Капсуляція

 Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

24 листопада відбулось дещо, що, з незрозумілих мені причин, певні люди називають сесією Миколаївської обласної ради. Чому це дійство не можна вважати справжньою сесією цього органу місцевого самоврядування, та й взагалі – чому те, що відбувалось у стінах Миколаївської обласної ради 24 листопада ніякого відношення ані до місцевого самоврядування, ані до демократичної процедури немає? Розберемо все по черзі. Сесія мала відбутися у онлайн-режимі. У своєму розпорядженні щодо її скликання Ганна Замазєєва, голова обласної ради, посилаючись на «червону» карантину зону, в якій знаходиться Миколаївщина, воліла провести підготовку до неї та саму сесію у режимі відеоконференції, а питання, які пропонувалися до розгляду, початок цитати: «невідкладні питання, пов’язані із запобіганням поширенню та ліквідації наслідків, спричинених спалахом гострої респіраторної хвороби COVID-19» - кінець цитати. Було там ще «різне», але, відповідно до Регламенту обласної ради, сесії у режимі он-лайн можна проводити виключно задля змін у бюджеті для боротьби із ковідом, наслідками епідемій та розгляду процедурних питань, про що говорить стаття 69 Регламенту запам’ятаємо цю норму - це важливо.

А потім почалося те, що особисто мені іншим словом, як треш назвати складно. Сесія проводилась онілайн, за допомогою програми, в якій немає української мови – відповідно спотворено відображалось все – від назви області, до прізвищ учасників. Гімн України звучав, наче на пожованій магнітній плівці старого магнітофону. Але це не саме головне. Під час обговорення порядку денного, депутати, начебто, проголосували за питання, які жодного стосунку до подолання ковідної пандемії не мають. Як то, передача санаторію «Дубки» на баланс обласної дитячої лікарні, прийняття техніки миколаївським аеропортом, кадрові питання, тощо. Попри те, що серед них були заперечення, стосовно такого порядку денного. Але голова обласної ради пояснила, що, оскільки, діти хворіють ковідом, то питання санаторію «Дубки» доречне, а решта питань – ну просто терміново треба. А потім відбулось так зване голосування. Під час якого ніхто, крім Ганни Володимирівни, та якоїсь Світлани за кадром трансляції, не бачив його результатів. І так – всі подальші голосування. Але це ще не все. Депутати, які на звичайних, людських сесіях є найбільшими критиками керівництва - і облради, і ОДА просто не змогли поставити свого питання чи висловитися. За дивним збігом обставин, їм не вдалося здійснити вхід до відеоконференції, їм не дозволили цього зробити. Про таке повідомили Вікторія Москаленко, Алла Воробйова, Світлана Федорова та Тетяна Демченко. 

Втім, незручні питання прилетіли з іншого боку. З Америки. Депутатка Альона Кара, яка, судячи зі всього, знаходилась саме у цій країні, поцікавилась виконанням депутатського рішення, яким виділилися гроші обласного бюджету на реконструкцію парку, посеред якого стоїть зараз гігантський прапор, а реконструкції парку як не було, так і немає. Віталію Кіму чи то питання не дуже сподобалось, чи не сподобалось ситуація, за якої йому треба звітувати перед депутатами, але свого роздратування він не приховував.

Отже, сесія начебто відбулась. Чи, вірніше сказати, начебто сесія. Бо пройшло воно із численними технічними факапами, хто за що і як голосував – не бачив ніхто, а частина депутатів була позбавлена можливості приймати участь у роботі сесії. І порядок денний було затверджено з порушенням власного ж регламенту. Чи є результати цієї так званої «сесії» взагалі легітимними? На моє глибоке переконання – ні. 

