється. Оточує себе щільною оболонкою, опиняючись в капсулі, через яку не проникають ані опозиційні депутати, ані проблеми людей, взагалі, реальність до цієї капсули не потрапляє. Не просочується. При цьому, Замазєєва не гребує, скажемо так, сумнівними методами. Чи вона просто не усвідомлює сумнівності своїх метод. Бо там, у капсулі – зручно та затишно. Там немає журналістів з їх незручними питаннями у прямих ефірах, немає опонентів, з яким треба дискутувати. І в цій капсулі відбувається консервація. А життя навколо капсули змінюється швидкоплинно, та невблаганно. І дуже швидко, швидше, ніж здається, стінки капсули не витримають. І тоді наступить раптова смерть для тих, хто був в капсулі бо вони законсервувалися і просто не відповідають вимогам нового, того, що увірвалось до їх капсули. Я, звичайно, кажу про політичну смерть, про зникнення з політичного життя якщо не назавжди, то на багато-багато років. Українська історія має безліч таких прикладів. 

Отже, Ганна Володимирівна, не дивуйтеся, коли це станеться. Втім, я не певний, що мій меседж пройшов крізь стіни вашої капсули.

Директор Департаменту внутрішнього фінансового контролю, нагляду та протидії корупції Андрій Єрмолаєв розповів нам, як його відомство розпочало контролювати якість виконання ремонту доріг в Миколаєві. Виявляється, міській голова дав завдання не платити за неякісно виконану роботу і тому департамент почав замовляти у сертифікованих лабораторій аналізи якості дорожніх робіт, а потім, коли якийсь замовник чи то адміністрація району, чи то департамент житлово-комунального господарства вже підписали акт виконаних робіт, після чого має слідувати оплата, до справи береться антикорупційний департамент і перевіряє якість робіт, ну, не всю якість, а товщину шару асфальту. На питання чи не пов’язана така нова активність антикорупційного департаменту із нещодавнім створенням тимчасової контрольної депутатської комісії щодо перевірки його діяльності пан Єромалаєв заперечив цей зв’язок, мовляв, почали робити це давно.

Перевірка якості виконаних за гроші платників податків будь яких робіт – це шляхетна справа. Це нормальна справа. І кожний замовник цих робіт, кожний розпорядник бюджетних коштів має цю перевірку здійснювати. І це передбачено у договорах про виконання цих робіт. А ще є технічний нагляд, для якого ці перевірки – основний напрям діяльності. Отже, департамент взявся контролювати контролюючих. Ну, можливо, іноді і треба. 

Але щодо того, що вони цим замаються давно. 

Аби зрозуміти істинні наміри людини чи установи, відповісти на питання чи збігається його діла із словами, слід подивитися на що він/вони витрачають свої ресурси – час, сили, гроші. В нашому випадку є чудовий інструмент у вигляді системи ProZorro/Dozorro – електронних майданчиків на яких кожний бажаючий може відслідкувати на що різні департаменти та управління витрачають гроші. Якщо подивитися на закупівлі антикорупційного департаменту за 2021 рік, то ми побачимо, що аналіз якості асфальту, м’яко кажучи не в пріоритеті. У загальній сумі витрат на мільйони гривень йдеться про два десятки тисяч. На послуги демонтажу незаконних конструкцій департамент витратив понад мільйон гривень і ще майже чверть мільйона на висвітлення власної діяльності. На розповіді про себе у різних засобах масової інформації. І так, займатися контролем якості ремонту доріг департамент розпочав лише у листопаді. Саме після створення контрольної комісії. Співпадіння? Не думаю.

І ще один момент. Міській голова дав завдання не платити за неякісно виконану роботу. А раніше були якісь інші настанови?

Як на мене, йдеться про банальну спробу показати свою потрібність. По-бистрому. Тільки не зрозуміло одне – де тут боротьба із корупцією?

Більше тижня пройшло з моменту, як колишнім начальником Головного управління розвідки міноборони Василем Бурбою було публічно озвучено фактичне звинувачення у зраді. Йдеться про «злив» операції проти ПВК «Вагнер» і не тільки. Протягом тижня ані Зеленський, ані Єрмак ніяк не коментували це звинувачення, безперечно – дуже серйозне звинувачення. За цей тиждень з’явилось розслідування журналістів «Української правди», згідно якому, Зеленський та Єрмак використовували рятувальні гвинтокрили МНС задля транспортування власних цінних тіл та гостей до карпатської президентської резиденції "Синьогора" де вони всі святкували 50-ти річчя пана Єрмака. В офісі Володимира Олександровича на це розслідування відповіли швидко, наступного дня. За твердженням Єрмака нічого не було. Зеленський у Карпатах був, бо там, початок цитати: «У пʼятницю Президент працював на Банковій. Згодом він відбув до резиденції в Гуті… Тож наперед повідомлю. В грудні у Гуті збереться понад сотня українських дипломатів святкувати своє професійне свято. Для них готується спеціальний форум із відповідною програмою. Підготовка відбувається в Гуті просто зараз» - кінець цитати. 

Виходить що? Володимир Зеленський готував професійне свято дипломатів? І як там мікрофони – справні? Скатертини випрані? Підлоги чисті? Харчі на кухні свіжі? Це ж саме цим має займатися президент країни з однією найбільших у світі смертністю від короновірусу, та на кордонах якої збирається багатотисячна орда російських орків?

І лише через тиждень після звинувачень, Зеленський наважився провести прес-конференцію із обмеженим колом учасників, яких відібрала його прес-служба. І що ж ми почули та побачили? 

Бурба – авантюрист та аферист, Ріната Ахметова втягують у справу державного перевороту, спецоперація із вагнеровцями була спробою нас посварити з Ердоганом. Проти нього, Зеленського, йде війна, а не можна так, бо він за Україну, і, взагалі, зміна президента - , щодо перенесення термінів парламентських та президентських виборів – депутати можуть звернутися до Конституційного суду, а я – як народ схоче, Єрмак – майже святий, журналісти, які критикують Зеленського – запроданці олігархів або ображені, що їм не дали посад. І вони винні у тому, що українських військових вбивають росіяни та їх найманці. Якщо на нього будуть тиснути, він буде захищатися до кінця. Провалі вакцинації – суспільство таке і журналісти мають більше старатися. У втраті Криму та частини Донбасу винні Турчинов з Порошенко. Росія? Путін? Ні, про них не згадував. РНБО приймає справедливі рішення, байдуже, що не суд, аби був результат.

Ну і, звичайно, у всьому винний Порошенко, «товаріщ Петя», як абсолютно у хамській манері назвав його Зеленський. Взагалі, Володимир Зеленський провів прес-захід якого ще не було. Такої кількості агресії, хамства та конспірології як по відношенню до політичних опонентів так до журналістів у новітній історії України на такому рівні ще не було. Втім, це чудово розкриває світ в якому живе Володимир Олександрович. Це світ в якому у людей не може бути переконань, а є лише амбіції та меркантильні інтереси. Це світ в якому він і є держава, а всі інші – або лояльні до нього, або злісні його вороги, тобто держави. Це світ в якому перша особа держави може публічно принижувати ні, не опонентів, рівних йому, а людей, які нижче його за статусом. Це світ дріб’язкових інтриг, та заколотів, а не політики та державного управління. А ще, цей світ вже майже не перетинається із нашим з вами світом. Це така собі капсула Зеленського.

За цим кланяюся – побачимось.

