вторник, 30 марта 2021 г.

Тунель з портретом Магди Ґебельс

 Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

Україна все більше і більше наближається до суцільного почервоніння, тобто, до потрапляння всіх українських міст та областей до так званої червоної карантинної зони.  Минулого тижня кількість хворих, зареєстрованих за одну добу неодноразово встановлювала нові рекорди. Теж саме і про кількість померлих через короновірусну хворобу. У Миколаєві лікарні заповненні майже під зав’язку. Отже, Миколаїв та вся область у червоній зоні – з суботи, 27 березня. А це значить, черговий локдаун: знову закриваються непродовольчі магазини, ринки, торгово-розважальні центри та ресторани – останні можуть працювати лише на виніс та доставку. Тренажерні зали, кінотеатри, театри, музеї – припиняють роботу. Середня, старша школи та вища освіта переходять на дистанційку. Всі регулярні пасажирські перевезення всередині області та зі всією іншою Україною будуть з обмеженнями, міські пасажирські перевезення – виключно за спеціальними перепустками для окремих категорій громадян.

Начебто, ми вже були у подібній ситуації, але нинішня значно відрізняється у гірший бік. Восені – взимку минулого року кількість хворих була теж чималою, але було легше – попри близьку до нинішніх показників кількість захворівших, лікарні так, як зараз, не заповнювались. Вільних місць у лікарнях на сьогодні вже майже немає, медики працюють на межі сил та можливостей. Тому є кілька причин. До України зайшли нові штами вірусів – більш заразні та більш аґресивні – люди, які підхоплюють їх хворіють тяжче та довше, отже – і більше займається ліжок у лікарнях, і довше триває процес лікування. Додаємо до цього ніґілістичне ставлення значної частини українців до елементарних норм санітарії, як то - носіння масок у місцях скупчення людей, та провал кампанії по вакцинації. А провал, до речі, повний – Індія заборонила експорт вакцини AstraZeneca/CoviShield через високий рівень захвороюваності всередині країни і прагнення вакцинувати, перед усім, власне населення. Китайська вакцина CoronaVac теж лише прибуває до України і 200 тисяч доз – це катастрофічно мало. На сьогодні і 1% українських громадян не вакцинований. Отже, можемо казати, що те, що пережила Європа та Америка рік тому – колапс медичної системи – очікує на нас.  І це – результат популістської та дилетантської політики центральної влади. Згадайте – замість облаштування лікарень киснем та контрактування вакцин, за гроші ковідного фонду будувались дороги. По яких, тепер, українців комфортно можуть відвезти хіба що на цвинтар. Але ж кадри на тлі будівельної техніки та коли багато чиновників тобі розказують про ґрандіозність твоїх планів – це ж так класно виглядає в кадрі, це так підвищую значущість у власних очах!. Проте зараз, Володимир Зеленський пропонує місцевій владі самій шукати гроші на підтримку постраждалих від локдауну. Тобто, з вакцинацією накосячили ми, а платіть за наслідки ви. За таких обставин ми з вами всі знаходимось начебто у темному тунелі, світла в кінці якого не видно. На нас чекає ще не один локдаун. І вихід з цього тунелю проглядається виключно за умови зміни цієї влади на іншу - компетентну та відповідальну.

Уявіть собі що на Трафальгарскій площі, в самому центрі британської столиці у 1941 році з’являється величезний портрет Магди Ґебельс. І це – після Дюнкеркської траґедії, після бомбардувань Лондону та інших анґлійських міст, внаслідок яких загинуло сотні тисяч людей, мільйони втратили домівки та було завдано величезних матеріальних збитків. Уявляєте собі реакцію лондонців? Приблизно таку саму реакцію викликала у патріотично налаштованих миколаївців спроба розмістити у центрі Миколаєва мурал із зображенням Ольги Шарій, дружини відомого проросійського та антиукраїнського пропагандиста Анатолія Шарія. Представники партії його імені, фактично, обманом отримали згоду від керівника ОСББ на розміщення цього… муралу, після чого, він звернувся до активних патріотів, аби мурал цей зі стіни його будинку прибрати. І активні патріоти виконали прохання керівника ОСББ попри бурхливий спротив російських колаборантів.