Але сталося, як сталося. І те, що сталося, свідчить про одне – керівництво області капсулюється. Оточує себе щільною оболонкою, опиняючись в капсулі, через яку не проникають ані опозиційні депутати, ані проблеми людей, взагалі, реальність до цієї капсули не потрапляє. Не просочується. При цьому, Замазєєва не гребує, скажемо так, сумнівними методами. Чи вона просто не усвідомлює сумнівності своїх метод. Бо там, у капсулі – зручно та затишно. Там немає журналістів з їх незручними питаннями у прямих ефірах, немає опонентів, з яким треба дискутувати. І в цій капсулі відбувається консервація. А життя навколо капсули змінюється швидкоплинно, та невблаганно. І дуже швидко, швидше, ніж здається, стінки капсули не витримають. І тоді наступить раптова смерть для тих, хто був в капсулі бо вони законсервувалися і просто не відповідають вимогам нового, того, що увірвалось до їх капсули. Я, звичайно, кажу про політичну смерть, про зникнення з політичного життя якщо не назавжди, то на багато-багато років. Українська історія має безліч таких прикладів. 

Отже, Ганна Володимирівна, не дивуйтеся, коли це станеться. Втім, я не певний, що мій меседж пройшов крізь стіни вашої капсули.

Директор Департаменту внутрішнього фінансового контролю, нагляду та протидії корупції Андрій Єрмолаєв розповів нам, як його відомство розпочало контролювати якість виконання ремонту доріг в Миколаєві. Виявляється, міській голова дав завдання не платити за неякісно виконану роботу і тому департамент почав замовляти у сертифікованих лабораторій аналізи якості дорожніх робіт, а потім, коли якийсь замовник чи то адміністрація району, чи то департамент житлово-комунального господарства вже підписали акт виконаних робіт, після чого має слідувати оплата, до справи береться антикорупційний департамент і перевіряє якість робіт, ну, не всю якість, а товщину шару асфальту. На питання чи не пов’язана така нова активність антикорупційного департаменту із нещодавнім створенням тимчасової контрольної депутатської комісії щодо перевірки його діяльності пан Єромалаєв заперечив цей зв’язок, мовляв, почали робити це давно.

Перевірка якості виконаних за гроші платників податків будь яких робіт – це шляхетна справа. Це нормальна справа. І кожний замовник цих робіт, кожний розпорядник бюджетних коштів має цю перевірку здійснювати. І це передбачено у договорах про виконання цих робіт. А ще є технічний нагляд, для якого ці перевірки – основний напрям діяльності. Отже, департамент взявся контролювати контролюючих. Ну, можливо, іноді і треба. 

Але щодо того, що вони цим замаються давно. 

Аби зрозуміти істинні наміри людини чи установи, відповісти на питання чи збігається його діла із словами, слід подивитися на що він/вони витрачають свої ресурси – час, сили, гроші. В нашому випадку є чудовий інструмент у вигляді системи ProZorro/Dozorro – електронних майданчиків на яких кожний бажаючий може відслідкувати на що різні департаменти та управління витрачають гроші. Якщо подивитися на закупівлі антикорупційного департаменту за 2021 рік, то ми побачимо, що аналіз якості асфальту, м’яко кажучи не в пріоритеті. У загальній сумі витрат на мільйони гривень йдеться про два десятки тисяч. На послуги демонтажу незаконних конструкцій департамент витратив понад мільйон гривень і ще майже чверть мільйона на висвітлення власної діяльності. На розповіді про себе у різних засобах масової інформації. І так, займатися контролем якості ремонту доріг департамент розпочав лише у листопаді. Саме після створення контрольної комісії. Співпадіння? Не думаю.

І ще один момент. Міській голова дав завдання не платити за неякісно виконану роботу. А раніше були якісь інші настанови?

Як на мене, йдеться про банальну спробу показати свою потрібність. По-бистрому. Тільки не зрозуміло одне – де тут боротьба із корупцією?