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=xti4SLT5KGA

"Вчасні" перевірки, самогубство місцевого самоврядування, "блогери" із ЦРУ та Порошенко звідусіль

 Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

Уявіть собі, передову, на якій солдати вашої армії вже не перший тиждень відбивають напад сильного та жорстокого ворога, який завзято переслідує одну-єдину мету – знищити вас. Кожного дня бої, обстріли, втрати. Не вистачає набоїв та людей. І в момент найбільшого напруження до такої бойової частини приїжджає перевірка із генерального штабу, яка починає прискіпливо вивчати… заповнення різноманітної документації. Або з’ясовувати, чому на них напав ворог з півдня, в той час, як, згідно інструкцій та положень генерального штабу, ворог повинен завжди приходити з південного заходу. Уявили собі ситуацію? Повний треш. Але, саме таке ми могли спостерігати, коли дивилися за роботою так званої моніторингової групи Міністерства охорони здоров’я України, як про це написала у своєму фейсбуці очильниця Миколаївської обласної ради Ганна Замазєєва і заради чого, вона навіть перенесла сесію обласної ради, спочатку призначену на п’ятницю, 12 листопада, мовляв, послухаємо, що скажуть фахівці. А столичні фахівці довго та нудно вивчали журнали, відволікаючи працівників лікарні і дивувались, що до лікарні хворі добираються власним транспортом, а не на «швидких». Я не знаю, в якому дивовижному світі живуть столичні фахівці, але у реальному «швидкі» їдуть на виклик вже по 7-8 годин. І вже не пропонують навіть госпіталізацію, бо просто немає куди. І вже немає людини, яка би не перехворіла на коноровірус, або яка б не чула по декілька історій про важкий перебіг цієї хвороби у родичів-знайомих. І всі розповіді свідчать про одне – медична українська система, як і вся Україна, виявилась не готовою до нової хвилі пандемії і вже лежить. Хоча, Володимир Олександрович майже місяць тому був певний, що пік пандемії незабаром пройде, бо в нього точна інфа з МОЗу та РНБО і Україна готова. Але пік не пройдено, про  це говорять всі – медики, люди, навіть чиновники Зеленського на місцях. Отже, переконайте мене, що «моніторингова група МОЗу» приїхала допомогти, а не для покарання незручного керівника медзакладу. Яким би він, цей керівник, чи керівниця не були. Для когось війна, а для когось… навіть і не знаю, як сказати.

Тема епідемії, природньо, хвилює багатьох, в тому числі депутатів, в тому числі, опозиційних. Але, попри чималу зайнятість, очильних обласної державної адміністрації Віталій Ким знаходить час прийти у коментарі під постом Вікторії Москаленко – депутата обласної ради від ЄС, яка жорстко на послідовно критикує обласне керівництво саме за недостатню боротьбу останніх з наслідками пандемії «…добре, що сонце хоч саме з ранку сходить, а не через те, що ви сказали» - іронічно написав він, а на питання щодо кількості вільних ліжок не відповів. Такий собі високий рівень дискусії. Предметний та конкретний. 

І ще трохи про ковід. Вірніше, про антивакцинаторський рух. Цього тижня активісти цього руху провели акцію і в Миколаєві – вимоги в них цікаві, серед інших – увійти, невідомо з якого переляку, до складу депутатських комісій міської ради, не порушувати, начебто, їх прав, тощо. Небайдужі миколаївці помітили серед організаторів цього дійства як помічника діючого депутата міської ради від партії «Слуга народу», так і одного з координаторів миколаївського антимайдану 2014 року. Те, що антивакцинаторський рух має підтримку з Росії – вже, власне, не новина. Новина, що провладні політики його підтримують. Хоча, ні, є там такі, що підтримують, там які завгодно є. Але в цьому конкретному випадку не зрозуміло – підтримує чи не підтримує? Хочеться почути коментар депутатки. Особливо на тлі закликів Зеленського вакцинуватися.

До речі, про Зеленського, як же без нього. Володимир Зеленський щиро вважає, що занепокоєння та попередження державного секретаря Сполучених Штатів Америки та директора ЦРУ щодо пересування російських військ біля українських кордонів та можливих агресивних дій Росії – ніщо інше, як «медіагвалт» журналістів, блогерів та експертів. А ще, Володимир Олександрович переконує всіх та себе, що із енергетикою у нас все гаразд, тарифи на тепло не буде збільшено, все буде хорошо, а всі, хто говорить про можливі віяльні відключення електрики – посіпаки олігархів. Саме вони, ті кляті олігархи, через свою жадібність, а не недолугі дії влади, лякають українців, але Володимир їм покаже «кузькіну мать», вибачте, «пекельне» життя. Отже, можна не хвилюватися. З опаленням та електрикою все буде гаразд. Але на місцях чомусь хвилюються і не ми з вами, а цілий голова обласної адміністрації, який, не зрозуміло чого раптом, перейнявся питанням резервного забезпечення електрикою лікарень. Та й ще під контролем СБУ! Не протирічте шефу, Віталію Олександровичу! Або не дуріть людей разом з шефом. І кажіть правду. І про ковід, і про енергетику.

Електрики мало – ось вам про тепло. Держава, попри обіцянку, не покриває так званої різниці у тарифах, та не знімає арешту з рахунків теплогенеруючих компаній, про таке розповів вдячним глядачам та слухачам 10 листопада Микола Логвінов – керівник комунального підприємства «Теплокомуненерго», крім того, виділених лімітів газу за фіксованою ціною може не вистачити і тоді КП змушено буде купувати його за комерційної ціною, яка зараз наближається до 40 гривень за куб. А ще, держава, через різноманітні перевірки робить все, аби максимально зменшити суму так званої різниці у тарифах, яку ця держава пообіцяла компенсувати. На словах одне – на ділі – інше. Але все буде хорошо. Україна готова.

І ще одне зауваження. Вже всі казали, що шлях подолання енергетичної кризи, який обрав Зеленський – найгірший з усіх можливих. Він безумовно призведе до краху та руїни. До краху Зеленського та до руйнації України. Почнеться все із знищення місцевого самоврядування, перед усім, через його фінансове знекровлення. Вже почалося. І ось, що хочеться зазначити - міські та сільські голови та місцеві депутати, які незаперечно підтримують таку політику, мають чітко усвідомлювати, що вони фактично займаються політичним самогубством та спонсують цей недолугий режим. З рахунок містян – платників податків. Та їх виборців.

Якщо довго дивитися у будь що, звідти на тебе починає дивитися… Порошенко. Не знаю, як у всіх, а у Зеленського – це 100 відсотків. Ось так і з так званим законом проти олігархів, який став ідеєю фікс для Зеленського. Невже у когось є сумніви, що цей закон спрямовано виключно проти однієї людини? Я про Порошенко, який дивіться на Зеленського звідусіль і не дає йому спокійно спати. Як відомо, той передав у власність два телеканали, які йому належали, редакційним колективам. І це помітив Володимир Олександрович. Це він помітив. А ось те, що Ахметівска ДТЕК контролює 90% видобутку українського вугілля та не менше 70% теплової генерації, що є не просто монополією, а кричущою монополією. І що дозволяє просто диктувати свої монопольні умові всій країні, що і є однією з причин кризи, яка насувається, цього Володимир Олександрович  за два з половиною років свого правління так і не помітив. 

І ще раз – бажаю всім пережити цю зиму та найближчі два з половиню роки. Вакцинуйтеся та не хворійте.

За цим кланяюся – побачимось.