Спроба російських колаборантів намалювати цю аґітку в центрі українського міста – це як у тваринному світі поставити свою мітку. Мовляв, це моя територія, я тут господар, ніхто інший тут не ходІть! І таки спроби вони будуть намагатися повторювати ще і ще раз – бо російсько-українська війни ще не закінчилась. Цього разу їм не вдалось. Але пильність втрачати не можна, бо це символи, вони оточують нас, вони, значною мірою, визначають наше буття. А Магда Ґебельс, до речі, була красивою жінкою, переконаною націонал-соціалісткою, доброю дружиною для свого чоловіка, а прості солдати Вермахту її обожнювали.

Очевидно, що на миколаївців чекає чергове підвищення ціни на маршрутні перевезення – до 6-10 гривень за поїздку, бо все пропаде. У цьому не новому сюжеті є один момент, який є завжди – це начальники транспортних управлінь та відділів, які завжди підтримують приватних перевізників у їх прагненні підвищити ціни на проїзд. А потім стають керівниками фірм-перевізників або керівниками лобістських орґанізацій фірм-перевізників. Чи випадково? І чи слід нам чекати на принципові зміні у якості та кількості пасажирських перевезень за таких обставин? Як на мене – питання риторичне. 

Наступного тижня Верховна Рада збирається позачергово. Ні, ні для того, аби обговорити катастрофічну ситуацію із подоланням пандемії короновірусу та провальною вакцинацією, а задля того, щоб обговорити та, що вже заплановано, засудити протест проти вироку Сергію Стерненку  перед Офісом Президента, який відбувся там 20 березня. Дуже не добрий протест (хоча – хіба бувають у наші дні протести добрі?) – із трощею шибок, лайливою розмальовкою стін та підпалом дверей та таблички на будівлі і все це – за дивної відсутності правоохоронців, які могли б запобігти всім цим ексцесам. І ще фарба на стінах Офісу Президента не висохла, а заступник міністра внутрішніх справ говорить про те, що цей протест вигідний попереднику Зеленського, а деякі функціонери Слуг народу говорять про відповідальність певних політичних сил. В мене одного таке враження, що хтось намагається повторити історію із підпалом Рейхстагу – провокацією, яку було влаштовано, аби знайти привід для розправи із політичними опонентами? Правда, зараз,  масштаб провокації, як, власне, і масштаб провокатора якісь дрібненькі.

А тим часом, Володимир Путін під час святкування 7-річчя аншлюсу Криму, так, так – для росіян це свято, привід для концертів та народних гуляній, заявив, що, свого часу, російські більшовики повіддавали багато територій «квазідержавам», через що Росія багато втратила. Очевидно, що Україна – одна з таких «квазідержав». Отже, якщо землі віддали, завжди можна їх затребувати назад – і це буде цілком справедливо. Тому, спокій Україні, та не лише Україні – всім сусідам Росії найближчим часом приходитиме лише у вісні. 

За цим кланяюся – побачимось!

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=ESzF3nERGT8

Грьобані маски

 Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

Кожного дня у Миколаєві реєструють сотні нових хворих на Ковід-19, близько десятка людей вмирає щодня від цієї хвороби. На момент, коли готувався цей матеріал,  80% всіх ліжок, відведених для ковідних хворих у міських лікарнях було зайнято і це є серйозним навантаженням на міську систему охорони здоров’я. До лікарень все більше почало потрапляти дітей з важким перебігом хвороби і, взагалі, люди почали хворіти короновірусом важче. А це означає, що Миколаїв стрімко наближається до червоної карантинної зони, тобто, до чергового локдауну. Через загострення ситуації із короновірусом діти в школах раніше уходять на канікули, місто активно готується до введення нових обмежень.