Більше тижня пройшло з моменту, як колишнім начальником Головного управління розвідки міноборони Василем Бурбою було публічно озвучено фактичне звинувачення у зраді. Йдеться про «злив» операції проти ПВК «Вагнер» і не тільки. Протягом тижня ані Зеленський, ані Єрмак ніяк не коментували це звинувачення, безперечно – дуже серйозне звинувачення. За цей тиждень з’явилось розслідування журналістів «Української правди», згідно якому, Зеленський та Єрмак використовували рятувальні гвинтокрили МНС задля транспортування власних цінних тіл та гостей до карпатської президентської резиденції "Синьогора" де вони всі святкували 50-ти річчя пана Єрмака. В офісі Володимира Олександровича на це розслідування відповіли швидко, наступного дня. За твердженням Єрмака нічого не було. Зеленський у Карпатах був, бо там, початок цитати: «У пʼятницю Президент працював на Банковій. Згодом він відбув до резиденції в Гуті… Тож наперед повідомлю. В грудні у Гуті збереться понад сотня українських дипломатів святкувати своє професійне свято. Для них готується спеціальний форум із відповідною програмою. Підготовка відбувається в Гуті просто зараз» - кінець цитати. 

Виходить що? Володимир Зеленський готував професійне свято дипломатів? І як там мікрофони – справні? Скатертини випрані? Підлоги чисті? Харчі на кухні свіжі? Це ж саме цим має займатися президент країни з однією найбільших у світі смертністю від короновірусу, та на кордонах якої збирається багатотисячна орда російських орків?

І лише через тиждень після звинувачень, Зеленський наважився провести прес-конференцію із обмеженим колом учасників, яких відібрала його прес-служба. І що ж ми почули та побачили? 

Бурба – авантюрист та аферист, Ріната Ахметова втягують у справу державного перевороту, спецоперація із вагнеровцями була спробою нас посварити з Ердоганом. Проти нього, Зеленського, йде війна, а не можна так, бо він за Україну, і, взагалі, зміна президента - , щодо перенесення термінів парламентських та президентських виборів – депутати можуть звернутися до Конституційного суду, а я – як народ схоче, Єрмак – майже святий, журналісти, які критикують Зеленського – запроданці олігархів або ображені, що їм не дали посад. І вони винні у тому, що українських військових вбивають росіяни та їх найманці. Якщо на нього будуть тиснути, він буде захищатися до кінця. Провалі вакцинації – суспільство таке і журналісти мають більше старатися. У втраті Криму та частини Донбасу винні Турчинов з Порошенко. Росія? Путін? Ні, про них не згадував. РНБО приймає справедливі рішення, байдуже, що не суд, аби був результат.

Ну і, звичайно, у всьому винний Порошенко, «товаріщ Петя», як абсолютно у хамській манері назвав його Зеленський. Взагалі, Володимир Зеленський провів прес-захід якого ще не було. Такої кількості агресії, хамства та конспірології як по відношенню до політичних опонентів так до журналістів у новітній історії України на такому рівні ще не було. Втім, це чудово розкриває світ в якому живе Володимир Олександрович. Це світ в якому у людей не може бути переконань, а є лише амбіції та меркантильні інтереси. Це світ в якому він і є держава, а всі інші – або лояльні до нього, або злісні його вороги, тобто держави. Це світ в якому перша особа держави може публічно принижувати ні, не опонентів, рівних йому, а людей, які нижче його за статусом. Це світ дріб’язкових інтриг, та заколотів, а не політики та державного управління. А ще, цей світ вже майже не перетинається із нашим з вами світом. Це така собі капсула Зеленського.

За цим кланяюся – побачимось.

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=xti4SLT5KGA

"Вчасні" перевірки, самогубство місцевого самоврядування, "блогери" із ЦРУ та Порошенко звідусіль

 Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

Уявіть собі, передову, на якій солдати вашої армії вже не перший тиждень відбивають напад сильного та жорстокого ворога, який завзято переслідує одну-єдину мету – знищити вас. Кожного дня бої, обстріли, втрати. Не вистачає набоїв та людей. І в момент найбільшого напруження до такої бойової частини приїжджає перевірка із генерального штабу, яка починає прискіпливо вивчати… заповнення різноманітної документації. Або з’ясовувати, чому на них напав ворог з півдня, в той час, як, згідно інструкцій та положень генерального штабу, ворог повинен завжди приходити з південного заходу. Уявили собі ситуацію? Повний треш. Але, саме таке ми могли спостерігати, коли дивилися за роботою так званої моніторингової групи Міністерства охорони здоров’я України, як про це написала у своєму фейсбуці очильниця Миколаївської обласної ради Ганна Замазєєва і заради чого, вона навіть перенесла сесію обласної ради, спочатку призначену на п’ятницю, 12 листопада, мовляв, послухаємо, що скажуть фахівці. А столичні фахівці довго та нудно вивчали журнали, відволікаючи працівників лікарні і дивувались, що до лікарні хворі добираються власним транспортом, а не на «швидких». Я не знаю, в якому дивовижному світі живуть столичні фахівці, але у реальному «швидкі» їдуть на виклик вже по 7-8 годин. І вже не пропонують навіть госпіталізацію, бо просто немає куди. І вже немає людини, яка би не перехворіла на коноровірус, або яка б не чула по декілька історій про важкий перебіг цієї хвороби у родичів-знайомих. І всі розповіді свідчать про одне – медична українська система, як і вся Україна, виявилась не готовою до нової хвилі пандемії і вже лежить. Хоча, Володимир Олександрович майже місяць тому був певний, що пік пандемії незабаром пройде, бо в нього точна інфа з МОЗу та РНБО і Україна готова. Але пік не пройдено, про  це говорять всі – медики, люди, навіть чиновники Зеленського на місцях. Отже, переконайте мене, що «моніторингова група МОЗу» приїхала допомогти, а не для покарання незручного керівника медзакладу. Яким би він, цей керівник, чи керівниця не були. Для когось війна, а для когось… навіть і не знаю, як сказати.

Тема епідемії, природньо, хвилює багатьох, в тому числі депутатів, в тому числі, опозиційних. Але, попри чималу зайнятість, очильних обласної державної адміністрації Віталій Ким знаходить час прийти у коментарі під постом Вікторії Москаленко – депутата обласної ради від ЄС, яка жорстко на послідовно критикує обласне керівництво саме за недостатню боротьбу останніх з наслідками пандемії «…добре, що сонце хоч саме з ранку сходить, а не через те, що ви сказали» - іронічно написав він, а на питання щодо кількості вільних ліжок не відповів. Такий собі високий рівень дискусії. Предметний та конкретний. 

І ще трохи про ковід. Вірніше, про антивакцинаторський рух. Цього тижня активісти цього руху провели акцію і в Миколаєві – вимоги в них цікаві, серед інших – увійти, невідомо з якого переляку, до складу депутатських комісій міської ради, не порушувати, начебто, їх прав, тощо. Небайдужі миколаївці помітили серед організаторів цього дійства як помічника діючого депутата міської ради від партії «Слуга народу», так і одного з координаторів миколаївського антимайдану 2014 року. Те, що антивакцинаторський рух має підтримку з Росії – вже, власне, не новина. Новина, що провладні політики його підтримують. Хоча, ні, є там такі, що підтримують, там які завгодно є. Але в цьому конкретному випадку не зрозуміло – підтримує чи не підтримує? Хочеться почути коментар депутатки. Особливо на тлі закликів Зеленського вакцинуватися.

До речі, про Зеленського, як же без нього. Володимир Зеленський щиро вважає, що занепокоєння та попередження державного секретаря Сполучених Штатів Америки та директора ЦРУ щодо пересування російських військ біля українських кордонів та можливих агресивних дій Росії – ніщо інше, як «медіагвалт» журналістів, блогерів та експертів. А ще, Володимир Олександрович переконує всіх та себе, що із енергетикою у нас все гаразд, тарифи на тепло не буде збільшено, все буде хорошо, а всі, хто говорить про можливі віяльні відключення електрики – посіпаки олігархів. Саме вони, ті кляті олігархи, через свою жадібність, а не недолугі дії влади, лякають українців, але Володимир їм покаже «кузькіну мать», вибачте, «пекельне» життя. Отже, можна не хвилюватися. З опаленням та електрикою все буде гаразд. Але на місцях чомусь хвилюються і не ми з вами, а цілий голова обласної адміністрації, який, не зрозуміло чого раптом, перейнявся питанням резервного забезпечення електрикою лікарень. Та й ще під контролем СБУ! Не протирічте шефу, Віталію Олександровичу! Або не дуріть людей разом з шефом. І кажіть правду. І про ковід, і про енергетику.