Відео - https://www.youtube.com/watch?v=NJjpcjzAjb8

ЗеІмпотенти

 Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

Ви пам’ятаєте, якими вони були? Енергійними, красивими та яку надію вони випромінювали. Пам’ятаєте, які вони були впевнені. Які були обіцянки та надії? А які були мотивуючі відоси? Я про миколаївських кандидатів від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року, які обіцяли змінити все. Минуло два з половиною роки. І що ми бачимо? Які корінні зміни відбулись, бодай не у всій країні, а хоча би на Миколаївщині? А бачимо ми що всі шість миколаївських нардепів-мажоритарників, а всі вони, без жодного виключення – від так званої партії «Слуга народу», пропонують свої правки до проекту державного бюджету 2022 року, спрямовані на вирішення саме місцевих проблем. Дехто, навіть гордо виставляє перелік власних правок на своєму фейсбуці, як-то Олександр Гайду. Тут і на реконструкцію палацу культури «Молодіжний», і на будівництво тролейбусної лінії до Корабельного району, і на ремонти шкіл, і на багато ще чого. І фото бадьорого та  задоволеного депутата. Але жодну з його правок не підтримав бюджетний комітет, як і жодну з правок його колег по фракції – миколаївських мажоритарників. І що роблять наші обранці, наші слуги? Може вони під час сесійного засідання Верховної Ради беруть слово, наполягають на задоволенні потреб громад та територій, які їх обрали? Бо вони мають на це право. І мають такі можливості. Як роблять ті ж самі їх колеги з їх же фракції з інших регіонів? Ні, вони не роблять ні-чо-го. Ні-чо-гі-се-нькі. Від слова зовсім. Єдина поправка, яку було враховано частково (що це таке - незрозуміло) – це 320 мільйонів, які забажав Давид Арахамія, для придбання трамваїв для міста Миколаєва. Про що йдеться, напевно, знають Арахамія та Сєнкевич. Було б цікаво дізнатися.

Отже, робимо висновок – всі вони абсолютно некорисні для нашої області бо неспроможні відстояти жодної зі своїх пропозицій. Або вони лише роблять вигляд, що їх турбує стан їх виборців, продукують незлічену кількість поправок, чудово розуміючи, що вони не мають жодної перспективи щодо прийняття, аби тільки продемонструвати удавану турботу про свого виборця. А потім розвести руками, мовляв, «Нє вишло», «Шукаємо інші можливості». Вибачте, які «інші можливості»? Ви – народні депутати – державний бюджет – це ваш основний інструмент, це чи не головний важіль впливу. І що ви робите? У кращому разі просто імітуєте. Неспроможні. Некорисні для виборців. Несуб’єктні, яким став, власне, і весь парламент за монобільшості у, формально, парламентсько-президентській республіці. Одним словом – імпотенти. З політичної точки зору.

ЗеІмпотенти. 

Але які були красиві…

З 8 листопада працівників, для яких щеплення є обов’язковим, у разі відмови від вакцинації без поважних причин, будуть відсторонювати від роботи, без збереження заробітної плати. Йдеться про працівників органів державного управління та працівників освіти. На тлі критичної ситуації із пандемією короновірусу, коли вільних місць у ковідних лікарнях практично немає – «швидкі» із хворими по кілька годин блукають у пошуках нечастих вільних місць, коли по всій країні є величезні проблеми з киснем і родичі хворих у відчаї починають штурмувати лікарні, у Києві проходить марш антивацинаторів, який більше схожий на протест проти всіх проблем та ініціатив саме української держави. При цьому плакати на цьому марші, гасла та слогани повністю однакові із плакатами, гаслами та слоганами аналогічної акції у Молдові, а організатори київської акції просто зізнавалися у фінансової підтримки з Росії, та розповідали про «одін народ». Що, власне, досить наявно демонструє чиї вуха сторчать та кому вигідно послаблення України, хаос та безладдя у нас.

І ще про ковід. За словами заступника голови обласної державної адміністрації, Юрія Грануторова, ніхто через короновірус не буде «потерпати та вмирати». А кисню для лікарень достатньо, тільки його у ручному режимі треба перерозподіляти. Що, погодьтеся, звучить трохи нелогічно, якщо кисню вдосталь та його постачання налагоджено, то навіщо його перерозподіляти у ручному режимі? Практично в той самий час, керівниця обласної інфекційної лікарні розповідає про спробу штурму її лікарні родичами хворої з Нового Бугу, початок цитати: «Ночной беспредел сегодня. В 00.15 ночи ворвалась группа незнакомых людей на территорию больницы. Сломали шлагбаум, начали выбивать двери в приёмный покой. С угрозами набросились на персонал, с требованием «кислород!!!» - кінець цитати, а потім керівництво новобузької багатопрофільної лікарні на своєму сайті відповідає, що, початок цитати: «Інцидент можна було попередити, зранку не відмовивши в госпіталізації хворої до інфекційної лікарні і транспортувати її реанімобілем ШМД. С. Федорова, не знаю чому при кожній нагоді негативно відзивається про наший заклад та медперсонал» - кінець цитати, а повідомлення так і називається «Відповідь на пост в facebook С. Федорової». А взагалі, боротьба з пандемією у нас цілком успішна та холоднокровна. 

І з 8 листопада до навчань повернуться старшокласники лише сьомі шкіл міста з понад шості десятків, бо тільки там на 100% провакцинувалися працівники. Тобто, трохи більше 10%, попри переможні звіти гуманітарного зама міського голови та керівниці міської освіти про ударну вакцинацію. І, сподіваємось, насправді провакцинувались, а не купили довідки. 

Все хорошо. 

Але, чомусь, тільки за наполяганням опозиційних фракцій «Європейської Солідарності» та «Голосу» проводиться позачергове засідання Верховної Ради на якому приймається рішення щодо змін до бюджету задля купівлі та встановлення кисневих станцій у ковідних шпиталях. Чомусь «Слуги народу» такої ініціативи не виявляють. Може тому, що ЗеІмпотенти?

Арсен Аваков фактично оголосив про своє повернення до української політики. Свою відставку він пояснив тим, про що давно всі казали – авторитарною та непрофесійною політикою Зеленського та його команди. Безпосередньо щодо його парафії – міністерства внутрішніх справ – це перетворення його на обслугу на кшталт «чєго ізволітє» та звільнення з його лав професіоналів, які боролися проти так званих «ворів в законі» вже після звільнення самого Авакова. А стосовно загально державних справ – це перетворення Ради національної безпеки та оборони у ручний орган Зеленського, який перебирає на себе чужі повноваження, нерозуміння загроз та викликів, які стоять перед Україною та атмосферою абсолютного підлабузництва в оточенні Володимира Олександровича та неприйняття ним жодної критики.

Отже, Арсен Борисович повертається до великої політики, про що він і оголосив. Дмитро Розумков будуватиме власний політичний проект. Ось що по-справжньому вміє робити Володимир Олександрович досить вміло – це плодити собі конкурентів – різних, потужних та не дуже. Останні два з половиною роки, що йому лишилися, будуть для нього надцікавими. 

І додам позитиву, бо мені докоряють тим, що в мене його малувато. Бажаю всім пережити ці два з половиною роки. Вакцинуйтеся та будьте здорові!

За цим кланяюся – побачимось.

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=5aq_q8mhc5Q

понедельник, 1 ноября 2021 г.