А в той самий час у маршрутках та магазинах, на ринках та інших місцях скупчення людей можно спостерігати як від третини до половини людей не одягають захисні маски або одягають їх частково. Повернемось до фактів: кількість нових хворих щодня величезна, майже всі місця у ковідних лікарнях зайняті, люди хворіють важче, і діти також. Чиновники кажуть відповідно до штампів – «червона зона». А я не буду таким толерантним і скажу так, як є – ми стрімко наближаємось до колапсу медичної системи. Сукупність всіх перелічених фактів говорить лише про одне – дуже скоро будь хто з нас може захворіти та потрапити на лікарняне ліжко у коридорі та опинитися із хворобою сам на сам. Бо, якщо навіть збільшувати кількість ліжок, кількість лікарів та медичних сестер не збільшиться. Їх просто нема де взяти. А це значить, що кожний може опинитися в ситуації, коли ви будете в лікарні, але до вас із температурою за 40, із ураженням легень, із сатурацією 90 і менше просто не буде кому підійти. Поміряти температуру, визначити сатурацію, зробити укол або дати вам таблетки – виконати всі призначення лікаря. Зрештою, може і не бути лікаря, який зробить всі ці призначення. Бо, ще раз – лікарів більше не стає, а ті, що є – не залізні!

Ви хочете опинитися у такому безпорадному стані? А хочете, щоб хтось з близьких опинився? Ні? Тоді, чому ви не носите ці грьобані захисні маски в маршрутках та магазинах? Ви всі безсмертні МакЛауди? Якщо навіть так – а про оточуючих ви подумали?

Носіть ці грьобані маски, хворіли ви, чи ні! Вони захищають! Вони знижують ризик інфікування в рази! Якщо у вас є можливість вакцинуватися – зробіть це. Відчуваєте, що захворіли – зменшить ваші контакти з іншими людьми до мінімуму, особливо з людьми похилого віку. Виконуючи ці прості правила ви можете зберегти власне життя та життя багатьох людей навколо.

Депутати Миколаївської обласної ради проголосували за виділення грошей з обласного бюджету на гігантський прапор у Миколаєві до 30-річчя української Незалежності, як того захотів Офіс Президента, в рамках Великого Будівництва Володимира Зеленського – програми, яку ніхто не приймав. Бо треба прислухатися до побажань держави, за словами очільника Миколаївської ОДА, та й взагалі, вдячними треба бути за атракціон нечуваної щедрості. Хоча і були інші думки, зокрема, що є інші нагальні потреби, та пропозиції – щоб Зеленський приїздив та сам той прапор ставив. Але рішення було прийнято. І знаєте в чому проблема? Проблема не в тому – витрачати гроші на прапор, чи ні. Проблема в тому, що, коли країну, область, місто накриває хвиля пандемії короновірусу, питання захисту від цієї смертельної небезпеки на черговій сесії обласної ради навіть не обговорюється. Начебто, немає такої проблеми. Ось це і є проблема. Коли не керують державою, що означає шукати адекватні відповіді на всі виклики життя, а імітують це керування.