Електрики мало – ось вам про тепло. Держава, попри обіцянку, не покриває так званої різниці у тарифах, та не знімає арешту з рахунків теплогенеруючих компаній, про таке розповів вдячним глядачам та слухачам 10 листопада Микола Логвінов – керівник комунального підприємства «Теплокомуненерго», крім того, виділених лімітів газу за фіксованою ціною може не вистачити і тоді КП змушено буде купувати його за комерційної ціною, яка зараз наближається до 40 гривень за куб. А ще, держава, через різноманітні перевірки робить все, аби максимально зменшити суму так званої різниці у тарифах, яку ця держава пообіцяла компенсувати. На словах одне – на ділі – інше. Але все буде хорошо. Україна готова.

І ще одне зауваження. Вже всі казали, що шлях подолання енергетичної кризи, який обрав Зеленський – найгірший з усіх можливих. Він безумовно призведе до краху та руїни. До краху Зеленського та до руйнації України. Почнеться все із знищення місцевого самоврядування, перед усім, через його фінансове знекровлення. Вже почалося. І ось, що хочеться зазначити - міські та сільські голови та місцеві депутати, які незаперечно підтримують таку політику, мають чітко усвідомлювати, що вони фактично займаються політичним самогубством та спонсують цей недолугий режим. З рахунок містян – платників податків. Та їх виборців.

Якщо довго дивитися у будь що, звідти на тебе починає дивитися… Порошенко. Не знаю, як у всіх, а у Зеленського – це 100 відсотків. Ось так і з так званим законом проти олігархів, який став ідеєю фікс для Зеленського. Невже у когось є сумніви, що цей закон спрямовано виключно проти однієї людини? Я про Порошенко, який дивіться на Зеленського звідусіль і не дає йому спокійно спати. Як відомо, той передав у власність два телеканали, які йому належали, редакційним колективам. І це помітив Володимир Олександрович. Це він помітив. А ось те, що Ахметівска ДТЕК контролює 90% видобутку українського вугілля та не менше 70% теплової генерації, що є не просто монополією, а кричущою монополією. І що дозволяє просто диктувати свої монопольні умові всій країні, що і є однією з причин кризи, яка насувається, цього Володимир Олександрович  за два з половиною років свого правління так і не помітив. 

І ще раз – бажаю всім пережити цю зиму та найближчі два з половиню роки. Вакцинуйтеся та не хворійте.

За цим кланяюся – побачимось.

Відео - https://www.youtube.com/watch?v=NJjpcjzAjb8

ЗеІмпотенти

 Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

Ви пам’ятаєте, якими вони були? Енергійними, красивими та яку надію вони випромінювали. Пам’ятаєте, які вони були впевнені. Які були обіцянки та надії? А які були мотивуючі відоси? Я про миколаївських кандидатів від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року, які обіцяли змінити все. Минуло два з половиною роки. І що ми бачимо? Які корінні зміни відбулись, бодай не у всій країні, а хоча би на Миколаївщині? А бачимо ми що всі шість миколаївських нардепів-мажоритарників, а всі вони, без жодного виключення – від так званої партії «Слуга народу», пропонують свої правки до проекту державного бюджету 2022 року, спрямовані на вирішення саме місцевих проблем. Дехто, навіть гордо виставляє перелік власних правок на своєму фейсбуці, як-то Олександр Гайду. Тут і на реконструкцію палацу культури «Молодіжний», і на будівництво тролейбусної лінії до Корабельного району, і на ремонти шкіл, і на багато ще чого. І фото бадьорого та  задоволеного депутата. Але жодну з його правок не підтримав бюджетний комітет, як і жодну з правок його колег по фракції – миколаївських мажоритарників. І що роблять наші обранці, наші слуги? Може вони під час сесійного засідання Верховної Ради беруть слово, наполягають на задоволенні потреб громад та територій, які їх обрали? Бо вони мають на це право. І мають такі можливості. Як роблять ті ж самі їх колеги з їх же фракції з інших регіонів? Ні, вони не роблять ні-чо-го. Ні-чо-гі-се-нькі. Від слова зовсім. Єдина поправка, яку було враховано частково (що це таке - незрозуміло) – це 320 мільйонів, які забажав Давид Арахамія, для придбання трамваїв для міста Миколаєва. Про що йдеться, напевно, знають Арахамія та Сєнкевич. Було б цікаво дізнатися.