Країна мрій

 Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

Майже двадцять сім тисяч захворілих та понад сім сотень померлих через короновірус за добу в Україні – це сумні рекорди минулого тижня, які можуть будь якого дня бути побитими новими «досягненнями» в лапках. На цьому фоні Миколаївська область, Київ та низка інших областей переходить до червоної карантинної зони. Це означає, що заклади громадського харчування, непродовольчі магазини, фітнес-центри, кінотеатри закриваються. Але, ті заклади, в яких буде вакциновано на 100 відсотків персонал та відвідувачі, зможуть продовжити працювати. Такі відмінності червоної зони цієї осені, від минулих червоних зон. Якщо не працює голос розуму, то запрацював батіг. Лише під загрозою втрати роботи, можливості пересуватися, українці, а разом з ними і миколаївці почали штурмувати пункти вакцинації, перевантажуючи і без того перевантажену систему охорони здоров’я. 

Отже, Україна знову потрапляє у халепу – корона просто лютує. Перебіг хвороби цього разу, а зараз домінує так звана «дельта», значно важчий, ніж був раніше. В рази більше стало потрібно кисню, бо без нього хворі просто вмирають. І з киснем величезні проблеми. Кількість просто вільних місць у ковідних шпиталях стрімко близиться до нуля, за словами голови обласної державної адміністрації служба швидкої щодня отримує понад 50 тисяч викликів. Насправді, ситуація критична. І єдиним шляхом подолання цієї ситуації є вакцинація. І вона спрацює помітно, лише після того, як не менше 70% населення буде вакциновано. 

Ще раз хочу повторити. Вакциновані хворіють. І вмирають. Жоден з виробників вакцин взагалі не дає гарантії того, що після застосування їх виробів людина не захворіє. Дива не станеться. Але, виробники дають певну гарантію – від 50 до 85 відсотків того, що щеплені люди хворітимуть легше, менше потраплятимуть до лікарень та будуть менше вмирати. Найкращій показник – практика. У Великій Британії, де на сьогодні кількість вакцинованих досягла саме тої відмітки, про яку говорив – 70%, наприкінці зими – на початку весни, коли вакцинованих було ще мало, щодоби вмирало в середньому півтори тисячі людей, реєстрували в середньому до 30 тисяч хворих. Зараз, кількість хворих щодоби майже така сама, натомість, щодоби вмирає не більше 207 пацієнтів (). Тобто, після масштабної вакцинації у Великій Британії, країни з населенням у понад 68 мільйонів людей, вмирає через короновірус у 7,5 разів менше людей, аніж до вакцинації. В Україні, країні з населенням у 42 мільйони осіб, де вакциновано лише 17% населення щодоби вмирає по 600 – 700 осіб. Які ще аргументи потрібні? Але, відповідно до соціологічних досліджень понад 50% населення України не хочуть вакцинуватися. Кажуть, що вакцина змінює ДНК. Якщо це так, то, як на мене, для тих, хто так вважає – це шанс, яким слід негайно скористатися!

І ще. Якщо є медичні працівники, які хоч якось ставлять під сумнів ефективність щеплень у справі рятування життів, хоч би і необережним словом у соціальних мережах – вони не мають бути медичними працівниками. Я в цьому переконаний. Бо на подвір’ї 21-е, а не 15-е століття. Бо не можуть лікарі підривати і так крихту довіру неосвіченого та забобонного, у масі своїй, населення до сучасної науки.  І не можна палити сірники на складі вибухівки, просто не можна. Бо так ми ніколи не виберемось із задніх цивілізованого світу.

Чув я, чи то снилось мені,

Що існує країна мрій,

В тій країні росте чарівний гай.

У гай той може кожен війти,

Відчувати таємниці,

Володіти секретом дивних чар.

Це слова із чудової пісні «Воплей Відоплясова» «Країна мрій». Здавалося – казка. Але дехто, вже потрапив до цієї країни мрій. Країни, де м’ясо по 20 гривень, сало по 50, а гречка по 12 за кілограм. Так, я кажу про Миколу Тищенка – показового депутата від правлячої партії «Слуга народу». За його ж думкою, ціни останнім часом не виросли. Це – Микола Тищенко, заступник керівника фракції слуг у Верховній Раді, керівник Закарпатської партійної організації слуг, любічик Зеленського, взірцевий, можна сказати, слуга народу, топ-слуга. Демонструє «наближення» до народу, знання умов життя народу, якому він служить. Уявіть не топів. Може саме через саме такий рівень знань, компетенції та наближення до реального життя людей та розуміння проблем країни, основні ресурси держави витрачались на піар-проекти на кшталт «Великого будівництва» замість підготовки медичної інфраструктури та пропаганди вакцинації. Замість бордів із закликами вакцинуватися – борди про програму Зеленського, ніде та ніким не прийняту, та не проголосовану. Правда, як стверджують слуги, «швидкі» тепер швидше доїжджають до лікарень, дороги, мовляв, хороші. Ну, і до моргів тепер можна доїхати швидко та без перешкод. Це безумовне досягнення, це – справжній успіх. А ще, Володимир Зеленський дуже обіймається… відродженням науково-дослідницького флоту. Я не жартую, я цитую: «Президент Володимир Зеленський поставив уряду завдання розробити повноцінну довгострокову програму відродження науково-дослідного флоту України. Про це Глава держави сказав під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад в Одесі» - кінець цитати. Будемо будувати 36 суден. Чому стільки? Зеленський відповідає – тому що, стільки було у 1991 році. Знову цитата «Ви запитаєте, чому стільки? Це дуже символічна цифра. Все просто. Саме стільки суден становив науковий флот України в 1991 році. Коли я став Президентом, коли з’явилася наша команда, наукових суден в Україні було аж нуль. За 30 років втратили 36 кораблів».

«Велике будівництво», наукові кораблі льодового класу, і спортивні майданчики. За часів російської агресії та жахливої пандемії короновірусу. Не знаю як ви, а в мене є серйозні сумніви щодо адекватності як самого Володимира Олександровича, так і значної частини учасників його політичної сили. Щодо адекватності іншої – не сумніваюсь, бо вони просто користуються моментом заради власного збагачення, на тому ж самому «Великому будівництві». 

За цим кланяюся – побачимось.

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=LZ46s6Hh_yE

суббота, 30 октября 2021 г.

Голобородько виявився Скоробагатьком, непохитність українського народу та що Сєнкевичу робити з депутатами?

 Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

Чергова хвиля пандемії короновірусу в Україні ще не досягла своєї найвищої позначки, але вже б’є всі сумні рекорди весни як за кількістю зареєстрованих щодоби хворих – в районі двадцяти п’яти тисяч, так і за кількістю померлих – понад шість сотень. За час, який пройде з моменту підготовки та оприлюднення  цього матеріалу ці цифри можуть значно збільшитися. Ковідні шпиталі заповнюються миттєво, щойно їх відкривають. Популярний лікар Комаровський емоційно розповів про осінь, яка може бути останньою для багатьох, бо місць в лікарнях та моргах вже немає, а на цвинтарях ще є.  

Відповідно до статистики, абсолютна більшість тяжко хворіючих, які потребують кисневої підтримки, а в країні вже почали фіксувати дефіцит кисню, та майже всі померлі – не були вакциновані. І всі навколо закликають вакцинуватися, бо це єдиний спосіб в рази знизити ризик важкого перебігу хвороби та локдаунів. Але – ніт. Миколаївці, втім, як і всі українці, попри наявність вакцин, щепитися не поспішають. 