Президент США Джо Байден в телевізійному інтерв’ю назвав Володимира Путіна вбивцею. Володимир Володимирович відповів, що, мовляв, коли людина щось погане говорить про іншу людину, то вона переносить власні вади на цю людину. Отже, відтепер можна вважати, що все погане, що Путні казав про Україну, українців та українських очільників, майданівців, добровольців та військових він казав про себе. Але я не про це. Пам’ятаєте таких собі українських депутатів Андрія Деркача та Олександра Дубінського, які минулого року зашкварились із історією про так звані плівки «Порошенко – Байдена»? Внаслідок чого вони потрапили під американські санкції, а американська розвідка прямо назвала дії, зокрема Деркача, частиною російського втручання у американські президентські вибори. Тоді, за ініціативою очільника слуг у парламенті Давида Арахамії було створено тимчасову слідчу депутатську комісію з розслідування того страшного «злочина» проти людства. Олександр Дубинський, гнаний нині звідусіль, стверджує, що його просто змушував приймати участь у цьому дійстві Офіс Президента. З одного боку – вірити словам Дубинського – це робити щось дуже неприродне, бо пускати цю особу на поріг будь якого пристойного будинку ніхто скоро вже не буде, з іншого боку, не забуваємо як Володимир Зеленський згадував про цю плівку під час своєї прес-конференції на свіжому повітрі. Тому «цілком ймовірно», як любив казати сам Дубінський, він говорить правду, принаймні в тій частині, що оточення Зеленського, а може і він сам свідомо приймали участь у антиамериканській грі на боці Росії. Вас це дивує? Мене – ні. А ось що далі буде, мені дуже цікаво. Що робитиме Володимир Олександрович із агентами російського впливу у своєму оточенні і що він тепер побачить в очах вбивці?

За цим кланяюся – побачимось!

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=ckImFEgYdV0

Християни та католики

 Вітаємо всіх президентів та всі сосни! Також, вітаємо всіх християн та всіх католиків!

Можливо, вас здивувало те, що я відокремив християн від католиків. Що він верзе, подумали ви, католики – це теж християни, їх, християнських конфесій та течій дуже багато і католики, - одна з найбільших серед них. Але я кажу у дусі останніх тенденцій – як вважає обласне начальство, так воно і є. Бо саме голова Миколаївської обласної ради від Слуг Народу Ганна Замазєєва вважає що християни та католики – то різні речі, принаймні саме такого висновку доходиш, коли чуєш її виступ під час першого молитовного сніданку, який відбувся днями у стінах обласної ради - цього храму місцевого самоврядування обласного значення. Дехто скаже – обмовилась людина, розхвилювалася. Але всі наші обмовки, як то кажуть – від Фройда – демонструють наші істині думки, бажання та рівень освіченості у самий неподходящій момент. 

Але повернемось до самого молитовного сніданку. Дехто критикує – мовляв, незрозуміло навіщо нам притягують оту заокеанську практику –   вакцини від Ковіду немає, людям їсти нема чого, за комуналку нічим платити,– рівень інфляції у лютому сягнув рівня 15% - а вони влаштовують якісь незрозумілі  посидєлкі у прямому ефірі та й ще християн від католиків відрізнити не можуть. До того ж активно пропагують гомофобію за допомогою зальотних нардепів з пулу Коломойського, я маю на увазі пана Анатолія Урбанського. До речі, незрозуміло, чому такий проривний захід відвідав народний депутат від групи «За майбутнє», яку щільно пов’язують з Ігорем Коломойським, проти якого Сполучені Штати запровадили нещодавно санкції і санкції ці Володимир Зеленський підтримав, а ось всі депутати від провладної партії Слуга народу чомусь цей доленосний захід з подолання всіх проблем в області проігнорували. 

До речі – на докір всім критикам – пройшло лише кілька днів після нього, а молитовний сніданок свою справу вже почав робити. Я про історію встановлення до 30-річчя Незалежності України величезного державного прапора у Миколаєві про що вирішили в Офісі Президента, а виконувати доручили коштами місцевих бюджетів. Спочатку депутати обласної ради з бюджетної комісії навіть не погодили це рішення, а там йдеться, нагадаю, про 5 мільйонів з обласного бюджету. Але вже наприкінці тижня Президія обласної ради вирішила це питання на сесію винести. На мою думку, це прямий доказ ефективності молитовного сніданку. Це ж очевидно! З цим мають погодитися і християни і католики!