Отже, робимо висновок – всі вони абсолютно некорисні для нашої області бо неспроможні відстояти жодної зі своїх пропозицій. Або вони лише роблять вигляд, що їх турбує стан їх виборців, продукують незлічену кількість поправок, чудово розуміючи, що вони не мають жодної перспективи щодо прийняття, аби тільки продемонструвати удавану турботу про свого виборця. А потім розвести руками, мовляв, «Нє вишло», «Шукаємо інші можливості». Вибачте, які «інші можливості»? Ви – народні депутати – державний бюджет – це ваш основний інструмент, це чи не головний важіль впливу. І що ви робите? У кращому разі просто імітуєте. Неспроможні. Некорисні для виборців. Несуб’єктні, яким став, власне, і весь парламент за монобільшості у, формально, парламентсько-президентській республіці. Одним словом – імпотенти. З політичної точки зору.

ЗеІмпотенти. 

Але які були красиві…

З 8 листопада працівників, для яких щеплення є обов’язковим, у разі відмови від вакцинації без поважних причин, будуть відсторонювати від роботи, без збереження заробітної плати. Йдеться про працівників органів державного управління та працівників освіти. На тлі критичної ситуації із пандемією короновірусу, коли вільних місць у ковідних лікарнях практично немає – «швидкі» із хворими по кілька годин блукають у пошуках нечастих вільних місць, коли по всій країні є величезні проблеми з киснем і родичі хворих у відчаї починають штурмувати лікарні, у Києві проходить марш антивацинаторів, який більше схожий на протест проти всіх проблем та ініціатив саме української держави. При цьому плакати на цьому марші, гасла та слогани повністю однакові із плакатами, гаслами та слоганами аналогічної акції у Молдові, а організатори київської акції просто зізнавалися у фінансової підтримки з Росії, та розповідали про «одін народ». Що, власне, досить наявно демонструє чиї вуха сторчать та кому вигідно послаблення України, хаос та безладдя у нас.

І ще про ковід. За словами заступника голови обласної державної адміністрації, Юрія Грануторова, ніхто через короновірус не буде «потерпати та вмирати». А кисню для лікарень достатньо, тільки його у ручному режимі треба перерозподіляти. Що, погодьтеся, звучить трохи нелогічно, якщо кисню вдосталь та його постачання налагоджено, то навіщо його перерозподіляти у ручному режимі? Практично в той самий час, керівниця обласної інфекційної лікарні розповідає про спробу штурму її лікарні родичами хворої з Нового Бугу, початок цитати: «Ночной беспредел сегодня. В 00.15 ночи ворвалась группа незнакомых людей на территорию больницы. Сломали шлагбаум, начали выбивать двери в приёмный покой. С угрозами набросились на персонал, с требованием «кислород!!!» - кінець цитати, а потім керівництво новобузької багатопрофільної лікарні на своєму сайті відповідає, що, початок цитати: «Інцидент можна було попередити, зранку не відмовивши в госпіталізації хворої до інфекційної лікарні і транспортувати її реанімобілем ШМД. С. Федорова, не знаю чому при кожній нагоді негативно відзивається про наший заклад та медперсонал» - кінець цитати, а повідомлення так і називається «Відповідь на пост в facebook С. Федорової». А взагалі, боротьба з пандемією у нас цілком успішна та холоднокровна. 

І з 8 листопада до навчань повернуться старшокласники лише сьомі шкіл міста з понад шості десятків, бо тільки там на 100% провакцинувалися працівники. Тобто, трохи більше 10%, попри переможні звіти гуманітарного зама міського голови та керівниці міської освіти про ударну вакцинацію. І, сподіваємось, насправді провакцинувались, а не купили довідки. 

