Президентські вибори все більше і більше набирають
обертів та виходять на перший план в житті України та її громадян. Отже, і я
змушений у найближчі кілька місяців приділяти їм більше уваги, вибачте мене, тому
що, насправді, я – як акин – що бачу і чую, про те і співаю.
Чинний президент Петро Порошенко оголосив про свої
претензії на другий термін. Зробив він це під час масштабного форуму «Від Крут
до Брюсселю. Ми йдемо своїм шляхом». Як він оголосив – робить це, тому, що відчуває
відповідальність перед країною, перед сучасниками, перед минулими та прийдешніми
поколіннями. Під час свого виступу він розкритикував конкурентів та пообіцяв і
надалі зміцнювати армію, виборювати українську незалежність від Москви та у
2024 році подати заявку на вступ до ЄС. Взагалі, до вже відомих слоганів
«Армія, Віра, Мова» додався ще один, можна сказати, підсумковий – якщо не переможе
Порошенко, переможе Путін.
Не знаю, як вам, а мені на форумі сподобались кілька
виступів із «групи підтримки», так би мовити. Перед усім, виступ Леся
Подерев’янського, про північну лисичку з білим пухнастим хвостиком, Олександра
Пасхавера про зміну формальної незалежності на реальну та мера Дніпра, в якому
той відверто розповів про проблеми місцевого самоврядування та вперше на такому
рівні заговорив про безглуздість та марність заборони грального бізнесу. Ну, і,
звичайно, не забуваєм про прем’єр-міністра, спікера парламенту, мера Києва –
дистанційно, та живого і справжнього
Андерса Расмуссена. Загалом – все цілком солідно, очікувано та зрозуміло.
А в той самий день проводила своє зібрання «Опозиційної
платформи – За життя» в незрозумілому, поки що, статусі – не партія, а не
зрозуміло що. Основна мета заходу – підтримка кандидата Юрія Бойка, який йде як
самовисуванець. Це зрозуміло. Не зрозуміло інше. Чому всі мас-медіа,
розповідаючи про подію, в основному цитували не кандидата Бойка, а пана
Медведчука, з його ідеями автономії Донбасу, які повністю співпадають з
баченням Росії? Можливо, тому, що всім цікаво знати думку пастуха, а не вівець
і всі точно розуміють, хто у тій компанії пастух, а хто вівця, чи то – баран.
Кажуть, що якщо щось загадати у новорічну ніч, та й ще
розповісти про це всім в ефірі національного телеканалу, то це цілком збутися. Можливо
цим можна пояснити останні рейтинги кандидатів в президенти, оприлюдненні двома
авторитетними соціологічними службами. Згідно них, Зеленський зробив ривок, та
опинився на першому місці, Порошенко – на другому, а Тимошенко – на третьому. Зрозуміло,
що попереду ще два місяці боротьби, ці показники аж ніяк не остаточні і все ще
може дуже помінятися. Тим більше, що у перемогу Зеленського вірять вдвічі менше
людей, ніж тих, хто готовий за нього голосувати. Але, у будь якому разі, штабам
обох основних кандидатів є про що замислитися. А загалом, ці президентські
вибори будуть рекордними. По кількості кандидатів – точно. Зареєстровано близько
тридцяти кандидатів, що вже перевищує рекорд 2004 року, а загалом кількість
бажаючих вже перевищує п’ять десятків. Нудно нам всім не буде. Головне, щоб
потім не було сумно.
А в той час, як Петро Олексійович висувається у президенти
на другий термін, у нашій місцевій пісочниці його хлопці ображають один одного.
Перший заступник голови облдержадміністрації В’ячеслав Бонь видав
розпорядження, згідно з яким відбувся перерозподіл обов’язків між заступниками
голови ОДА. У так званого «гуманітарного» заступника Євгенія Шевченка з
під опіки забрали практично весь гуманітарний блок –
соцзахист, медицину, тощо, залишивши тільки один архів. В коментарях засобам масової
інформації В’ячеслав Валентинович пояснив, що таке рішення обумовлено тим, що
«есть мнение», що Євгеній Валерійович не впорався по «практично всім» напрямкам.
На що останній досить емоційно заперечив, і порадив колезі не займатися
«політичними іграми». У будь якому разі, звільнятися він не збирається, а буде
«піднімати архів», бо і там питань багато. І правильно, я вважаю, вчиняє
Євгеній Валерійович, немає причин звільнятися. Бо в архівах зберігаються знання
та мудрість людства. І ще Конфуцій говорив: «Той, хто буде займатися архівною
справою, буде наймудрішим на заздрість всім» - кінець цитати.
Два з половиною мільйони гривень. Для когось це лише
можливість прийняти участь у президентських перегонах, а для когось – ціна
життя. Саме стільки, згідно рішення суду, заборгував житель Миколаєва подружній
парі з Одеси. І після судового засідання очевидно, не погоджуючись з вердиктом,
прямо перед будинком, в якому знаходиться суд, на людній вулиці розстріляв на
смерть чоловіка та жінку. Вбивця, «відомий у вузьких колах», з місця не тікав.
Жахлива подія. Таке, на жаль, буває і буває скрізь. Але от від заяви зборів суддів
цього суду стає трохи моторошно, цитую: «Суд розташований в приміщені Бізнес -
Центру, займає в ньому окремі 2, 3 та 4 поверхи, не має повноцінної охорони
(охороняється один поверх з трьох), має металошукач, який встановлено на
другому поверсі і який не працює» - кінець цитати. Не може установа, в якій
судять, в тому числі, вбивць та розбійників бути на такому низькому рівні
безпеки.
Обласна державна адміністрація пропонує депутатам
обласної ради приміщення на вулиці Нікольскій 44-46, кажуть – бо дуже дорого
коштуватиме реконструкція – понад 60 мільйонів.
Пікантність ситуації полягає в тому, що це та сама будівля, через який стався
конфлікт між газетою «Рідне Прибужжя» та обласною державною адміністрацією.
Весь останній тиждень погода нас балувала майже весняним
теплом. А в Канаді і на півночі Сполучених Штатів вирує полярний шторм.
Температура там понизилась до мінус сорока градусів і ще більше. Холодно на
стільки, що американські залізничники змушені підігрівати рейки вогнем, щоб
потяги могли нормально проїхати. А канадці, опинившись у заторах не падають
духом та грають у хокей. Безтурботні люди.
Відеоверсія тут - https://www.youtube.com/watch?v=rasko9QM2rQ
Комментариев нет:
Отправить комментарий