Миколаїв та Миколаївщина, втім, як і вся Україна, на повних парах несуться до червоної карантинної зони. Лікарні стрімко наповнюються і, схоже, не допомагають навіть екстрені заходи, як то поліцейські рейди проти порушників карантинних заходів помаранчевої зони, в якій ми знаходимось, у громадському транспорті. Головне, що Буковель нарешті закривають на карантин. Бо всі, кому треба, вже покаталися, можна і закрити. Тим часом керівництво міста агітує за щеплення власним прикладом. І правильно робить, я вважаю, бо масовій вакцинації є лише одна альтернатива – перехворіти всім, як у Середні Вікі, з такими самими наслідками, як у середньовіччі – масовими смертями та ускладненнями. Є лише одна проблема – необхідної кількості вакцин в Україні як не було, так і немає. Про різноманітність вакцин я й не кажу. І відповідальність в цьому повністю знаходиться на нинішній владі.

Цілком ймовірно, на всіх нас чекає ще один колапс вже восени. Причина – неузгодженість в діях Уряду, національного регулятора та законодавчої гілки влади. Якщо коротко – ціни на газ для населення обмежили – для теплогенеруючих компаній – ні. Тарифи для них обмежили – але для транспортування газу – ні. Як наслідок – теплогенеруючи компанії, крім тепла, генерують величезні борги. Які раніше покривалися з державного бюджету. А він, державний бюджет, зараз все більше складається із дірок. І гроші МВФ не дає, бо реформи не впроваджуються. І локдауни добивають економіку, а вакцини немає. І інфляція б’є всі рекорди. І все це – ціна, яку ми платимо за вибір безвідповідального популізму, який зробив мудрий український народ у 2019 році. І не треба тішити себе надією, що буде краще. Тепліше буде, а краще, поки не станемо дорослими та відповідальними – ніколи.

За цим кланяюся – побачимось!

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=tDmt5qNuVmU

воскресенье, 14 марта 2021 г.

Хто такий Володимир Зеленський? І про показуху

 Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

Я маю зізнатися – я розгублений. Я чесно не можу зрозуміти – хто такий Володимир Зеленський, хто він такий? Він проросійський, чи проукраїнський політик? Він за мир із Росією на умовах «астановіться гдє-то посєередінє», чи він за опір російській агресії до української перемоги, яка означитиме повернення всіх окупованих та анексованих територій  із вибаченнями та компенсаціями як українській державі, так і окремим її громадянам? Ну, справді, якщо загадати передвиборчу риторику Зеленського, його перші дії, і всі його нещодавні дії та оголошенні наміри, я не можу зрозуміти - людину якої спрямованості обрав на посаду Президента України у 2019 році мудрий український народ? Посудіть самі.

Спочатку Володимир Олександрович намагається заглянути в очі Путіну, за будь яку ціну добивається зустрічі з ним у Парижі у так званому «нормандському форматі», яка, зрештою, нічого принципово не змінює – Крим і досі, де-факто, російський, частина Донбасу і досі окупована, а всеосяжне перемір’я на наших очах стає примарним. Потім влаштовує цілу низку кримінальних справ проти свого попередника Петра Порошенка, чим викликає обурення патріотично налаштованої проукраїнської частини суспільства та її згуртування навколо фігури п’ятого Президента та його політичної сили, про що красномовно свідчать останні рейтинги Європейської Солідарності. Потім впроваджуються санкції проти кума Путіна, а потім виноситься очевидно політично вмотивований вирок проти проукраїнського активіста. А тепер Офіс Президента хоче, аби на тридцятиріччя Незалежності України у кожному обласному центрі було встановлено найбільший в області Державний Прапор бо це є частиною «Великого Будівництва» Зеленського і так вирішили під час селекторної наради у заступника керівника офісу Кирила Тимошенка. А сам прапор та сквер навколо нього планують зробити коштом обласного та міського бюджетів, загалом 14 мільйонів, з яких 9 – це бюджет Миколаєва, та, взагалі, все це – арт-об’єкт. Відразу ж скажу – українська державна символіка, велика українська державна символіка, багато української державної символіки – це добре. В Україні домінувати має українське. Це нормально, як у Франції домінує французьке, а в Ізраїлі – єврейське. Але я не про це. Я – про моє і, гадаю, не лише моє нерозуміння Зеленського. Справа в тому, що сам Володимир Олександрович ще зовсім недавно стверджував що немає ніякої різниці як звуться вулиці та кому стоять пам’ятники, по яких та під якими ходять та кохаються українці. А тепер, виявляється – є різниця? Бо встановлення величезного державного прапора – це притаманне більше Петру Порошенку, ніж Володимиру Зеленському. Бо значна частина людей, які голосували за Зеленського чекають від нього конкретного, матеріального і їм, насправді, байдуже, який прапор майорить над їх містами, містечками та селами і вони точно не розуміють таких кроків вже вчорашнього свого кумира, для них це – «фігня какая-та». Отже, я знову задаюся питанням – хто такий Володимир Зеленський? Втім, не лише я один.