З цього тижня до нас почали приходити, крім рекордної кількості хворих та померлих – тут ми на «передових» позиціях у світі та в Європі, такі наслідки пандемії, як карантинні обмеження – обмеження по кількості сидячих місць у громадському транспорті, а до іншої області можна поїхати лише маючи на руках ковідний сертифікат, який засвідчує те, що ви пройшли курс щеплень. Але мудрий український народ продовжує розмірковувати про віддалені наслідки начебто «неперевірених» ліків та вакцин, в той час як миттєві наслідки у вигляді переповнених лікарень та локдаунів накривають країну. Навіть Зеленський закликає вакцинуватися! Але – ніт. Мудрість українського народу лишається непохітною. Ніщо не може зрушити його з місця, в якому йому подобається знаходитися. Навіть, якщо це місце, вибачте за таке грубе слово – дупа.

 Нарешті, після кількох тижнів мовчанки, Зеленський прокоментував розслідування міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів Pandora Papers ("Досьє Пандори"). Нагадаю, в ньому йдеться про те, як Володимир Олександрович, нинішній очільник СБУ Іван Баканов, першій помічник Зеленського Сергій Шефір та інші члени його команди користалися офшорними схемами, можливо, допомагали Коломойському виводити гроші із Приватбанку та приховали цю інформацію під час виборів 2019 року. Якщо резюмувати, то є два основних висновки. Першій – всі так робили, і він робив як всі, нічого, мовляв, особливого. І називалось це «структурированием бизнєса». Другий – за всіма цими розслідуваннями стоїть… Петро Порошенко. Що тут скажеш? Називати струкутризацією бізнесу ухиляння від податків – це новела. Але, зрештою, Володимир Олександрович підтвердив, що він не лох. І так – знову у всьому винен Порошенко. Задля того, аби оббрехати Володимира Олександровича, він організував ціле міжнародне розслідування, зачепів купу інших політиків, - все – аби дошкулити нашому «нєлоху». От хитрий, а головне – який потужний барига! 

Але, насправді, це викриття Володимира Олександровича дратує. І досить сильно дратує. Бо воно показує, що Зеленський ніякий не Голобородько, ніякий він не простий вчитель із дуже скромною зарплатнею, який живе як всі. Якщо додати до цього історію про спробу Зеленського разом із його першим помічником Сергієм Шефіром в обхід закону повернути свої депозити із Брокбізнесбанку, там вражають цифри – понад мільйон доларів на обох – доларів – не гривень! Так ось, виходить, що Зеленський-Голобородько виявився таким собі Скоробагатьком, який вів спосіб життя, який нічим не відрізняється від тих «бариг» яких він критикував під час виборчої кампанії у 2019 році. І ця історія, а таких буде ще і буде, вже почала відбиватися на рейтингах його, та його угруповання Слуга народу, яке через незрозумілі причини називається політичною партією. Згідно останніх опитувань рейтинг «Слуги народу» вперше з 2016 року опинився на другому місці, першість посіла Європейська Солідарність. 

47 мільйонів вже було перерозподілено у міському бюджеті Миколаєва, аби вирішити проблеми, пов’язані з одного боку – із значним зростанням ціни на газ – з іншого боку – із недолугими популістськими спробами центральної влади нівелювати непросту ситуацію яка склалася, начебто нічого не відбувається. Таке рішення було прийнято на останній сесії міської ради. Всі меморандуми між Урядом та українським самоврядуванням не враховують таких складових, як вартість електрики, транспортування та інше, не виконуються вчасно з боку Уряду, що вже призводить до підвищення витрат місцевих бюджетів. Дешевий газ виходить за наш з вами рахунок – за це платитимуть місцеві та державний бюджети, що неминуче призведе до зменшення витрат на інші потреби. А підвищенна ціна на газ та електричну енергію для промисловості обов’язково відіб’ється на цінах на товари та послуги. Ми заплатимо за все у будь якому випадку. Показово, що на фоні цього бенкету за чужий рахунок Уряд намагається протащити через парламент законопроект, згідно якого скасовується, як поняття, бюджет розвитку місцевих громад, пропонується 70% від продажу комунальної власності зараховувати до державного бюджету, право головам місцевих адміністрацій зупиняти рішення місцевих рад з бюджетних питань та інше, що фактично позбавляє міські та сільські громади можливості розпоряджатися власними, заробленими грошима. За пропозицією фракції «Європейської Солідарності», Миколаївська міська рада прийняла звернення щодо неприпустимості такого грубого наступу на місцеве самоврядування. 

А взагалі, цікава сесія вийшла. На ній знову з’ясувалось, що депутати, обрані містянами, все ж таки потрібні, хоча би для того, аби узаконити рішення, зокрема, бюджетні. Хоча це викликає неабияке роздратування представників виконавчої влади. Бо депутати знову заявили, що їх не влаштовує ситуація, коли складні рішення треба приймати поспіхом. Вони хочуть пояснень, вони хочуть приймати участь у прийнятті рішень, а не просто натискати кнопки. Власне, на те вони й обирались, такі їх законні повноваження. Як би це когось не дратувало. Як сказав Володимир Олександрович – у нас же демократія. 

Принаймні, поки що.

За цим кланяюся – побачимось.

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=New6QL1Lg74

Дві тисячі – менше за півтори. Надзвичайний стан – то звичайний стан. Життя – суцільний Трускавець!

 Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

В миколаївських квартирах та будинках, якщо вони на централізованому опалені і там немає якогось індивідуального обігріву, холодно. Цьогорічна осінь рання та холодна – рік тому, в цю саму пору було значно тепліше. В домівках холодно, а на європейських газових ринках, частиною яких є і Україна - гаряче. Через політику відмови Китаю від вугілля, через таку ж політику в Європі та через навмисне обмеження постачання газу Росією – таким чином вона шантажує Європу, аби було якнайшвидше сертифіковано Північний потік – 2, там склалася ситуація так званого «ідеального шторму» - це коли всі негативні чинники склалися до купи і дали кумулятивний ефект. Ціни на газ в Європі напередодні зими злетіли до захмарних 2 тисяч доларів за тисячу кубометрів, потім, правда впали до тисячі, але все одно – це набагато більше, в рази більше, ніж було ще півтори місяці тому. А Україна підійшла до опалювального сезону із недостатніми запасами газу у підземних сховищах, хоча влада робить відчайдушний вигляд, що все гаразд і газу у нас досить. В той самий час, хоча все гаразд, по всій Україні відбуваються засідання регіональних комісій комісій з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС), які оголошують режим надзвичайної ситуації. Як стверджують чиновники всіх рівнів, це робиться для того, щоби вирішити технічні питання. Щоби всі бюджетні установи могли заключити угоди з постачання газу із донькою Нафтогазу за пільговою ціною 16 з копійками гривень за один кубічний метр. Фактично, за кілька днів. Бо Нафтогаз, Офіс Президента та слухняні адміністрації воліють, а місцевим органам влади нема де дітися – немає у них просто іншої можливості, заключити договори до 15 жовтня. А умови та алгоритм укладання угод було оприлюднено лише 12 жовтня. Мало того, що йдеться про тисячі, а може і десятки тисяч установ бюджетної сфери по всій Україні і раніше це процес займав місяці, умови, які пропонуються, часто-густо не відповідають чинному законодавству, яке прямо забороняє укладати подібні угоди більше, як на рік, а хочуть на 15 місяців і більше. Отже, надзвичайну ситуацію оголосили, але технічні питання не вирішили. Чому Нафтогаз не виходив на торги, коли бюджетні установи їх оголошували – із ціною, у 16 гривень з копйіками проти 50-ти, яку пропонували приватні трейдери, вони би виграли би незаперечно – не зрозуміло. 