Все хорошо. 

Але, чомусь, тільки за наполяганням опозиційних фракцій «Європейської Солідарності» та «Голосу» проводиться позачергове засідання Верховної Ради на якому приймається рішення щодо змін до бюджету задля купівлі та встановлення кисневих станцій у ковідних шпиталях. Чомусь «Слуги народу» такої ініціативи не виявляють. Може тому, що ЗеІмпотенти?

Арсен Аваков фактично оголосив про своє повернення до української політики. Свою відставку він пояснив тим, про що давно всі казали – авторитарною та непрофесійною політикою Зеленського та його команди. Безпосередньо щодо його парафії – міністерства внутрішніх справ – це перетворення його на обслугу на кшталт «чєго ізволітє» та звільнення з його лав професіоналів, які боролися проти так званих «ворів в законі» вже після звільнення самого Авакова. А стосовно загально державних справ – це перетворення Ради національної безпеки та оборони у ручний орган Зеленського, який перебирає на себе чужі повноваження, нерозуміння загроз та викликів, які стоять перед Україною та атмосферою абсолютного підлабузництва в оточенні Володимира Олександровича та неприйняття ним жодної критики.

Отже, Арсен Борисович повертається до великої політики, про що він і оголосив. Дмитро Розумков будуватиме власний політичний проект. Ось що по-справжньому вміє робити Володимир Олександрович досить вміло – це плодити собі конкурентів – різних, потужних та не дуже. Останні два з половиною роки, що йому лишилися, будуть для нього надцікавими. 

І додам позитиву, бо мені докоряють тим, що в мене його малувато. Бажаю всім пережити ці два з половиною роки. Вакцинуйтеся та будьте здорові!

За цим кланяюся – побачимось.

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=5aq_q8mhc5Q

Країна мрій

 Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

Майже двадцять сім тисяч захворілих та понад сім сотень померлих через короновірус за добу в Україні – це сумні рекорди минулого тижня, які можуть будь якого дня бути побитими новими «досягненнями» в лапках. На цьому фоні Миколаївська область, Київ та низка інших областей переходить до червоної карантинної зони. Це означає, що заклади громадського харчування, непродовольчі магазини, фітнес-центри, кінотеатри закриваються. Але, ті заклади, в яких буде вакциновано на 100 відсотків персонал та відвідувачі, зможуть продовжити працювати. Такі відмінності червоної зони цієї осені, від минулих червоних зон. Якщо не працює голос розуму, то запрацював батіг. Лише під загрозою втрати роботи, можливості пересуватися, українці, а разом з ними і миколаївці почали штурмувати пункти вакцинації, перевантажуючи і без того перевантажену систему охорони здоров’я. 

Отже, Україна знову потрапляє у халепу – корона просто лютує. Перебіг хвороби цього разу, а зараз домінує так звана «дельта», значно важчий, ніж був раніше. В рази більше стало потрібно кисню, бо без нього хворі просто вмирають. І з киснем величезні проблеми. Кількість просто вільних місць у ковідних шпиталях стрімко близиться до нуля, за словами голови обласної державної адміністрації служба швидкої щодня отримує понад 50 тисяч викликів. Насправді, ситуація критична. І єдиним шляхом подолання цієї ситуації є вакцинація. І вона спрацює помітно, лише після того, як не менше 70% населення буде вакциновано. 