Директори комунальних підприємств мають бути брутальними. І ніяк інакше. Так вважають певні депутати міської ради. Зокрема – голова постійної комісії з питань ЖКГ та комунального майна Дмитро Іванов коли говорить про в.о. директора «Миколаївелектротрансу» Володимира Євтушенка, бо там майже все чисто та вимите. Особисто я вважаю, що коли чисто, вимито та все «положено» - це добре. Але, коли за привабливим зовнішнім виглядом ховається не зовсім приваблива сутність, коли є свідчення того, що комунальним підприємством користуються як своїм – це погано. Дмитро Степанович, чому ви лише красиву картинку помічаєте, а цього не помічаєте. Ви ж напевно знайомі із таким словом та поняттям як «показуха»? Невже вас так легко ввести в оману?

Казкова «Казка» чекає на нас незабаром. Саме так можна оцінити результати конкурсу на право займатися підприємницькою діяльністю на території цього знакового для Миколаєва об’єкту. Таке рішення було прийнято комісією з п’яти чиновників. Цю комісію було створено ще у 2019 році. Як мені відомо, фінансових надходжень місту буде 51 тисяча гривень на місяць. До цього ще слід додати, що коштом переможця конкурсу буде здійснюватися охорона дитячого містечка, що дасть змогу заощадити місту близько мільйона гривень на рік. Всі інші витрати щодо ремонтів та реконструкцій «Казки» залишаться витратними статтями міського бюджету, вхід до неї залишиться безкоштовним. Як вам такі зміни?

А тим часом, коли весь цивілізований світ накриває хвиля вакцинації від короновірусу, Україну накриває третя хвиля пандемії, знову кожного дня починають реєструвати понад 10 тисяч хворих на добу, кількість одужавших значно менша. Знову на обрії з’явилась перспектива локдауну та його наслідків для української економіки. А в той самий час, Ізраїль, який провакцинував понад 55% дорослого населення, збирається повертатися до доковідного способу життя вже у квітні. А Держдеп оголосив санкції проти Ігоря Коломойського та членів його родини через, початок цитати: «…його причетність до значної корупції» - кінець цитати. В заяві посольства США в Україні також говориться про, знову цитата: «…занепокоєння поточними безнастанними спробами Коломойського підірвати демократичні процеси й інституції в Україні, що становить серйозну загрозу для її майбутнього» – кінець цитування. А всім нам відтепер зі всім цим жити.

За цим кланяюся – побачимось!

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=_PPdnWRWuHQ

Ми не в клубі і скільки коштують діти?

 Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

В України стартувала вакцинація від COVID – 19. Перша партія вакцини Ковішид індійського виробництва у кількості півмільйона прибула в Україну 23 лютого (). Вже наступного дня щеплення почали отримувати лікарі ковідних шпиталів найближчих до Києва областей. А вже 25 лютого вакцина доїхала до Миколаєва. Відтепер – формально Україна перестала бути єдиною європейської країною, в якій не робиться організованою державою вакцинації. Нагадаю, що масове вакцинування власного населення – це певний маркер для держави, який говорить про її належність до цивілізації. Або – про її  не належність до цивілізації. На сьогодні вакцина від коронавірусу – єдиний спосіб запобігти колапсу медичної системи, локдауну. Це єдиний спосіб відносно швидко та безболісно повернутися до звичного, доковідного життя. Країни Європейського Союзу почали вакцинацію власного населення організовано з початку цього року, Сполученні Штати – ще у минулому році. І всього кілька днів тому у США кількість вакцинованих досягла 50 мільйонів осіб. І цій події було присвячено цілий брифінг Президента США Джо Байдена, на якому він розповідав про хід вакцинації та активно за неї агітував, сам він, нагадаю, вакцинувався в числі перших. 50 мільйонів вакцинованих – це трохи більше 15% від всього населення Сполучених Штатів. А США – не світовий лідер за долею вакцинованої частини населення, Ізраїль, наприклад, значно випереджає Америку за цим показником. На момент, коли готувався цей матеріал, кількість вакцинованих в Україні становила близько 2 тисяч осіб, що не становить и п’ятої сотої частини відсотка українського населення. Власне, це все, що треба знати про ефективність влади Володимира Зеленського та перспектив України за його керування долучитися до клубу цивілізованих країн.

Як організувати харчування дітей в миколаївських дитячих садочках та школах? Питання, яке не дає спокою останнім часом всім небайдужим. Серед небайдужих виявився і Миколаївській міський голова. На цей момент його «раціоналізаторскоє преєдложєніє» - це скасування системи індивідуального харчування школярів, яка діє в обхід комунального підприємства, так званого «КОПа» у декількох миколаївських школах та дитячих садочках, все – аби заощадити кілька мільйонів гривень. Ця ідея відразу ж викликала активний опір батьків, чиї діти відвідують такі навчальні заклади. На думку більшості батьків індивідуальна система харчування якісніше та краща. Лідерка фракції Європейська Солідарність у Миколаївській раді Олена Кісєльова так саме ратує за збереження якісної системи харчування дітей. Система так званого КОПа у його нинішньому вигляді не є ефективною, хоча б через численні скандали з якістю харчів, та через його економічну не ефективність. Отже, систему треба міняти, КОП треба реформувати, а не підганяти всіх під одну гребінку та заганяти в старе, в минуле. 

Проукраїнського одеського активіста Сергія Стерненка тамошній суд 23 лютого засудив до сьомі років ув’язнення за справою калькарічної давнини. Ця новина викликала спонтанні протести як у самому Києві, під Офісом Президента так і в інших містах, в тому числі і в Миколаєві. Неоднозначність доказів у справі, активна проукраїнська позиція Сергія, явна заангажованість у справі судді та акцентування на неї всього проросійського, так би мовити «бомонду»  - все це викликало різку реакцію патріотичних українців. 

Кожна людина має право на справедливе правосуддя, а нівелювання тих, хто опирався та опирається російській навалі в українській державі неприпустиме. І якщо Володимир Олександрович не зрозуміє цього, то він дуже швидко зійде з історичної сцени.

За цим кланяюся – побачимось!

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=MnuwErZfd6M

Дерева не винні, у всьому винувата тьотя і це не смішно, будьте як Perseverance

 Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

Як би там не було, - а винних ми завжди знайдемо! Саме такого висновку можна дійти, коли послухаєш коментар Миколаївського міського голови щодо дерев з Соборної площі, які передбачалось на зимовий період зберігати у захищеному місці, але виявилось… що такої можливості немає, але, якщо дерева не переживуть зими, то винного буде знайдено. На мою думку, все ж такі, якщо рослини потребують особливого догляду під час холодів, слід передбачати та прораховувати можливість такого догляду. Винних може ми і знайдемо, але хто компенсує бюджетні кошти, втрачені внаслідок недбалого розрахунку, якщо дерева загинуть?