Погане в цій ситуації те, що ми, нажаль, поки що, мусимо спостерігати за тим, як не дуже професійні люди намагаються впоратися із насправді непростою ситуацією. На сьогодні в Україні через відсутність палива простоюють 20 енергоблоків теплоелектростанцій та теплоелектроцентралей.Відповідно до графіка накопичення палива, затвердженого Міненерго, на складах ТЕС знаходиться у 3,9 раза менше вугілля, ніж має бути станом на 11 жовтня. А так у нас все гаразд і надзвичайну ситуацію оголошують тишком-нишком виключно заради вирішення технічних питань. Ну завжди же так було?

У новий опалювальний сезон – із новим тарифом за тепло! Таке рішення прийняв Виконавчий комітет Миколаївської міської ради. Хоча, як стверджують постачальники тепла, витрати містян на тепло не збільшаться. Як так, спитаєте ви? Ну, у нас є Меморандум і дві ціни – одна економічно обґрунтована – понад 2 тисячі та шість сотень гривень за гігакалорію і та, яку ми будемо застосовувати – 2 тисячі, а різницю, яка складе за цей опалювальний сезон, за попередніми розрахунками, майже 300 мільйонів гривень покриємо із міського бюджету. Начебто, все добре. Але це, якщо не рахувати там, де рибу було загорнуто. Але не можна у житті щось порахувати, а щось – ні. Коли говорять, що цифри у платіжках не збільшаться, особисто я не розумію цього. Якщо тариф, який застосовувався минулого року, був трохи менше півтори тисячі за одиницю, а зараз буде майже дві – як можуть не змінитися рахунки за тепло? За всіх рівних інших обставин, вони мають зрости на 35 – 38%, рівно на стільки, на скільки виріс тариф. Той самий, який застосовується. Не для всіх – для деяких споживачів діяв тариф у 2 тисячі, але для абсолютної більшості – зросте. Саме для цього слід готуватися всім. Якщо я не правий – з радістю вислухаю аргументи теплопостачальних компаній та представників виконавчої влади. А ще з більшою радістю побачу старі цифри у рахунках.

Вже понад два тижні Володимир Зеленський та його найближче оточення бережуть обітницю мовчанки стосовно скандального розслідування міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів Pandora Papers ("Досьє Пандори"). Нагадаю, в ньому йдеться про те, як Володимир Олександрович, нинішній очільник СБУ Іван Баканов, першій помічник Зеленського Сергій Шефір та інші користалися офшорними схемами, можливо, допомагали Коломойському красти гроші із Приватбанку та приховали цю інформацію під час виборів 2019 року. Фракція «Європейської Солідарності» у Миколаївській міській раді запропонувала звернутися до Володимира Олександровича, аби той, все ж таки, щось пояснив, дав відповідь на всі ці закиди, щоби було проведено справедливо та чесне розслідування. Але, представниця «Слуг народу» Тетяна Домбровська, не підтримала ідею про встановлення правди. Прикро, але очікувано. А нащо слугам псувати власне життя? У них все хорошо, життя – суцільний Трускавець. І, взагалі, слідування всіляким правилам, та регламентам – це жування соплєй, як стверджує пані Верещук. 

За цим кланяюся – побачимось.

Відео - https://www.youtube.com/watch?v=ZmFjTwbNK04 

Наздоженемо Лукашенка та переженемо!

 Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

Отже, коли Володимир Зеленський балотувався у 2019 році в президенти України, він брехав. І робив це цілком свідомо. Такий логічний висновок робимо із наступного. На початку тижня були опубліковані перші, звертаю увагу, перші результати розслідування міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів Pandora Papers ("Досьє Пандори"). Відразу ж зазначимо, що публікації щодо цього розслідування з’явилось на перших шпальтах світової преси. На них образ Володимира Олександровича красується поруч із таким «стовпами» світової демократії, як президент Росії Путін, президент Азербайджану Ільхам Алієв та з якийсь африканський президент – гідна, я би сказав – феєрична компанія. Відповідно до цих розслідувань, Володимир Зеленський, та наближені до нього кварталовці мали офшорні компанії, рахунки, активно співпрацювали із Ігорем Коломойським, який перевів їм 40 мільйонів доларів, джерелом яких, ймовірно, були гроші вкладників Приватбанку. Все це Володимир Зеленський робив, але приховав це у 2019 році. Натомість, критикував за подібні практики свого опонента – п’ятого Президента України Петра Порошенка. А його друзі через офшори купували житлову нерухомість у Лондоні, елітну, навіть за британськими мірками. Дорого – багато. 

Люди, яких Володимир Олександрович привів до влади, говорять, що офшори, звичайно, це погано, але, якщо на полшишєчкі, то можна. 

Найголовніше у цій, насправді, не дуже новій історії, не те, що Зеленський та його оточення гралися у офшорні схеми, хоча, само по собі – це погано, бо це несплата податків в Україні – країні яка має гостру потребу у грошах на все. Найголовніше те, що маючи за плечима таку історію, Зеленський приховував її, та дорікав подібними історіями іншим. Справа у морально-етичній стороні історії. Не можна, маючи палаючий капелюх на голові, йти до влади на гаслах боротьби із шахрайством. Не можна казати – ми не такі, як ці - старі, будучи таким самим як так звані старі. Це не морально і не етично. Втім, як показує українській досвід, може це не морально та не етично, але цілком ефективно та успішно. Зеленський же так зробив. І досяг успіху. Зеленський продовжує так робити – і я впевнений, що оприлюднення матеріалів Pandora Papers найближчим часом аж ніяк серйозно не відіб’ється не рейтингу Володимира Олександровича. Чи відіб’ється? А ви як думаєте – українській народ настільки ж моральний та етичний, як і мудрий? Чи він просто мудрий? Без моралі та етики. Бо ефективність та успіх важливіше за якісь химерні та примарні життєві принципи.

Дмитро Разумков, головний політтехнолог переможних президентської кампанії Володимира Зеленського та парламентської його слуг у 2019 році більше не Голова Верховної Ради. За таке рішення проголосувало 284 народні депутати. “Слуги народу” дали 215 голосів, ОПЗЖ – 0 , “Євросолідарність”, – 0, “Батьківщина” - неочікувано – 20, “Голос”, – 6, “Довіра” – 18, “За майбутнє” – 19, позафракційні – 6. Такий підсумок четвергового засідання українського парламенту. У своєму прощальному спічі на посту голови українського парламенту Дмитро Олександрович намалював просто жахливу картину нашої сучасності, в якій порушені всі демократичні принципи, панує диктатура більшості та авторитаризм. Забуваючи сказати, при тому, що це саме він у багато чому відповідальний за такий стан речей, бо це саме він навчив що робити, казати, а вірніше – як брехати Зеленському та його слугам, аби захопити владу в Україні. Вже колишні соратники Дмитра Олександровича багато чого закидали йому. Однією із найбільших претензій, виявилось те, що він… дозволяв представникам опозиції безкарно ображати Зеленського, не робив їм зауваження та не вимикав їм мікрофон. 

В п’ятницю депутати від монобільшості за підтримки депутатських груп, орієнтованих на певних олігархів, призначили головою Верховної Ради Руслана Стефанчука. За його призначення проголосував 261 народний депутат. "Слуги" дали 222 голоси, 15 дали "За майбутнє", "Довіра" – 18, позафракційні – 6. Руслан Стефанчук є абсолютно лояльний до Зеленського та його фаворита Єрмака. 

Отже, відтепер ніхто не буде заморачуватися щодо регламентів, процедур та норм, що дуже дратує Володимира Олександровича, всім критикам Зеленського будуть вимикати мікрофон та давати по шапці. А ще, Руслан Олексійович має чудове почуття гумору.