Ще раз хочу повторити. Вакциновані хворіють. І вмирають. Жоден з виробників вакцин взагалі не дає гарантії того, що після застосування їх виробів людина не захворіє. Дива не станеться. Але, виробники дають певну гарантію – від 50 до 85 відсотків того, що щеплені люди хворітимуть легше, менше потраплятимуть до лікарень та будуть менше вмирати. Найкращій показник – практика. У Великій Британії, де на сьогодні кількість вакцинованих досягла саме тої відмітки, про яку говорив – 70%, наприкінці зими – на початку весни, коли вакцинованих було ще мало, щодоби вмирало в середньому півтори тисячі людей, реєстрували в середньому до 30 тисяч хворих. Зараз, кількість хворих щодоби майже така сама, натомість, щодоби вмирає не більше 207 пацієнтів (). Тобто, після масштабної вакцинації у Великій Британії, країни з населенням у понад 68 мільйонів людей, вмирає через короновірус у 7,5 разів менше людей, аніж до вакцинації. В Україні, країні з населенням у 42 мільйони осіб, де вакциновано лише 17% населення щодоби вмирає по 600 – 700 осіб. Які ще аргументи потрібні? Але, відповідно до соціологічних досліджень понад 50% населення України не хочуть вакцинуватися. Кажуть, що вакцина змінює ДНК. Якщо це так, то, як на мене, для тих, хто так вважає – це шанс, яким слід негайно скористатися!

І ще. Якщо є медичні працівники, які хоч якось ставлять під сумнів ефективність щеплень у справі рятування життів, хоч би і необережним словом у соціальних мережах – вони не мають бути медичними працівниками. Я в цьому переконаний. Бо на подвір’ї 21-е, а не 15-е століття. Бо не можуть лікарі підривати і так крихту довіру неосвіченого та забобонного, у масі своїй, населення до сучасної науки.  І не можна палити сірники на складі вибухівки, просто не можна. Бо так ми ніколи не виберемось із задніх цивілізованого світу.

Чув я, чи то снилось мені,

Що існує країна мрій,

В тій країні росте чарівний гай.

У гай той може кожен війти,

Відчувати таємниці,

Володіти секретом дивних чар.

Це слова із чудової пісні «Воплей Відоплясова» «Країна мрій». Здавалося – казка. Але дехто, вже потрапив до цієї країни мрій. Країни, де м’ясо по 20 гривень, сало по 50, а гречка по 12 за кілограм. Так, я кажу про Миколу Тищенка – показового депутата від правлячої партії «Слуга народу». За його ж думкою, ціни останнім часом не виросли. Це – Микола Тищенко, заступник керівника фракції слуг у Верховній Раді, керівник Закарпатської партійної організації слуг, любічик Зеленського, взірцевий, можна сказати, слуга народу, топ-слуга. Демонструє «наближення» до народу, знання умов життя народу, якому він служить. Уявіть не топів. Може саме через саме такий рівень знань, компетенції та наближення до реального життя людей та розуміння проблем країни, основні ресурси держави витрачались на піар-проекти на кшталт «Великого будівництва» замість підготовки медичної інфраструктури та пропаганди вакцинації. Замість бордів із закликами вакцинуватися – борди про програму Зеленського, ніде та ніким не прийняту, та не проголосовану. Правда, як стверджують слуги, «швидкі» тепер швидше доїжджають до лікарень, дороги, мовляв, хороші. Ну, і до моргів тепер можна доїхати швидко та без перешкод. Це безумовне досягнення, це – справжній успіх. А ще, Володимир Зеленський дуже обіймається… відродженням науково-дослідницького флоту. Я не жартую, я цитую: «Президент Володимир Зеленський поставив уряду завдання розробити повноцінну довгострокову програму відродження науково-дослідного флоту України. Про це Глава держави сказав під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад в Одесі» - кінець цитати. Будемо будувати 36 суден. Чому стільки? Зеленський відповідає – тому що, стільки було у 1991 році. Знову цитата «Ви запитаєте, чому стільки? Це дуже символічна цифра. Все просто. Саме стільки суден становив науковий флот України в 1991 році. Коли я став Президентом, коли з’явилася наша команда, наукових суден в Україні було аж нуль. За 30 років втратили 36 кораблів».

«Велике будівництво», наукові кораблі льодового класу, і спортивні майданчики. За часів російської агресії та жахливої пандемії короновірусу. Не знаю як ви, а в мене є серйозні сумніви щодо адекватності як самого Володимира Олександровича, так і значної частини учасників його політичної сили. Щодо адекватності іншої – не сумніваюсь, бо вони просто користуються моментом заради власного збагачення, на тому ж самому «Великому будівництві». 

За цим кланяюся – побачимось.

Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=LZ46s6Hh_yE