А зменшення, скажемо так, безкоштовного харчування у міських школах, про що зараз говорять чимало, це – загальноукраїнська тенденція, і, взагалі – спрямовувати гроші громади на компенсацію харчування дітей – це не цільове використання бюджетних коштів, а якість будемо перевіряти. Як на мене – щодо нецільового використання коштів – дуже суперечлива теза. А щодо перевірки якості – єдиний, хто може дати максимально об’єктивну оцінку якості послуги – кінцевий споживач. Без докорінної зміни системи харчування дітей у школах та дитячих садочках ніякі заміни керівників комунальних підприємств нічого не вирішать.

 Миколаїв є містом в якому присутня ціла низка перевалочних портових пунктів. На морський транспорт перевантажують все – зерно, метал, олію. Все це викликає екологічні та логістичні проблеми, які потребують свого рішення. Альтернативний варіант дороги для вантажного транспорту, що прямує до миколаївських портів пропонує Василь Капацина – почесний Президент Миколаївського морського торгового порту, також, він обіймається проблемами промислових атмосферних викидів, які останнім часом викликають неабияке нарікання з боку миколаївців. Проблеми актуальні та вимагають адекватного реагування. Надихає те, що є небайдужі люди, які зацікавлені в їх вирішенні. Будемо слідкувати за розвитком подій.

А в той самий час, як одні містяни пропонують вирішення проблем міста, інші продовжують «облагоражівать» Миколаїв секонд-хендамі в самому центрі, на самій центральній вулиці обласного центру, поруч із міським виставковим центром. Хоча, насправді, Владислав Чайка, про якого йдеться, ні в чому не винуватий, а винувата… тьотя Олександра Сєнкевича, яка свого часу просила Владислава Володимировича затулити вікна виставкового центру. І, будь ласка, ніхто, чуєте мене, - ніхто не смійтеся!

Ще не вчухли пристрасті навколо заборони трьох проросійських каналів, як СБУ оголосила підозру Анатолію Шарію – людині, яка має іменну політичну партію в Україні, але яка сама в Україні давно не з’являється. Служба безпеки України підозрює Анатолія у державній зраді та порушені рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками. А в Миколаївський області людина підписує листи як голова неіснуючої сільської ради. Кажуть, поліція почала перевірку такої самодіяльності пана Корнацького. Дивно, що поліція, а не СБУ. Бо, як на мене, - вибори до неіснуючої сільради, потім листі від неї – хіба це не зародок чергової «народної республіки», як це було у 2014 році?

Тим часом, за «порєбріком» назвали Україну «геополітичним проектом Заходу». І визнання це зробив ніхто інший, як сам Володимир Володимирович Путін. Мовляв, заборонили три потужні телеканали аби захистити цей свій клятий проект. В принципі, те, що Путін та росіяни не визнають суб’єктності України та права на її існування – не новина. Вони вперто вважають Україну чиїмось проектом. Лише раніше то був проект Австро-Угорського штабу, а зараз – Америки та колективного «Заходу». А цей останній виступ – просто ще одне підтвердження тому.

  А марсохід NASA Perseverance, що перекладається як Наполегливість, успішно приземлився або, вірніше казати, примарсився на Марс. І передав перші зображення червоної планети. А у нас міністр Степанов приземлився в Індії. Ви спитаєте, який зв’язок між цими двома подіями? Немає між ними ніякого зв’язку, між ними нездолана прірва. Вітаємо NASA та співчуваємо нам.

Наостанок хочеться всім хорошим людям побажати наполегливо, як марсохід  NASA, прямувати до своєї мети, відстоюючи власні кордони та ідентичність і тоді вам підкориться і Марс, і інші планети, а може, навіть, і нові зірки.

За цим кланяюся – побачимось!

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=h80XmdSZb84