Констатуємо – для утворення в Україні авторитарного режиму видалено майже всі, навіть такі декоративні, як Разумков, запобіжники. Рух України на чолі із Зеленським до авторитаризму а-ля Лукашенко, із показовою хамською поркою різної дрібноти та прощенням для своїх будь чого, цей рух набуває космічної швидкості.  На мою думку, Володимир Зеленський – це оживший Саша Бєлий. Всі думали, що часи цього персонажу минули – але ніт. Він зійшов з екранів та ожив в образі Зеленського. Із всіма властивими цьому персонажу якостями. Із презирством до старих норм та правил поведінки та їх носіїв, які, на думку Зеленського, дискредитували себе. Все, чого хочеш, можна отримати грубою силою. У крайньому разі – купити. Але силі віддається перевага. Наважливіше правило поведінки слуг  - відданість вожаку та сліпе виконання його вказівок. Це правила їх життя. Із нового – все це виправдовується благом людей, бо люди саме для цього і обирали Володимира Олександровича.

Отже, Зеленський – це Саша Бєлий нашої сучасності, а його слуги – це його бригада. Годі й говорити про наслідки життя в країні, де за президента людина із психологією братка із 90-х. Якщо ти, звичайно, не слухняний член його бригади, бо неслухняні за дивним збігом обставин у 33 роки вмирають через серцеву недостатність та у 31 рік втрачають свідомість в один день.

До речі, про наслідки життя за Зеленського. За даними статистичного ресурсу Worldometers, станом на 7 жовтня за кількістю нових випадків COVID-19 Україна посіла 7 місце у світі та 4 — серед країн Європи. Також Україна на 6 місці серед країн світу за кількістю нових летальних випадків від COVID-19 та на 3 — серед європейських країн.

Міністерство охорони здоров’я у четвер, 7 жовтня, затвердило перелік організацій, представники яких підлягають обов’язковій вакцинації проти COVID-19.

Згідно з наказом МОЗ на період дії карантину обов’язковій вакцинації проти COVID-19 підлягають працівники: центральних органів виконавчої влади та їхніх територіальних органів; місцевих державних адміністрацій та їхніх структурних підрозділів; закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Наказ набирає чинності через місяць з дня публікації.

Працівники закладів освіти та органів виконавчої влади, які не щепляться проти COVID-19 протягом цього періоду, будуть відсторонені від роботи без збереження заробітної плати.

За цим кланяюся – побачимось.

Відео - https://www.youtube.com/watch?v=b3H0oEFXfko 

Відродження справжньої історії Миколаєва

 Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

Першого вересня в Миколаївській області було зареєстровано 33 хворих на короновірус. А першого жовтня – 327. Особливе зростання кількості хворих було зафіксовано в останні дні вересня. Відповідно, зростає і кількість госпіталізованих та кількість померлих. І це вже не різке чи стрімке зростання це – просто вибух. І така картина – по всій Україні, ще немає того піку, який був на весні, але, судячи зі всього, весняні показники буде швидко досягнуто і перевищено. І всі говорять про те, що сьогоднішня хвиля пандемія – це хвиля невакцинування та традиційного нехтування елементарними заходами убезпечення себе та оточуючих. Отже – вакцинування та маски, дистанція, але, передусім - вакцинація – інакше – нові локдауни та смерті. Хтось може сказати, що кількість хворих у країнах, де щеплено більшість населення, майже така, яка була і на весні. Це так, але це лише частина правди. Інша частина правди є така, що кількість госпіталізованих та померлих впала в рази, в десятки разів, порівняно із весною. Так, у Великій Британії, попри близько 30 тисяч нових хворих щодня (на весняному піку було до 50-ти) кількість смертей  знаходиться на рівні 80-100 на день, проти 1200 весною. Аналогічні показники в інших подібних країнах. Попри чималу кількість хворих, кількість померлих значно менша, ніж була до масової вакцинації. А це значить, що вакцини працюють – тобто, не вберігають від хвороби, але вберігають від важкого перебігу хвороби, ускладнень, госпіталізації та смерті – зменшують ризик всього цього в десятки разів. Вакцини рятують життя, запобігають локдаунам, а значить - перемагають бідність. Отже – йдіть, та вакцинуйтеся, якщо хочете жити та захистити близьких та оточуючих.

Під час нещодавнього конкурсу громадських бюджетів – це коли мешканці Миколаєва шляхом голосування визначають серед запропонованих проектів, ті, які будуть реалізовані коштом міського бюджету, одним з переможців став проект «Вітовський лицар», який передбачає виготовлення та встановлення паркової скульптури "Вітовський лицар" на території скверу "Вітовський" у Корабельному районі міста Миколаєва. Як на мене – подія знакова. Як виявляється, Україна була свого часу кілька століть складовою частиною Великого Князівство Литовського – у складі якого були Литва, Білорусь та Україна. Саме з литовським періодом української історії пов’язують визволення українських земель від золотородинського рабства, українську колонізацію сучасного півдня України, зародження козацтва, економічний ренесанс Київського князівства, яке мало надшироку автономію у складі Великого Князівства Литовського. А за часів Російсько-совєтської імперії цей період української історії навмисно замовчувався або перекручувався. І всі ці події відбувались і на теренах Миколаївщини та Миколаєва. Найпершою назвою сучасного Корабельного району нашого міста була Вітовка – за іменем Великого Князя Литовського Вітовта, який понад 600 років тому заснував там поселення, митний пункт та фортецю. І все це було, як ви розумієте, задовго до приходу сюди Російської імперії. Отже, як на мене, перемога цього проекту є знаковою, бо йдеться про відродження справжньої історії Миколаєва, історії, навмисно забутою. І ми не можемо не вітати це. Миколаєву значно більше, ніж 232 роки.

Володимир Зленський пообіцяв, що збільшення тарифів на тепло та теплу воду у цьому опалювальному сезону для населення не буде. Днями між Урядом та представниками місцевого самоврядування було підписано Меморандум, згідно якого було зафіксовано ціну газу до кінця цього опалювального сезону для населення на рівні сьоми з копіками гривень за один кубічний метр газу, та трохи менше 14 гривень за куб для соціальної сфери комунального господарства – школи, лікарні, дитячі садочки, тощо. І це – попри шалене зростання ціни на газ в Європі та всьому світі. Пообіцяли чи то компенсувати всі борги теплової генерації перед Нафтогазом, чи то списати. Правда, ніхто нічого не каже про ціну на транспортування газу, яка є чималенькою, та про ціну на електронергію для промислових споживачів, яка за останній місяць виросла на понад 50%. І хто та як буде покривати ці різниці за незмінного тарифу - невідомо, та й різницю між тарифами та ціною на газ теж невідомо. Хоча, чому невідомо? Нафтогаз вже запросив у Уряду 123 мілліарди гривень на компенсацію цієї різниці. Так саме, гроші будуть витягувати із місцевих бюджетів. Ми заплатимо за це свято нечуваної щедрості із власної кишені, так або інакше – чудес на світі не буває.

Михайло Саакашвілі поїхав до Грузії, де його було негайно було заарештовано. Перед цим він записав відео з народною депутаткою від партії «Слуга народу» Єлизаветою Ясько, де розповів про те, що готовий до арешту, а з нардепкою вони люблять один одного. Нагадаю, колишній президент Грузії Саакашвілі був засуджений у себе на батьківщині до позбавлення волі та позбавлений грузинського громадянства,президентка Грузії Саломе Зурабишвілі вже заявила, що ніколи не помилує Саакашвілі, натомість, він отримав громадянство України, потім був позбавлений його, потім поновлений у нашому громадянстві. За Зеленського очолював Офіс реформ чи Простих рішень – вже і не пам’ятаю. Ані реформ, ані простих рішень від Міхо ніхто не бачив, але україно-грузинські стосунки зіпсувати він може – посла Грузії в Україні вже викликали до українського МЗС, бо маємо арешт українського громадянина. Ось, навіть, і не знаю – може варто було Зеленському наступати на щось інше, а не на граблі свого попередника у вигляді самозахоного пустобреха та авантюриста?

За цим кланяюся – побачимось.

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=pek5eXDKksg 

четверг, 30 сентября 2021 г.

Римейк Путіна або Лукашенко

 Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

Україна з 23 жовтня знаходиться у жовтій карантинній зоні. Це обумовлено зростанням рівня захворюваності на Ковід-19. Як відмічалось на засіданні Уряду, на якому було прийнято рішення про повернення всіх областей до карантинних обмежень, абсолютна більшість важких хворих, хворих, які потребують госпіталізації, тобто, таких, які хворіють важко, - це НЕ вакциновані люди. Саме тому, на відміну від жовтих зон які були раніше, відтепер діятимуть оновлені правила. Установи, бізнеси, навчальні заклади зможуть працювати без обмежень, якщо не менше 80% працівників та/або відвідувачів матимуть хоча б одне щеплення. 

Як це працює, подивимось на прикладі Миколаєва. Якщо дитячі садочки, початкові класи у звичайних школах та спеціальні школи працюватимуть, незалежно від кількості вакцинованих працівників, то у третині миколаївських шкіл старша школа переходить на дистанційну форму навчання, причина – не вакциновано 80% працівників цих шкіл.

В той самий час, в Миколаєві повністю, тобто, двома вакцинами вакцинцувалось менше 20% населення, однією – більше. Тоді, коли для вакцинації є купа можливостей, навіть у вихідні дні. І вакцини є. Ба більше, відтепер працівників міністерств та державних органів влади зобов’яжуть вакцинуватися. 

Отже, що ми маємо на початок осені 2021 року – другого року світової пандемії короновірусу? В той час, як країни, в яких щеплено більшість населення скасовують більшість карантинних обмежень, що негайно відбивається на темпах зростання їх ВВП, Україну накриває чергова хвиля COVID-19. Стрімко зростає кількість хворих та госпіталізованих. Абсолютна більшість серед тих, хто переносить хворобу важко – не вакциновані. А таких серед українців – більшість. Попри те, що вакцини є, можливість їх отримати також є. І фактичний поділ українців на два сорти, на жаль, лише викличе незадоволення та соціальну напругу, але не допоможе приборкати пандемію. Вакциновані люди також хворіють, просто легше і з меншим ризиком важких ускладнень і при цьому вони можуть інфікувати невакцинованих. Отже – на нас неодмінно чекають нові локдауни, нові жорсткі обмеження, нові смерті, нові втрати для бізнесів та людей. Але тепер українцям немає на кого нарікати. Зрештою, життя, відповідно до середньовічних забобонів, невігластво та вперте небажання дорослішати, незалежно від віку, має свою ціну. Яку змушені платити всі, навіть ті, хто у 21 столітті намагається жити, як у 21 столітті, а не як у 14-му.

23 вересня Верховна Рада проголосувала у другому читанні так званий закон про олігархів, який передбачає суттєві обмеження конституційних прав тих, кого буде визнано тими самими олігархами. Прийняття законопроекту відбувалось наполегливо – більшість, яка складалась із «Слуг народу», груп «За майбутнє», «Довіра», частини фракції «Голос» і позафракційних, спочатку проголосували процедуру розгляду законопроекту, яка позбавляє народних депутатів можливості наполягати в сесійній залі на своїх поправках, що є невід’ємною частиною прав народних депутатів і протирічить Регламенту Верховної Ради та Конституції. Але більшість перла, як танк. Після цього процедура тривала бурхливо. Опозиція намагалась блокувати трибуну та скандували гасла проти диктатури, але каток більшості було не зупинити. 

Що не так з цим законом? Абсолютна більшість європейських, і не тільки, експертів та критиків говорять про те, що він ніяк не усуває основи олігархії – монополії в певних галузях економіки та паразитування на державному бюджеті. Натомість, він дає можливості Зеленському та його найближчому оточенню призначати через абсолютно слухняну Раду Національної безпеки та оборони олігархів та відбирати у них медіа-активи, позбавляючи їх цілої низки конституційних прав. Фактично, йдеться про позасудове вибіркове переслідування певних осіб в неконституційний спосіб. Кого переслідувати – вирішуватиме Зеленський та невеличка купка людей. Йдеться про встановлення режиму необмеженої особистої влади Володимира Зеленського та його найближчого оточення. Йдеться про спробу такого собі римейку путінської Росії або лукашенківської Білорусі. Зі всіма відповідними наслідками. 

До речі, саме прийняття закону викликало відчуття дежавю. Воно дуже нагадувало голосування диктаторських законів 16 січня – з порушенням процедури, та ратифікацію харківських угод – із стійким спікером. У всіх випадках прийняті акти призвели до дуже серйозних негативних наслідків, не зважаючи на те, що ті, хто їх приймав були переконані у тому, що вони на коні і будуть знаходитися там вічно. І особисто я не бачу, чому зараз має статися інакше. Зрештою, ходіння по граблях, як і життя за нормами 14-ого сторіччя, коли на дворі 21-е має свою справедливу ціну. Яку, знову ж таки, змушені будуть заплатити всі.

До речі, щодо найближчого оточення Зеленського. 22 вересня авто із першим помічником Володимира Олександровича Сергієм Шефіром обстріляли. Сам він не постраждав, було поранено водія. І це, безумовно, злочин, якого не може бути у країні, яка прагне бути членом НАТО та Євросоюзу, а не повертається у 90-і роки минулого століття пострадянського простору. Найцікавіше в цій історії – реакція самого Зеленського та силової вертикалі на таку подію. 

Володимир Олександрович, знаходячись на тому боці планети знаходить час для запису чергового відео. Він починає свою промову з цієї події на сесії Генеральної асамблеї ООН, мовляв, таку велику ціну мусить платити за… реформи. А міністр внутрішніх справ називає цей злочин жахливим, наче інші подібні злочини є більш привабливими чи не жахливими. І для його розслідування залучають просто безпрецедентні сили з водолазами. При чому сам Шефір не пов’язує напад на нього із своєю державною діяльністю – він, будучи першим помічником президента, займається справами «95-го кварталу». І всі вони в один голос говорять, що метою замаху був Зеленський, але він стійкий та його збити із істинного шляху неможливо. 

Із всіх цих сигналів, можна зробити наступний, цілком справедливий висновок. Володимир Зеленський найбільше довіряє своєму найближчому оточенню – вихідцям з 95 кварталу. Він підбирає кадри не за ознакою професійності чи ідейності, а за ознакою особистої відданості. Він прагне до встановлення режиму особистої влади, до авторитаризму. Демократія із її процедурами, обмеженнями та правилами для нього, та його команди – незрозумілі перешкоди на шляху до бажаної мети. 

І значній частині українських громадян, судячи із результатів соціологічних досліджень, такий підхід до управління держави подобається. І вони мріють лише про одне – опинитися у команді Зеленського, або у будь якій іншій, яка прийде на заміну цій. Власне, це і є відповіддю на питання чому Україна досі не в НАТО та ЄС.

За цим кланяюся – побачимось.

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=hraVMleEWfA